Делегація депутатів Львівської міської ради відвідала два заводи у Австрії та Німеччині, аби побачити на власні очі технології утилізації сміття в дії. Приміром, німецький завод „BPR” працює за технологією переробляння сміття у дизпаливо, розповів депутат Іван Гринда. А на заводі „Lafarge” в Австрії частину сміття спалюють замість вугілля для цементного заводу, а решту сортують і переробляють на сировину. Отже, ці технології дозволять вирішити не лише екологічну проблему, вважають депутати, а ще можуть бути економічно вигідними для Львова, бо додадуть місту енергетичної незалежності.

У Львові одне з найбільших сміттєзвалищ у Європі, але не існує жодного заводу з утилізації сміття. Сміттєзвалище діє понад 50 років, де накопичилося 50 мільйонів кубоме6трів твердих побутових відходів.

Вітчизняні технології

Про охочих інвесторів збудувати сміттєпереробний завод, про технології, установки та екскурсії на іноземні заводи, вже йдеться років з десять, зауважив в інтерв’ю Deutsche Welle керівник Бюро екологічних розслідувань Дмитро Скрильніков. Ця екологічна проблема є насправді заручником бізнес-інтересів, бо занадто багато охочих заробити на цьому гроші, каже еколог. Є добрі технології, які вже давно розробили українці фахівці, і не обов’язково запозичувати їх в інших країнах, вважає Скрильніков: „Те, що функціонує в Німеччині не завжди так само якісно функціонує в Україні. Якщо говорити про спалювання, то за нашого рівня контролю, культури поводження з відходами, екологічним законодавством – це може привести і до катастрофи”, - каже він.

Еколог переконаний, що лише будівництвом заводу проблему з відходами не вирішити, бо маючи альтернативу, влада забуде про „екологічну бомбу” - існуючий полігон. Спершу, каже Стрильніков, Львову треба розробити стратегію поводження з відходами, поетапно її впровадити, а завод – це вже остання позиція цього ланцюга.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Дмитро Каневський