"А віз і нині там" - саме ця приказка найяскравіше відображає ситуацію зі змінами у кадровій політиці правоохоронців на регіональному рівні на Львівщині. Область одна з перших після Євромайдану розпочала так звану люстрацію, тобто кадрове очищення органів держвлади, зокрема і правоохоронної системи. Проте за чотири місяці активної громадської роботи результати виглядають не надто оптимістично.

"Ми б'ємось як риба об лід, як той трубач, який хоче зробити щось корисне", - каже львівський активіст, журналіст Микола Савельєв. Єдине, чого вдалося досягти громадському активу Львівщини, - це призначення головного міліціонера області. Його кандидатуру було схвалено місцевою громадою, і у Києві цього дослухались. "Більше жодних зрушень у кадровій політиці не відбулось. Проводиться банальна рокіровка, перестановка фігур, від чого результат не змінюється. У прокуратурі, приміром, залишилися ті самі люди, репутація яких м'яко кажучи "з душком". Колишній заступник, який працював там за кількох попередніх президентів, тепер керує управлінням", - обурюється журналіст. Аналогічна ситуація в СБУ та судах області, додає співрозмовник.

Корупція не вмирає?

Після ухвалення закону про відновлення довіри до судової системи, за яким у судах мали переобрати керівництво, практично у всіх судах Львівщини керівниками залишили попередників, або їхніх заступників. "Київ і надалі проводить політику кадрового призначення за політичними квотами та за гроші. Народ на місцях ніхто не слухає, зрештою, не дослуховуються і до фахівців", - переконаний Савельєв.

На підтвердження того, що у кадрових призначеннях і надалі діють корупційні схеми, активіст наводить такий приклад: "В області є міліціонер, який під час Євромайдану написав рапорт на звільнення і поїхав до столиці протистояти "Беркуту". Нині ця людина вже понад місяць не може поновитись на роботі, а головний ДАІвець області був поновлений і призначений - і все за три дні. Тепер переконайте мене, що тут немає корупції", - каже активіст.

Те, що нині відбувається з кадровими призначеннями на місцевому рівні, - це абсолютно старі схеми: діють ті ж механізми і ті ж корупційні принципи, що і раніше, заявив в коментарі DW керівник правозахисної організації "Твоє право", голова Громадської ради при обласному управлінні міліції Олег Ільків. "Жодних змін немає, приходить невідомо хто і звідки. Змінилися лише печатки, але схеми ті ж самі", - зазначив Ільків.

Вибори як інструмент реформи

Щодо прокуратури та судів правозахисник переконаний, що реформування цих структур можливе лише на виборній основі. "Якщо суддів та прокурора обиратиме місцева громада, лише тоді ці призначення можуть викликати певну довіру", - додав співрозмовник. За інших обставин, каже Олег Ільків, громади жодним чином не зможуть впливати на призначення, а тим більше сподіватись на якісь позитивні зміни.

Зрештою, суддівський корпус могло би обирати адвокатське середовище, продовжує думку експерт. А Львівщина могла би стати експериментальною областю для запровадження такої схеми заради справжнього очищення судової та правоохоронної системи, впевнений Ільків.

Водночас правозахисник зазначає, що у роботі місцевої міліції є певні позитивні зрушення. "Катування та фізичне насильство відійшли у минуле. Уже людей не б'ють, радше морально тиснуть та "розводять" на гроші. Це не зміна свідомості після Майдану, це дія нового КПК і громадська пильність", - зазначає Ільків.

Декларація намірів і не більше

Жодних змін - ані на краще, ані на гірше - у правоохоронних структурах і судах на місцевому рівні не відбулось, погоджується львівський правозахисник Дмитро Гудима. Очищення кадрового сегмента на Львівщині, як і в інших областях, на думку експерта, є неможливим без зміни парламенту. "Немає відповідального за те, що реформи не відбуваються. Влада не займається очищенням, а прикривається АТО, хизується підписанням угоди з ЄС, але повного перезавантаження досі не відбулось. Моя ейфорія щодо очищення зникла ще у березні", - каже Гудима.

Реформування та очищення має відбуватись згори, переконаний правозахисник. Лише перебудова усієї вертикалі дасть поштовх на місцях, адже самі громади не в силі впливати на рішення Києва, пояснює він. І додає, що проблема полягає ще й у тому, що місцевий актив часто використовують окремі політики та бізнесмени, аби отримати вплив на новопризначеного керівника. Гудима каже, що на місцевому рівні, як, власне, і на українському немає комітетів, які б ефективно та неупереджено проводили "люстрацію".

Загрозливий закон

Водночас Гудима наголошує, що створенню таких комітетів не допоможе і збільшення кількості відповідних законів. "Отримаємо такий же результат, як і з квітневим законом про "люстрацію" судів", - переконаний він. Цей закон, запевняє правозахисник, загрожує незалежному судочинству, бо дозволяє чинній владі "брати на гачок" суддів через їхні "майданівські" рішення та маніпулювати ними. І разом з тим, наголошує Гудима, за два місяці дії цього закону жодного суддю не притягнуто до відповідальності за незаконні рішення щодо активістів Майдану. Звідси і висновок, підсумовує правозахисник: "Коли верхівка влади немає волі до змін, то і місцевий актив особливо вплинути на очищення апарату влади не в змозі".