Щойно український мін’юст відзвітував про результати першого року роботи люстраційного закону, доповівши про 760 звільнених згідно з ним представників влади, над документом знову нависла загроза скасування. Адже Конституційний суд України повідомив, що вже в четвер, 22 жовтня, повернеться до розгляду справи про конституційність цього закону. Під прицілом суддів - положення, які забороняють обіймати державні посади представникам влади часів президентства Віктора Януковича, включно із суддями, які приймали рішення проти учасників Євромайдану наприкінці 2013 - початку 2014 років.

Верховний суд України, який паралельно до деяких нардепів (переважно від партії "Опозиційний блок") вніс до КСУ відповідне подання ще в березні цього року, закидає люстраційному документові, що він установлює зворотну дію закону. А це, мовляв, "може свідчити про невідповідність Конституції". Зокрема, ВСУ занепокоїло те, що підставою для звільнення чиновника, згідно з законом, є навіть сам факт його участі в роботі того чи іншого державного органу. Тобто під дію документа, застерігали в ВСУ, підпадають навіть ті, чия діяльність була на час роботи цілком законною.

Застереження Венеціанської комісії

У квітні розгляд цієї справи КСУ було перенесено після того, як про це попросив співавтор закону, депутат від "Народного фронту" Леонід Ємець, пообіцявши усунути спірні питання шляхом внесення депутатами змін до документа. Утім, півроку потому закон і досі залишається у попередньому вигляді. Останні зміни до нього, згідно з повідомленнями на сайті Верховної Ради, вносилися у січні цього року. І це попри те, що з рекомендаціями Києву дещо модифікувати документ у своєму висновку зверталася зокрема й Венеціанська комісія. Щоправда, зауваження європейських правників відрізняються від закидів ініціаторів розгляду справи в КСУ. У комісії говорили лише про той факт, що закон одразу переслідує дві цілі - очищення влади від потенційно небезпечних для демократії осіб (власне люстрація), але також і чиновників, причетних до корупції. "Намагання розібратися з двома викликами в одному законодавчому акті та за допомогою ідентичних засобів не є оптимальним", - наголосили тоді в комісії. Натомість саму мету закону - очистити владу від загрозливих примар режиму Януковича - правники Ради Європи назвали виправданою.

Проект змін до закону, який мав би усунути зазначені недоліки, вже давно був поданий до парламенту та отримав остаточну підтримку Венеціанської комісії, стверджує його співавтор, народний депутат від "Народного фронту" Леонід Ємець. Однак на питання, чому документ поки що так і не був розглянутий парламентом, відповісти він не зміг. "Я не думаю, що тут є якась зла воля. Просто у нас зараз постійно є якісь найбільш першочергові законопроекти - пов’язані чи з МВФ, чи зі змінами до конституції, чи ще з чимось. Наскільки я розумію, ця сесія має стати тією, на якій буде прийнято цей закон. Тобто йдеться про найближчі тижні", - пояснив Ємець у розмові з DW.

"Реакційність" Конституційного суду?

Дізнавшись про повернення КСУ до розгляду справи, у мін’юсті почали бити на сполох, натякаючи на те, що суд таки може визнати закон неконституційним. При цьому в міністерстві говорять про "реакційність" нинішнього складу суду й особливо наголошують на причетності його суддів до неправомірних діянь у часи президентства Януковича. За його словами, уряд має намір у четвер відправити до суду свого представника, очільницю департаменту з питань люстрації мін’юсту Тетяну Козаченко "з відповідною правовою позицією".

Остання між тим уже виклала власну позицію на своїй сторінці в соцмережі Facebook. "7 суддів із 18 зробили конституційний переворот в 2010 на користь Януковича, фактично суб’єкти на люстрацію", - написала Козаченко. За її словами, новина про повернення КСУ до розгляду справи з’явилася за тиждень після того, як голові Державної фіскальної служби України були подані люстраційні списки з іменами 77 осіб з лав керівного складу, передусім митниці. Про невтішні результати перевірки в ДФС заявив у середу і Яценюк. "42 відсотки вищого керівництва центрального апарату ДФС підлягають негайному звільненню. 15 відсотків вищого керівництва служби в областях також підлягають негайному звільненню", - заявив прем’єр.

Невипадкова раптовість

Тож у мін’юсті натякають на те, що розгромні результати перевірки в ДФС та раптове повернення КСУ до розгляду справи щодо конституційності закону про люстрацію - пов’язані між собою речі. "Те, як це робиться, ким це робиться - це замах на вбивство не Закону, а шансу позбавитися нам того, щоб реваншисти знову отримали доступ до посад", - не приховує обурення Козаченко. Причинно-наслідковий зв’язок між перевірками та новиною з КСУ бачить і Леонід Ємець. "У нас борців із борцями з корупцією більше, ніж тих, хто хоче з цією корупцією боротися", - каже він. При цьому депутат особливо обурюється тим, що його як представника парламенту в суді й, відповідно, сторону процесу "повідомили про завтрашнє засідання тільки сьогодні". "Я маю за один день ознайомитися з матеріалами справи та підготувати свої зауваження. Це схиляє до думки про якісь махінації", - коментує депутат.

Натомість партія "Опозиційний блок", депутати від якої виступили одними з ініціаторів перевірки закону на конституційність, вже поквапилася поширити заяву зі словами на захист КСУ. "Закон про люстрацію суперечить Конституції. Люстрацією влада прикриває власну корупцію, за яку їй рано чи пізно доведеться відповідати. Ми не сумніваємося в негативному вердикті суддів щодо цього закону", - йдеться у заяві, оприлюдненій на офіційному сайті партії.