Той факт, що греки відкинули реформи, не може означати, що гроші тепер їм дістануться легше, написав у своєму Twitter увечері 5 липня міністр фінансів і віце-прем'єр Словаччини Петер Кажимір. Він назвав вихід Греції із Єврозони "реалістичним сценарієм". Така реакція соціал-демократичного політика на підсумки референдуму, який відбувся минулої неділі, вельми показова для настроїв, що панують нині у політичних колах східноєвропейських країн Єврозони. Багато з них бідніші за Грецію.

Міністри фінансів налаштовані скептично

Що би не відбувалося у Греції, її економіка потребує "суттєвих реформ", написав уранці 6 липня у своєму блозі колега Кажиміра по Єврогрупі - міністр фінансів Фінлядії Александер Стубб. Тепер справа за грецьким урядом - як інтерпретувати підсумки референдуму на практиці, відзначив фінський політик-консерватор. Стубб нагадав при цьому, що друга програма допомоги Греції добігла кінця і не може бути подовжена, а інструменти надання допомоги залишилися незмінними.

Утім, 61 відсоток греків на референдумі виступив проти цих правил. "Враховуючи, що більшість проголосувала проти, можна зробити висновок, що Греція сказала "ні" отриманню допомоги від міжнародних партнерів і перебуванню у Єврозоні", - вважає ще один член Єврогрупи, міністр фінансів Латвії Яніс Рейрс з правоцентристської партії "Єдність". На його думку, уряд Греції довів свій народ до катастрофи.

Таким чином у Єврогрупі, що складається з міністрів фінансів країн Єврозони, представники східноєвропейських держав налаштовані вельми жорстко щодо Греції після референдуму. Саме у Єврогрупі ведуться перемовини і готуються рішення про програми фінансової допомоги, які потім виносяться на затвердження голів держав і урядів країн ЄС і низки національних парламентів. Причому ці рішення ухвалюються не більшістю голосів, а консенсусом. Судячи з наведених цитат, міністри фінансів зі Східної Європи іти на нові поступки не хочуть і скоріше висловляться за вихід цієї країни із Єврозони.

Прем'єри наполягають на конкретних планах реформ

Щоправда, лідери цих країн 6 липня висловились дещо більш дипломатично. "Грецьке "ні" на референдумі зробить будь-які переговори вкрай складними, Латвія оцінюватиме їх з великою обережністю", - запевнила у своєму Twitter прем’єрка Латвії Лаймдота Страуюма (партія "Єдність"). Естонський прем’єр Тааві Рийвас з праволіберальної Партії реформ констатував, що "реформи у Греції і надалі неминучі, і рішення відкинути міжнародну пропозицію про допомогу зробить ситуацію критичною".

Своєю чергою, лівоцентристський уряд Словенії, очолюваний лібералом Міро Цераром, оприлюднив 6 липня на своєму сайті заяву з доволі різкими формулюваннями. Словенський уряд очікує від Афін на саміті країн Єврозони 7 липня у Брюсселі "переконливого плану структурних реформ у Греції". Любляна попереджає, що не погодиться на "будь-які експерименти грецького уряду".

Це означає, що практично всі східноєвропейські члени Єврозони вельми критично ставляться до планів надання додаткової фінансової допомоги Греції і готові, вочевидь, заблокувати поступки Афінам, якщо ті видаватимуться їм надто щедрими.

Поляки також проти подальшої допомоги

Польща до Єврозони не входить, однак, як нагадав 6 липня її міністр фінансів Матеуш Щурек, бере участь у дискусії щодо Греції "як країна, зацікавлена у майбутньому Єврозони, причому не лише як можливий член, але і як економічний партнер".

Судячи з опитування соціологічного інституту IBRIS, оприлюдненого газетою Rzeczpospolita, 60 відсотків польських виборців проти того, щоби партнери по ЄС продовжили надавати фінансову допомогу Греції. За подальшу допомогу висловились удвічі менше опитаних. При цьому найбільшу готовність і надалі надавати гроші Афінам (57 відсотків) висловили молоді поляки віком від 25 до 34 років. У віковій групі від 45 до 54 років майже три чверті жителів країни виступили проти нових кредитів.