Масштабна пожежа у Лондоні у 24-поверховому житловому будинку Grenfell Tower, під час якої загинуло 79 осіб, змусила мешканців багатоповерхівок по всьому світу замислитись, наскільки безпечним є їхнє житло. Хвилює це й українців.

Киянин В’ячеслав Топоровський живе у сімнадцятиповерховому будинку в одному зі спальних районів української столиці. Після лондонської пожежі він вирішив перевірити, чи зможе його сім'я безпечно евакуюватися з квартири на четвертому поверсі, якщо раптом у будинку виникне пожежа. Результат експерименту його шокував. "За документами з пожежної безпеки у нас все є - система димовидалення та пожежні сходи. Але внизу на виході вони захаращені сміттям і замкнені ззовні. Перед ними стоять ще одні заґратовані замкнені двері. Під час пожежі врятуватися не зможе ніхто", - розказав DW Топоровський.

На папері одне, в реальності інше

За його словами, будинок спроектований так, що пожежні сходи ведуть не у центральний, а окремий вихід з будинку. Тож контролювати, хто туди заходить і звідти виходить - складно. ЖЕК, який обслуговує будинок, просто зачинив протипожежний вихід, аби убезпечитися від крадіжок. Чоловік домагався разом з іншими мешканцями будинку встановлення сучасних протипожежних дверей, однак ЖЕК в цьому не зацікавлений, оскільки за документами все відповідає протипожежним нормам.

За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у 2016 році сталося понад 28 тисяч пожеж у житловому секторі.  З початку цього року вже зафіксовано майже 16 тисяч пожеж у житлових будинках, в яких загинуло 924 людини.

Майор служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій Ірина Волошина каже, що найчастіше займання у житлових будинках відбувається через коротке замикання електромережі, паління, підпали та необережне поводження з вогнем. "Зокрема, у підвалах багатоповерхівок загоряння у зимовий період часто виникають з вини безпритульних, які намагаються зігрітися або через загоряння сміття. У приватному житловому секторі у зимовий період найчастіше пожежі виникають через порушення правил експлуатації пічного опалення", - сказала Ірина Волошина.

Добровільна відповідальність

В Українському союзі пожежної та техногенної безпеки вказують на те, що нині в Україні немає цілісної системи запобігання виникненню пожеж. Пожежники реагують, коли будівля вже охоплена полум’ям. Аудит протипожежної системи в Україні не є обов’язковим і під час введення забудовником нового будинку в експлуатацію. "Його приймає державна архітектурно-будівельна інспекція, а оцінку відповідності протипожежним нормам може робити третя незалежна сторона. Але це у нас зараз діло добровільне - якщо забудовник хоче, то робить незалежну оцінку. А якщо не хоче, то ніхто його не змусить", - пояснив DW голова правління Українського союзу пожежної та техногенної безпеки Борис Платкевич. 

При цьому він зазначив, що запобіжники таки є - всі будівельні матеріали проходять обов'язкову сертифікацію на відповідність українським нормам пожежної безпеки. Але чи використовуються у будівництві сертифіковані матеріали, що не горять, чи несертифіковані, які не можна використовувати у будівництві житлових будинків? Точно визначити це можуть лише експерти з незалежних компаній під час аудиту. За словами Платкевича, лише 10-15 відсотків забудовників звертаються за аудитом до таких фірм.

Багатоповерховий капкан

Експерт з протипожежної безпеки Леонід Євмєньєв працює в одній з таких компаній, що надає послуги з проведення аудиту систем пожежної безпеки. За його словами, інтерес до їхніх послуг є здебільшого не у забудовників, які зводять нове житло, а у ОСББ (Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків - Ред.).

Частіше за все аудит виявляє чимало проблем. Зокрема, це застаріла система ізоляції електричних проводів, відсутність кранів на пожежних гідрантах, відсутність системи димовидалення, захаращеність пожежних виходів, пошкодження системи автоматичного сповіщення про пожежу та використання під час будівництва несертифікованих матеріалів. "Таких будинків в Україні дуже багато. Їх утеплюють і облицьовують дешевим несертифікованим пінополістиролом, який плавлячись дуже швидко горить. Частіше за все забудовник приховує від мешканців інформацію про якість облицювального матеріалу, що призводить до серйозних проблем під час пожежі", - каже Євмєньєв. При цьому, за його словами, якщо подібним матеріалами облицьовують багатоповерхові будинки, вищі шістнадцятого поверху, то жертв і збитків потенційно може бути ще більше.

Це на умовах анонімності DW підтвердив колишній київський пожежник. За його словами, нині у столиці працює лише дві пожежні машини, чиї драбини сягають 50 метрів завдовжки, тобто рівня 16-го поверху у багатоповерховому будинку. "Один з цих підйомників, який обслуговує увесь правий берег Києва, змонтований на базі машини Мерседес. Він переважно стоїть у несправному стані, оскільки гроші на закупівлю деталей до цієї машини у бюджет не закладаються, бо ремонтувати її надто дорого. Всі інші автомобілі на базі МАЗ, КрАЗ - ледь живі", - розповів він.

В’ячеслав Топоровський, тим часом, вирішив покладатися лише на себе: на балконі він вмонтував гаки та купив альпіністські канати. "У випадку пожежі, я евакуюю свою сім'ю, спустивши за допомого канатів. Але ж це не вихід", - розмірковує він.

За даними міністерства регіонального розвитку та будівництва України, зараз налічується 120 тисяч багатоповерхових будинків, збудованих переважно у 1960-1980-их роках. Натомість у великих містах, зокрема у Києві, за останні роки зведено кілька сотень висотних житлових будівель від 20 до 48 поверхів. Житлові хмарочоси будують переважно у "спальних районах", а найбільше їх зосереджено на Позняках. Там розташовані житлові комплекси "Корона", "Корона-2",  які мають по 38 поверхів і 128 метрів заввишки. Найвищою житловою спорудою в Україні є житловий комплекс у Києві на Кловському узвозі, 7. Він має 48 поверхів і заввишки 168 метрів.