Працівники понад 2,5 тисяч львівських підприємств отримують зарплату, що є меншою за мінімальну в 960 гривень, повідомила в понеділок керівник міського департаменту економічної політики Ірина Кулинич. Лише за попередній місяць на 70 підприємствах виявлено майже 140 осіб, які працювали без оформлення трудових договорів. Найчастіше непрацевлаштованих можна зустріти у закладах громадського харчування, навіть, у вельми престижних, перукарнях, кіосках та автосервісах.

Мерія розробила цілий механізм профілактичних заходів для роботи з недобросовісними роботодавцями, каже чиновниця. Все розпочинається з переговорного процесу, підприємця попереджають і дають тиждень на оформлення трудових відносин, а вже на злісних порушників документи передають до прокуратури.

Хитрощі і протидія

Не обходиться і без хитрощів з боку підприємців, скаржиться Кулинич. Коли останні начебто укладають угоди, але вже за тиждень чи місяць розривають, і таких випадків є дуже багато, додає керівник департаменту.

Зараз на розгляд парламенту внесено законопроект, який суттєво збільшує фінансову відповідальність за неофіційне працевлаштування особи. Причому, у законодавчій ініціативі прописані штрафні санкції не лише для роботодавця чи компанії, але й для самого працівника. Приміром, компанія за такого роду порушення змушена буде заплатити до 35 тисяч гривень штрафу.

В інтерв’ю Deutsche Welle голова Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес зауважив, що для подолання проблеми з неофіційним працевлаштуванням у державі немає жодних передумов, а бавитися у «поліцейського» владі може дорого коштувати. На кожну репресивну дію держави підприємці знаходитимуть інші шляхи обману, запевняє Бермес. І веде далі: «Людям не залишили вибору, вони готові працювати на будь-яких умовах. Ринку праці немає, нових робочих місць, навіть, в межах проекту «Євро-2012» не створено. Львівські підприємства не отримують замовлення».

Строгіша відповідальність не зарадить проблемі

Репресивними методами проблеми не зняти, каже Бермес, допоки самі працівники, а не роботодавці, не матимуть мотивацію офіційно працювати і отримувати за це легальну зарплату. Проте, реалії нині такі, що люди шукають будь-яку роботу, а підприємцям вигідно їх не влаштовувати офіційно, каже Бермес. Адже лише відрахування на зарплату становлять до 40 відсотків.

Проблема прихованої зайнятості і «тіньових» зарплат, на думку експерта, є прямим наслідком неправильної податкової політики держави і пенсійної реформи, яку нині хочуть впровадити.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Леся Юрченко