Лідери РФ, Туреччини та Ірану зустрінуться в лютому в Сочі
Олена Губар
3 лютого 2019 р.
У російському Сочі 14 лютого відбудуться переговори лідерів Росії, Туреччини та Ірану, повідомили у Кремлі. Сторони намагаються домовитися про створення зон деескалації в Сирії.
Реклама
У російському Сочі 14 лютого відбудеться зустріч лідерів Росії, Туреччини та Ірану, повідомив у неділю, 3 лютого, прес-секретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков, передає агенція "РИА Новости". Того ж дня відбудуться переговори Путіна з турецьким президентом Реджепом Таїпом Ердоганом, повідомив останній турецькому телебаченню.
Деталі зустрічі невідомі, але минулого місяця Путін заявляв, що вона буде присвячена ситуації у Сирії, де сторони хочуть створити зону деескалації. Після переговорів у січні Ердоган заявив, що Туреччина та Росія не мають жодних розбіжностей у питанні встановлення так званої "зони безпеки" на півночі Сирії. За його словами, вихід американських сил з регіону не повинен уможливити вільне переміщення там "терористичних груп". Ердоган наголосив, що РФ і Туреччина продовжуватимуть боротьбу з терористами у провінції Ідліб.
Восени 2018 року сирійська армія та її союзники завдавали авіаударів по позиціях повстанців та готувалися до наступу, щоб встановити контроль над цією територією. Представники урядів західних держав та ООН застерігали щодо гуманітарної катастрофи у разі повномасштабного наступу сирійської армії в Ідлібі, де проживає понад три мільйони цивільних осіб. Після домовленостей президентів Туреччини та РФ підготовка до наступу була призупинена.
Які інтереси переслідують Росія, США та інші гравці у сирійській війні? (12.04.2018)
02:18
Сім років війни у Сирії - загострення у відносинах між США та РФ
Війна у Сирії забрала життя 480 тисяч людей. Зусилля з урегулювання конфлікту не увінчалися успіхом, до того ж погрозами застосувати у Сирії ракети обмінялись США та РФ. Головні факти про конфлікт - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa/Maysun
Від "весни" до війни
На початку 2011 року "арабська весна" докотилася до Сирії, але перші мирні демонстрації були жорстоко придушені поліцією. Починаючи з березня 2011-го, по всій країні почали спалахувати масові акції протесту з вимогою відставки уряду Башара Асада. Навряд чи можна було собі уявити, що ті події покладуть початок затяжній війні, яка вже забрала 480 тисяч життів.
Фото: AP
Сторони конфлікту
Після того, як хвиля масових протестів прокотилася країною, президент Асад почав залучати для їх придушення армію. Своєю чергою, противники режиму були вимушені взяти до рук зброю. До конфлікту долучилися також загони національних меншин (наприклад, курдів) та ісламістські терористичні угруповання, серед яких окремо слід виділити так звану "Ісламську державу".
Фото: picture-alliance/AP Photo
"Халіфат" терористів
У квітні 2013 року до громадянської війни в Сирії долучилися бойовики терористичної організації ІДІЛ, утвореної із підрозділу "Аль-Каїди". У червні 2014-го угруповання оголосило про перейменування на "Ісламську державу" (ІД) та проголосило "халіфат". За деякими даними, у 2015 році під контролем ІД перебувало близько 70 відсотків території Сирії, а чисельність бойовиків складала 60 тисяч осіб.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Культурна спадщина як ціль терористів
Руйнування античного міста-оази Пальміри стало символом варварського поводження ІД з об'єктами культурної спадщини. Усього ж за час громадянської війни у Сирії зруйновані близько 300 археологічних пам'яток. У лютому 2016 року Рада Безпеки ООН прирівняла знищення бойовиками ІД предметів історичної, культурної та релігійної цінності до терактів.
Фото: dpa
Криза біженців
За даними ООН, за останні сім років років понад п'ять мільйонів сирійців втекли з країни. Більшість із них знайшли прихисток у сусідній Туреччині (понад 3,5 мільйона), Лівані (близько мільйона), Йорданії (понад 650 тисяч). Але можливості цих країн з прийому біженців виявилися практично вичерпаними. Сотні тисяч сирійців також вирушили шукати порятунку в Європі, спричинивши кризу біженців у ЄС.
