Трійка лівих партій – Соціалістична партія та її союзники з Комуністичної та Зеленої партій – уперше з 1958-го року домоглися більшості в Сенаті. За остаточними даними, оприлюдненими вранці в понеділок, 26 вересня, ліві можуть розраховувати на додаткові мандати в Сенаті, що дає їм абсолютну більшість - 177 зі 348 мандатів у верхній палаті парламенту. Така розстановка сил є безпрецедентною в історії Франції.

Особливістю довиборів до Сенату Франції є те, що законодавців обирають не прості громадяни, а мери міст і депутати місцевих законодавчих зборів у трьох десятках департаментів та низці закордонних регіонів Франції. У нинішніх виборах взяли участь близько 72 тисяч осіб.

 «Ніколя Саркозі увійде в історію як президент, який втратив більшість у Сенаті. Певною мірою, це репетиція того, що трапиться 2012-го року», - заявив Франсуа Холланд, якого вважають найімовірнішим противником чинного голови держави на виборах президента, що відбудуться наступного року. Усі опитування громадської думки вказують на високі шанси соціалістів взяти для себе ще й президентське крісло. "Уперше Національні збори, Сенат та посада президента можуть відійти лівим, що дозволить їм внести зміни до конституції", - коментує політолог Бруно Жамбер.

«Битва почалася»

Прем’єр-міністр Франції Франсуа Фійон визнав, що праві сили зазнали серйозного удару, тоді як лівиця домоглася "сильного прориву". "Момент істини настане навесні наступного року. Але битва почалася вже сьогодні", - зауважив він, закликавши прихильників правих сил об’єднатися довкола політики президента Саркозі.

На відміну від попередніх років, Саркозі не став скликати міністрів та чільних радників задля аналізу результатів довиборів. Повідомляється, що він відпочивав вдома. Його дружина Карла Бруні за декілька тижнів має народити дитину.

Незважаючи на іміджеві перемоги на міжнародній арені, низка внутрішніх скандалів, пов’язаних з корупцією та фінансуванням партії, значно послабила позиції Саркозі. Рівень безробіття залишається високим, а ситуація у фінансовому секторі Франції і надалі викликає побоювання у трейдерів та економістів.

Дмитро Каневський / afp, dpa
Редактор: Христина Ніколайчук