Британська королівська пошта щороку доставляє близько 14 мільярдів листів. Нині політична доля країни залежить від 48 листів, отриманих останніми місяцями депутатом-консерватором Гремом Брейді. Він - голова "Комітету 1922" або так званого "комітету задньорядників", що об'єднує всіх депутатів-консерваторів у Палаті громад. Отже відправники - депутати від Консервативної партії нижньої палати британського парламенту, які вимагають голосування із вотуму недовіри прем'єр-міністерці Терезі Мей.

48 листів становлять 15 відсотків голосів фракції консерваторів у парламенті, завдяки яким Брейді вже у середу ввечері може скликати голосування у комітетській залі парламенту у Вестмінстері. Всі 315 депутатів-консерваторів мають взяти участь у ньому. Голосування заплановано на 20 годину за Лондоном (22 година за київським часом), голоси підрахують на місці й одразу оголосять результат.

Що станеться, якщо Мей виграє?

У Великобританії існує традиція, коли на найважливіші голосування парламентаріїв доправляють навіть з лікарні - "вкочують до парламенту", як то кажуть. Тож для перемоги Терезі Мей знадобиться підтримка 158 депутатів. Відомі торі, серед яких чимало міністрів, уже заявили, що голосуватимуть за Мей. Якщо більшість депутатів-консерваторів висловить очільниці уряду довіру, це рішення залишатиметься чинним на наступні 12 місяців: саме впродовж такого періоду не можна проводити повторний вотум недовіри. А це може зміцнити позиції Мей щодо запланованого на кінець березня 2019 року виходу Великобританії з ЄС.

Формально буде достатньо результату в трохи більше 50 відсотків голосів. З політичної ж точки зору, великий відсоток голосів "проти", навіть за умови виграшу, послабить позицію Мей щодо майбутнього Brexit. Тож чи зможе Мей ще довго залишатися на Даунінг-стріт 10, невідомо.

Що станеться, якщо Мей програє?

Якщо Тереза Мей не отримає підтримки від більшості депутатів-торі, розпочнеться боротьба за те, хто стане її наступником. У такому разі очікується, що на сцену вийдуть кілька кандидатів. Відбудеться відбір, як на кастінг-шоу: з кожного раунду вибуватимуть кандидати, за яких депутати-консерватори віддадуть найменшу кількість голосів. У фіналі, під час змагання між двома найсильнішими кандидатами, долучиться партійна база - голосувати за одного з них зможуть усі члени партії, які вступили до неї щонайменше три місяці тому.

Тереза Мей пройшла саме через таку процедуру 2016 року, після того, як її попередник Девід Кемерон оголосив про свою відставку, коли програв вотум щодо Brexit. В останньому раунді суперницею Мей була Андреа Лідсом, яка відкликала свою кандидатуру. Лідсом, яка зараз є міністеркою енергетики в уряді, вже пообіцяла, що підтримає Мей у ході голосування.

Коли будуть нові вибори?

Майбутнє голосування - внутрішньопартійна справа самої урядової Консервативної партії. Утім, опозиція в Палаті громад теж може подати проект постанови про голосування щодо вотуму недовіри. Однак щодо такого вотуму мають голосувати всі 650 членів нижньої палати парламенту. Якщо більшість законодавців вирішить, що цей склад парламенту "не має довіри до королівського уряду", тоді й розпочнеться відлік.

У разі неспроможності впродовж двох тижнів сформувати новий уряд, котрий міг би отримати вотум довіри Палати громад, парламент розпочне процедуру саморозпуску. Тоді Тереза Мей, яка буде тимчасово виконувати прем'єрські обов'язки, запропонує королеві Єлизаветі ІІ дату проведення нових виборів до парламенту. Востаннє до такого кроку доходило 1979 року, коли уряд меншості лейбористів пішов у відставку через референдум про децентралізацію влади. Тодішня лідерка опозиції Маргарет Тетчер перемогла на виборах разом із Консервативною партією.

Крім такого вотуму недовіри, парламент має ще одну можливість домогтися проведення дострокових виборів. Для цього дві третини парламентаріїв мають проголосувати за передчасне завершення легіслатури. Саме про це міг би прохати парламент можливий наступник Мей, щоб покласти край нинішній урядовій кризі. Тереза Мей скористалася цією можливістю 2017 року, бо тоді сподівалася на тверду більшість у парламенті, щоб таким чином полегшити завершення процесу Brexit.

Однак тоді Мей прорахувалася й унаслідок цього відтоді обіймає посаду голови уряду меншості, що залежить від підтримки Демократичної юніоністської партії (ДЮП) з Північної Ірландії. Утім, юніоністи відкидають розроблений урядом Мей план виходу зі складу ЄС, котрий передбачає так званий "запасний варіант", однією з норм якого є створення митного кордону між Північною Ірландією та рештою Сполученого Королівства з метою запобігти появі справжнього прикордонного розмежування між Північною Ірландією та Республікою Ірландія - так званого "жорсткого кордону".

Як вплине поразка Мей на Brexit?

Власне, Мей хотіла виграти для себе трохи більше часу, щоб отримати від ЄС ще більше поступок, відклавши на певний час голосування в парламенті про угоду щодо виходу зі складу ЄС. Але цим кроком вона практично відсторонила парламент від ухвалення рішень, чим налаштувала проти себе ще більше депутатів. Тепер навіть незрозуміло, чи цей проект угоди взагалі винесуть на голосування в парламенті.

З огляду на свою можливу поразку Мей вже заявила, що її наступник "не матиме часу, щоби доясгти нової угоди з ЄС та провести її через парламент до 29 березня". Тож, за її словами, вихід з ЄС треба буде відкласти або взагалі скасувати.

Саме цей аргумент слід взяти до уваги Brexit-"яструбам", коли вони вирішуватимуть, чи підтримуватимуть Мей у ході голосування за вотум недовіри. Якщо прем'єр-міністерка програє і піде, то подальший перебіг Brexit залежатиме від її наступника чи наступниці, а хто це буде - цілком незрозуміло. Ця особа могла б спробувати все-таки організувати більшість у парламенті, котра проголосувала б за запропонований ще урядом Мей план виходу зі складу Євросоюзу. Інший варіант - провести дострокові вибори чи другий референдум, а це взагалі могло б анулювати Brexit. До слова, цього тижня Європейський Суд вирішив, що Великобританія може без проблем і в односторонньому порядку зупинити Brexit.