Фото: DW/R. Shirmohammadi
Міжнародна коаліція проти ІД
У вересні 2014 року президент США Барак Обама оголосив про створення міжнародної коаліції проти ІД, до якої увійшли понад 60 держав. Учасники коаліції завдають авіаударів по позиціях бойовиків, ведуть підготовку місцевих сухопутних військ, а також надають гуманітарну допомогу мирному населенню.
Фото: picture-alliance/dpa/US Air Force
Ісламська антитерористична коаліція
А у грудні 2015 року Саудівська Аравія представила свою антитерористичну коаліцію, до складу якої увійшли 34 ісламські країни. Частина з них, як і сама Саудівська Аравія, є також членами міжнародної коаліції під проводом США.
Фото: Reuters/Saudi Press Agency
Участь Росії
З осені 2015 року російські бомбардувальники також завдають ударів у Сирії - як запевняє Москва, лише по позиціях ІД. За даними ж НАТО, 80 відсотків авіанальотів спрямовані на противників Асада з поміркованої опозиції. У листопаді 2017 року Путін заявив про швидке завершення місії у Сирії. Контингент мали скоротити, але в розпорядженні РФ залишилися дві військові бази і деякі інші структури.
Фото: imago/ITAR-TASS
Мирні переговори
14 березня 2016 року, напередодні п'ятиріччя громадянської війни в Сирії, у Женеві стартували переговори з мирного урегулювання конфлікту під егідою ООН. Перша подібна спроба на початку лютого завершилася провалом на тлі наступу армії Асада на Алеппо.
Фото: Getty Images/AFP/F. Coffrini
Застосування хімічної зброї
Згідно зі спільною доповіддю ООН та Організації із заборони хімічної зброї, режим Асада несе відповідальність за застосування отруйної речовини "зарин" у Хан-Шейхуні 4 квітня 2017 року. А "Ісламська держава" застосовувала сірчистий іприт під час атаки в населеному пункті Ум-Хош у вересні 2016 року.
Із січня 2017 року в столиці Казахстану за ініціативою Росії, Туреччини та Ірану проходять паралельні женевським міжсирійські переговори з урегулювання у Сирії. На них уперше за одним столом зустрілися представники режиму Башара Асада та опозиційних сил. У травні 2017 року в Астані підписаний меморандум про створення чотирьох зон деескалації у північній, центральній та південній частинах Сирії.
Фото: Getty Images/AFP/K. Kudryavtsev
Звільнення від ісламістів
Протягом 2017 року бойовиків ІД витіснили з більшості територій у Сирії та Іраку. Ще у грудні 2016 року було звільнено мегаполіс Алеппо, навесні 2017-го - Хомс, а восени головний бастіон джихадистів у Сирії - Ракку, стратегічно важливий через нафту та близькість до Іраку Дейр-ез-Зор, Аль-Маядін та інші великі міста.
Фото: Reuters/R. Said
"Трійка" в Анкарі
На початку квітня 2018 року лідери Росії, Ірану та Туреччини Володимир Путін, Хасан Роухані та Реджеп Таїп Ердоган зустрілися вдруге, щоб обговорити конфлікт у Сирії. За результатами тристороннього саміту в Анкарі очільники країн наголосили, що не допустять територіального розділення Сирії, та висловилися за довготривале припинення вогню.
Фото: Reuters/U. Bektas
Чергова хімічна атака
У ніч проти 7 квітня 2018 року вертоліт скинув бочкову бомбу з хімікатами над сирійським містом Дума, що вважається останнім осередком опору в регіоні. У застосуванні хімічної зброї представники благодійних організацій "Білі шоломи" та UOSSM, а також бойовики угруповання "Джейш аль-Іслам" звинуватили режим Башара Асада. Натомість офіційний Дамаск звинувачення відкидає і називає їх дезінформацією.
Фото: picture-alliance/Xinhua/A. Safarjalani
Жертви атаки
Жертвами ймовірної хімічної атаки в сирійському місті Дума, за даними гуманітарної організації "Союз медичних організацій допомоги Сирії", стали щонайменше 150 осіб, більшість з яких жінки та діти.
Фото: picture alliance/AP Photo/Syrian Civil Defense White Helmets
Протистояння США та Росії
Після імовірної хімічної атаки в Думі США не виключили військових кроків проти уряду Башара Асада. "Росія обіцяє збити будь-які ракети, випущені по Сирії. Росіє, готуйся, бо вони прилетять: гарні, нові та "розумні"!", - заявив Дональд Трамп, відреагувавши на висловлювання російського посла в Лівані Олександра Засипкіна про готовність Москви збити американські ракети у разі удару по Сирії.