Перші результати люстрації українських суддів невтішні. На закон про відновлення довіри до суду, який почав діяти з 10 квітня, покладали великі надії. Адже він надавав суддям право самим обирати собі нових незаангажованих керівників та кардинально змінити роботу своїх структур.

Судді не хочуть змін

За два тижні трудові збори пройшли у більшості з восьмиста судів, які діють в Україні, але змінити собі керівника наважилися далеко не всі, констатують експерти. На керівні посади, після автоматичного звільнення, що було передбаченого новим законом, часто знову повертаються люди, заплямовані корупцією, каже експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. "Ми спостерігаємо намагання колишніх голів судів і їхніх заступників знову обійняти ці посади. У багатьох судах колективи суддів були підібрані саме колишнім головою і вони досі їх контролюють", - переконаний експерт. Він вказує на те, що рядові судді не проявляли активність, аби змінити своє керівництво через страх цькування чи небажання змін.

Він наголошує, що старі керівники знову тиснуть на своїх підлеглих та купують їхні голоси задля повернення на посади. "В законі не були враховані справжні реалії українських судів. Депутатам варто було передбачити норму, яка забороняла б обіймати керівні посади тим, хто їх вже займав", - прокоментував Deutsche Welle Роман Куйбіда. Він виступає за те, аби Верховна Рада терміново "підлатала" закон про відновлення довіри до суді, адже це основа подальшого проведення реформ в Україні.

Громадська активність є вирішальною

З цим погоджується і голова Люстраційного комітету Єгор Соболєв. Він каже, що люстрацію в Україні почали саме з судової системи, адже без її належного функціонування інші інституції не працюватимуть ефективно. "Чесні незалежні суди – це ключ до успіху всієї країни. Якщо запрацює правосуддя, то спокійно запрацює бізнес, бо знатиме, що його власність захищена, людиною себе почуватиме кожен", - сказав Deutsche Welle Єгор Соболєв.

Він переконаний, що не закони допоможуть українцям зробити суди дійсно незалежними, а активна громадська позиція людей щодо прозорості функціонування судової системи. Як приклад Соболєв наводить те, що колектив Апеляційного суду Донецької області під контролем громадських активістів таки обрав собі нового голову і не підтримав кандидатуру колишнього керівника, ставленика екс-генпрокурора Віктора Пшонки. Окрім цього в Одесі, за словами голови Люстраційного комітету, громадські активісти не допустили незаконного з'їзду так званої Ради вищих юридичних навчальних закладів, яка мала намагалася призначати частину членів Вищої ради юстиції. Через це представництво "одіозний" регіонал Сергій Ківалов спробував зберегти свою владу у Вищій Раді Юстиції. "Це і є боротьба за правосуддя. Ніколи не буде, що ми сидимо на лавочці і будемо сподіватися на чесних суддів і міліціонерів. Це з’явиться тільки у боротьбі за чесне правосуддя і у контролі за судами", - сподівається Єгор Соболєв.

Шанс є

Експерти зазначають: попри те, що з першого разу люструвати голів суддів не вдалося, завдяки закону про відновлення довіри до суду, в Україні таки зламалася вертикаль політичного керування суддями з одного центру. Адже раніше "неугодних" суддів голова суду міг швидко усунути з посади через Вищу раду юстиції. Нині їх позбавили цього права. Та й саму раду розпустили, аби згодом сформувати її наново з незаангажованих представників. Також є ще шанс люструвати суддів-хабарників, які виконували політичні замовлення, несправедливо засуджуючи активістів Майдану, через Тимчасову спецкомісію з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Наразі ця комісія тільки формується. Туди входитимуть колишні судді у відставці, які протягом останніх 5 років не займалися судочинством, представники громадськості, які мають вищу юридичну освіту.