Лукашенко не вірить у версію РФ щодо найманців ПВК "Вагнер"
Марія Думанська
1 серпня 2020 р.
Олександр Лукашенко заявив, що не вірить у версію Москви, за якою затримані найманці ПВК "Вагнер" мали летіти у Стамбул. Він вважає, що Росія намагається приховати спробу перекидання 200 найманців на територію Білорусі.
Реклама
Президент Білорусі Олександр Лукашенко вважає, що Росія намагається приховати спробу перекидання 200 найманців приватної військової компанії до Білорусі. Про це він заявив у суботу, 1 серпня, заслухавши доповідь голови Комітету держбезпеки (КДБ) країни Валерія Вакульчика і голови Слідчого комітету Івана Носкевіча щодо ситуації із затриманими раніше найманцями приватної військової компанії (ПВК) "Вагнер".
"Я так розумію, це тільки перша група з 180 або 200 людей, яка планувалася до перекидання в Білорусь. І до того ж, коли я це говорю (я прочитав доповідь), це точні дані сьогодні. І спроба там зараз заховати "хвіст" в Росії і сказати, що ось ледь не вони з нами погодили приїзд цієї групи, це повна нісенітниця", - сказав Лукашенко, цитує агентство "Інтерфакс" з посиланням на місцеву інформагенцію "БелТА".
Президент Білорусі запевнив, що на прибуття найманців "жодних дозволів ніхто (у Білорусі. - Ред.) не давав". Він звернув увагу, що в Москві вже менше говорять про версію проїзду транзитом затриманих росіян з подальшим вильотом до Стамбула. "Жодного Стамбула не було і бути не могло. (...) Зрозуміло, що в цієї групи були інші цілі. І завдання слідства - з'ясувати ці цілі", - додав Лукашенко.
Водночас він зазначив, що білоруська сторона відкрита для взаємодії у ситуації, що склалася.
29 липня у Мінську повідомили про затримання поблизу білоруської столиці 32 бойовиків ПВК "Вагнер", які ймовірно прибули "для дестабілізації обстановки в період виборчої кампанії" в країні, та про затримання ще однієї особи у Гомельській області. Також повідомлялося, що проти затриманих було відкрито справу про підготовку терактів.
Згодом президент Білорусі Олександр Лукашенко зібрав термінову нараду з членами Ради безпеки країни через затримання росіян. Після неї державний секретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков заявив, що частина затриманих у країні росіян була на Донбасі.
Після цього Служба безпеки України повідомила, що звернеться з клопотанням про екстрадицію частини затриманих у Білорусі найманців ПВК "Вагнер". Їх, згідно з позицією СБУ, підозрюють у скоєнні воєнних злочинів. В Офісі генпрокурора України заявили про намір домагатися екстрадиції 28-ми затриманих та про підготовку відповідних документів.
За версією Москви, затримані росіяни запізнилися на рейс із Мінська, що мав відбути до Стамбула. За словами посла РФ у Білорусі, затримані росіяни не причетні до подій, пов'язаних з суспільно-політичною ситуацією в Білорусі.
Вибори президента Білорусі відбудуться 9 серпня. Про виборчу кампанію, яка вже принесла багато сюрпризів, - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa/N. Fedosenko
П'ятірка кандидатів у президенти
За посаду президента Білорусі боротимуться п'ять осіб - стільки кандидатів зареєструвала ЦВК 14 липня після перевірки необхідних документів. Це дружина блогера-опозиціонера Сергія Тихановського Світлана, ексдепутатка Ганна Канопацька, лідер кампанії "Говори правду" Андрій Дмитрієв, голова партії "Білоруська соціал-демократична Громада" Сергій Черечень та чинний президент Олександр Лукашенко.
Фото: DW/P. Bykowski
Без Бабарика та Цепкала
Колишнього банкіра Віктора Бабарика, якого вважали одним з головних конкурентів Лукашенка, а також ексголову Парку високих технологій Валерія Цепкала не зареєстрували кандидатами в президенти. Голова ЦВК Лідія Єрмошина (на фото) зачитала листа з Комітету державного контролю, у якому стверджувалось, що Бабарико керував злочинним угрупованням, що відмивало гроші. Бабарико такі закиди спростовує.
Фото: DW/P.Bykowski
Протести і затримання
14 липня у всій країні відбулися несанкціоновані акції на підтримку Бабарика і Цепкала. Люди вийшли на вулиці Мінська, Пружан, Гомеля, Бреста, Солігорська, Бобруйська, Стовбців і Гродна. Під час розгону акцій міліціонери часто застосовували силу, били людей палицями й ногами. За даними центру "Весна", у білоруській столиці затримали 173 людей, у інших містах - ще кілька десятків осіб.
