Лідери АСЕАН закликали до припинення насильства в М'янмі
Валерій Сааков
24 квітня 2021 р.
Лідери АСЕАН закликали покласти край насильству в М'янмі й звільнити всіх політичних в'язнів.
Реклама
Глави держав та урядів Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) закликали до припинення насильства в М'янмі та звільнення всіх політичних в'язнів. Про це заявили в суботу, 24 квітня, організатори саміту лідерів АСЕАН, що відбувався в столиці Індонезії Джакарті.
"Ситуація в М'янмі неприйнятна і не може тривати далі", - заявив на пресконференції президент Індонезії Джоко Відодо. "Насильство має припинитися, а демократію, стабільність і мир потрібно негайно відновити в М'янмі", - додав індонезійський президент, якого цитує інформагенція dpa.
За словами Джоко Відодо, лідери блоку АСЕАН вимагають від хунти М'янми взяти на себе зобов'язання за такими пунктами: припинення насильства, початок діалогу з громадськістю й надання вільного доступу до гуманітарної допомоги. "Має розпочатися процес всеосяжного діалогу. Слід негайно звільнити політв'язнів", - сказав він. Прем'єр-міністр Малайзії Мухіддін Ясін висловив аналогічні думки. "Сумна ситуація в М'янмі має негайно припинитися", - сказав він. Саме Індонезія і Малайзія скликали проведення позачергового саміту лідерів АСЕАН.
Визначальним було також і те, що лідер військової хунти М'янми, котра на початку лютого захопила владу внаслідок військового перевороту, Мін Аунг Хлайн також був присутній на саміті в Джакарті. Той факт, що його запросили до участі в цій зустрічі лідерів блоку азійських держав, породив різку критику. Противники перевороту вимагають заарештувати генерала під час його поїздки та розпочати розслідування злочинів проти людяності, скоєних хунтою. Це перша відома закордонна поїздка нинішнього де-факто правителя М'янми після перевороту.
Тим часом у М'янмі в суботу у великих містах, зокрема, Янгон і Мандалай, спалахнули нові протести. Багато протестувальників проводили традиційні поховальні ритуали, під час яких розбивали глиняні горщики. Вони пов'язали це з бажанням, щоб генерал Мін Аунг Хлаінг помер або був заарештований під час своєї подорожі. Чимало користувачів соцмереж також публічно бажали смерті або арешту правителя.
Реклама
Військовий переворот у М'янмі
У М'янмі 1 лютого стався військовий переворот. Головнокомандувач збройними силами Мін Аунг Хлайн зосередив у своїх руках законодавчу, виконавчу і судову влади. Виконувачем обов'язків президента був призначений віцепрезидент М'їнт Шве. Військові оголосили надзвичайний стан терміном на один рік і затримали лідеркуАун Сан Су Чжі, президента Він М'їна, а також інших високопоставлених чиновників за "фальсифікацію виборів" 8 листопада 2020 року.
Практично одразу після перевороту розпочалися масштабні акції протесту проти захоплення влади військовими. За оцінками правозахисних організацій, у М'янмі під час заворушень загинуло близько 740 осіб, натепер під вартою перебуває понад 3,3 тисячі осіб. Правозахисники також не раз вказували на факти жорстоких тортур силовиками затриманих противників перевороту в М'янмі.
США та ЄС запровадили санкції через події у цій азійській країні.
Протести "жовтих жилетів" у Франції стали не першими і не єдиними, де учасники об'єдналися під тим чи іншим кольором. У фотогалереї DW приклади інших кольорових протестів останніх років.
Фото: picture alliance / dpa
Жовтий - Франція
Жилети жовтого флуоресцентного кольору у Франції зобов'язані надягати водії у разі проблем з автомобілем. Це сприймається багатьма як тягар, тож жовтий і став символом непокори. Акції "жовтих жилетів" почалися усередині листопада 2018 року і стали найбільшими за останні десятиліття. Спочатку вони виступали проти зростання податків на бензин, але згодом вимоги протестувальників розширились.
Фото: Reuters/B. Tessier
Шафрановий - М'янма
2007 року буддистські ченці приєдналися до акцій протесту під шафрановим кольором проти тодішнього правлячого режиму М'янми (колишньої Бірми) через рішення влади скасувати субсидії на пальне. Ціни негайно ж зросли на 60, а то й на усі 100 відсотків. Протести отримали назву Шафранової революції через колір традиційних шат буддистських ченців.
Фото: picture alliance/AP Photo
Зелений - Аргентина
З 2016 року Аргентиною прокотилися численні акції за легалізацію абортів у цій переважно католицькій країні. Це запобігло б смерті багатьох жінок унаслідок нелегальних абортів, казали учасники акцій. Вони використовували зелений колір, що став символом руху за дозвіл абортів. Але у серпні 2018 року Сенат країни не підтримав законопроект за скасування заборони переривання небажаної вагітності.
Фото: picture-alliance/P. Murphy
Жовтий - Гонконг
"Революція парасольок" відбулася 2014 року в Гонконзі й тривала 79 днів. Причиною масових протестів став намір уряду в Пекіні провести вибори керівника адміністрації Гонконгу, допустивши на них лише заздалегідь визначених кандидатів. "Озброївшись" парасольками переважно жовтого кольору, мітингарі довгий час блокували центральні вулиці Гонконгу. Парасолі добре захищали від перцевого спрею поліції.
Фото: pictue-alliance/AP Photo/K. Cheung
Червоний і жовтий - Таїланд
У Таїланді з 2006 по 2010 роки "червоні сорочки" та "жовті сорочки" символізували дві протилежні за політичними поглядами фракції. "Червоні сорочки" були прихильниками екс-прем'єр-міністра Таїланду Таксина Чинавата, що обіймав цю посаду з 2001 по 2006 рік. Його усунули унаслідок військового перевороту в вересні 2006 року. Натомість "жовті сорочки" представляли опозиційні до нього сили.
Фото: AFP/Getty Images/C. Archambault
Помаранчевий - Україна
Оголошена ЦВК перемога провладного кандидата Віктора Януковича в другому турі президентських виборів 2004 року вивела на вулиці Києва сотні тисяч людей. Символом протестів став помаранчевий колір - колір кампанії опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Протести з вимогою провести перевибори завершилися обранням Ющенка президентом й увішли в історію як "Помаранчева революція".
Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP/Getty Images
Зелений - Іран
2009 року багато іранців не погодилися з офіційним результатом виборів, на яких було переобрано консервативного президента Махмуда Ахмадінежада. Під час тих протестів через суперечливий результат президентських виборів мітингарі широко використовували поширений в ісламській традиції зелений колір як символ незгоди з діями влади. Через це акції отримали назву "Зеленого руху".
Фото: picture-alliance/dpa/Stringer
Жовтий - Філіппіни
21 серпня 1983 року тисячі філіппінців зібралися поблизу аеропорту Маніли, щоб привітати лідера опозиції Беніньйо Акіно-молодшого, котрий повертався з-за кордону. Натовп убрався в жовтий колір. Однак опозиціонера вбили того ж дня прямо в аеропорту, що вилилося в тривалі акції протесту, які переросли в Жовту революцію. Колір було обрано як символ однієї з пісень-шлягерів 1970-х років.