Фото: imago images/ITAR-TASS/N. Fedosenko
Підписи зібрали не всі
Спершу у президентських перегонах брали участь 15 осіб. Необхідні для висування у кандидати в президенти 100 тисяч підписів виборців зібрали групи шести претендентів. Ексголова Парку високих технологій Валерій Цепкало, за даними ЦВК, не зібрав потрібної кількості підписів. При цьому група Цепкала здала 160 тисяч підписів і має намір оскаржити відмову в реєстрації у суді.
Фото: picture-alliance/AP Photo/S. Grits
Особливості виборів-2020
Найбільший сюрприз цієї виборчої кампанії - участь у ній двох вихідців з номенклатури: вже згаданих Віктора Бабарика та Валерія Цепкала (на фото). Президент Олександр Лукашенко, що керує країною з 1994 року, балотується вже вшосте. Під час кампанії він неодноразово заявляв, що "країну ми їм не віддамо" - не уточнюючи, кому саме.
Фото: DW/P. Bykowskij
Вибори на тлі поширення коронавірусу
Серйозний відбиток на кампанію наклала пандемія COVID-19. Ставлення до неї у Лукашенка та його опонентів прямо протилежне. Глава держави неодноразово намагався применшити небезпеку пандемії, переконував, що найкраще від вірусу захищає горілка, баня й трактор, а на початку липня заявив, що вірус переможений. Його опоненти підкреслено дотримувались дистанції та носили маски.
Фото: picture-alliance/dpa/N. Fedosenko
Без соціології - "Психо3%"
Уперше вибори президента Білорусі відбуваються за відсутності інформації про електоральні рейтинги їхніх учасників. Деякі онлайн-ресурси провели нерепрезентативні опитування своїх відвідувачів. Лукашенко в них отримував близько 3%, сильно поступаючись і Бабарику, і Цепкалу. Влада опитування заборонила, а суперники президента зробили цифру 3% мемом.
Фото: Pawel Belous
Без статусної опозиції
Уперше за всю історію незалежної Білорусі традиційна опозиція не висунула свого представника на президентських виборах. Когорта партій і рухів намагалися шляхом праймеріз визначити так званого єдиного кандидата від демократичних сил. Ця процедура, у якій взяли участь п'ять претендентів, супроводжувалася скандалами, пов'язаними з голосуванням. А потім її зовсім скасували через пандемію.
Фото: DW/P. Bykowskij
Арешт та кримінальна справа Тихановського
З початку кампанії здійснюються прогнози, що влада діятиме на цих виборах за силовим сценарієм - максимального тиску на опонентів. 29 травня у Гродні під час протесту затримали відеоблогера Сергія Тихановського. Він хотів сам брати участь у виборах, але його групу ЦВК не зареєструвала - на відміну від групи його дружини Світлани. Після арешту щодо Тихановського порушили дві кримінальні справи.
Фото: picture-alliance/TASS/N. Fedosenko
Арешт та кримінальна справа Бабарика
18 червня затримали Віктора Бабарика та його сина Едуарда, голову виборчого штабу ексбанкіра. 19 червня пройшли акції солідарності з ними, близько 100 людей були затримані. 21 червня Віктору й Едуарду Бабарикам оголосили обвинувачення, конкретні статті КК не називали. Правозахисна організація Amnesty International визнала обох Бабариків та Сергія Тихановського в'язнями сумління.
Фото: picture-alliance/dpa/N. Fedosenko
Борсання Лукашенка
Президент Олександр Лукашенко заявив, що якщо він "поведеться демократично", то втратить країну та його "проклянуть". Кампанія Лукашенка, відзначають аналітики, сповнена протиріч. Він та його соратники звинувачують Росію у втручанні у вибори та говорять про "ляльководів з "Газпрому" й вище". Паралельно з такими заявами Лукашенко вже двічі зустрічався з Путіним.
Фото: picture-alliance/AP Photo/D. Lovetsky
Нові технології - Telegram і відеоблогери
Вибори-2020 дуже відрізняються від попередніх активним використанням цифрових технологій. Членів ініціативних груп набирали у мережі, там же домовлялися, де й коли можна поставити підпис за потенційного кандидата. Із зустрічей з ними, пікетів та акцій протесту проводилися прямі трансляції в YouTube, у Telegram розгорнулася справжня "війна" зливів, витоків, фейків та їхніх спростувань.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Wong
Європа закликає дотримуватись закону
Вибори призначені на 9 серпня. Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель закликав Мінськ припинити "травлю та переслідування" кандидатів від опозиції та дозволити їм реалізувати їхні громадянські та політичні права. Після відмови у реєстрації Бабарика та Цепкала Боррель заявив, що цей крок Мінська "обмежив можливість громадян країни виявити свою волю та підриває демократичність виборів".