Лілія Шевцова - одна з авторитетних експертів-міжнародників, фахівчиня з Росії й Сполучених Штатів, працювала в Московському Центрі Карнегі й Інституті Брукінгса у Вашингтоні. Зараз вона співпрацює з британською організацією Chatham House. В інтерв'ю DW Шевцова поділилися очікуваннями від публікації в США так званої "Кремлівської доповіді" і нового витка санкцій.

Deutsche Welle: В російських ЗМІ все більше матеріалів про так звану "Кремлівську доповідь", яку уряд США, як очікується, 29 січня представить Конгресу. Ця доповідь - про наближених до президента РФ Володимира Путіна російських олігархів, їхні статки та зв'язки - частина закону, ухваленого влітку 2017 року і покликаного дати відповідь на дії Росії в Україні й спробу втручання в президентські вибори в самих США в 2016 році. Судячи з публікацій, російські еліти нервують. А як ви вважаєте?

Лілія Шевцова: "Кремлівська доповідь", як тепер заведено називати цей список, фактично закриває цілу епоху не просто у відносинах між Америкою і Росією, але в геополітичних відносинах. Постмодернізм, який домінував у політиці упродовж останніх 20 років, з його розмитістю цінностей і норм, з його готовністю Заходу інтегрувати авторитарні еліти, в тому числі російську, закінчується.

Найважливіше - ця доповідь підриває модель виживання російської еліти, яка полягає в тому, щоб бути з Заходом, бути всередині Заходу без всяких стримуючих факторів, і бути проти Заходу. Ця модель дозволяла російській еліті вивозити свою ренту з Росії та монетизувати її на Заході за допомогою західних лобістських структур.

А доповідь є основою для нового курсу стримування, вона припиняє механізм інтеграції російської еліти в американську економіку. Більш того, цей механізм руйнується і з іншої причини. Під загрозою опиняються лобістські структури на Заході, перш за все в Америці, які полегшували виведення грошей з Росії, переведення в готівку і відмивання російських коштів.

Хто з російських олігархів особливо переживає?

Переживають усі, в тому числі й олігархи, які аж ніяк не близькі до Кремля, про що свідчить несподіване зростання прохань про статус резидента, наприклад, на Мальті. Проблема в тому, що, очевидно, є страх того, що західна машина відмивання перестане працювати для всіх, починаючи з кремлівських олігархів і друзів Путіна і завершуючи представниками середнього рівня.

Наскільки жорсткими можуть бути нові санкції?

Тут є деякі сумніви, тому що Білий дім ставить перепони на шляху зусиль Конгресу, в тому числі й американських силових відомств, для того, щоб ця доповідь стала реальним ефективним інструментом. Наприклад, в жовтні 2017 американці фактично санкціонували 33 російські компанії. Але водночас, ми знаємо, що американські лобістські структури зробили все, щоб пом'якшити механізм цього санкційного списку. Більш того, європейці, і перш за все Німеччина, також "лягли кістьми" щоб знизити загрозу так званих вторинних санкцій, тобто санкцій на адресу тих сторін, які співпрацюватимуть з санкціонованими підприємствами.

По суті "Північний потік-2" (газопровід з Росії до Німеччини - Ред.) виведений за межі всіляких загроз. Тому поки, як мені здається, європейці не готові створювати єдиний фронт з Америкою в стримуванні Росії й відплати щодо Росії. А ціла низка країн - від Греції до Австрії - навпаки, намагається зробити все для того, щоб послабити єдиний західний фронт проти Росії, в тому числі з питання санкцій за агресію в Україні.

Як далеко готова йти в цьому питанні адміністрація Трампа?

Мені здається, що зараз - і в цьому парадокс і іронія американської внутрішньої політики, в останні десятиліття ми не бачили настільки засмиканого і розколотого Вашингтона - стосовного російського курсу дивовижна однодумність, про що говорить практично одностайне ухвалення санкційного закону обома палатами Конгресу. Мабуть, є єдність і міністерства фінансів, і Конгресу, і Держдепу, щоб цей курс реалізувати.

Але лобістські структури залишаються. Європейці продовжать свою роботу з нейтралізації надмірної агресивності американських зусиль. Тому все залежить від механізму реалізації цієї доповіді. Треба побачити, наскільки серйозним є намір американців створити секретну частину списку, який буде так званим "червоним сигналом" попередження для російської еліти.

Як поведе себе російська еліта?

Поки вона шокована, навіть загроза появи списку викликає спроби "не нариватися". "Сбербанк" не працює в Криму, компанія Авена-Фрідмана ("Альфа-банк" - Ред.) вирішила не фінансувати оборонні підприємства - ми бачимо, що список починає діяти.

Але давайте будемо реалістами - поки очікування критиків Путіна про те, що станеться негайний розкол російської політичної еліти і значна частина політичного класу перестане вважати Путіна своїм захисним механізмом і повстане, навряд чи можна очікувати такого результату. Навряд чи в інтересах американців негайно обвалювати путінський режим, тому що виникає питання - а що далі станеться в цій ядерній країні?

На думку деяких експертів, одна з цілей "Кремлівської доповіді" - розколоти еліти в Росії. Це можливо?

Я вважаю, що невдоволення, страхи, сумніви всередині російської еліти цей закон породить. А також - прагнення втекти, вивести активи. Але очікувати зараз революції зовсім беззубого, безпорадного російського класу, тим більше - бізнес-класу, найбоягузливішого з усіх підрозділів російської еліти, коли в суспільстві все спокійно? Ось якщо в суспільстві почнеться хвиля, якщо маси вийдуть на вулицю, хоча б частина, як це було в 2011/2012 роках, і коли частина лібералів, навіть колишні члени уряду визнали для себе за необхідне брати участь у мітингу на площі Сахарова і Болотній, тоді інша справа.

Крім доповіді та списку олігархів закон про протидію Росії передбачає і інші санкції - проти військово-промислового комплексу, енергетичного сектора та державного боргу. США підуть на це?

Я думаю, що вже дуже хворобливо почуває себе перш за все російський ВПК, тому що де шукати нові технології - в Китаї? Дуже серйозні проблеми в сировинній газонафтовій галузі, тому що без бурильних установок і мріяти не варто про арктичний шельф. Але зараз американці будуть загрожувати дуже серйозним ударом - спробам Росії фінансувати свій державний борг. Як відомо, китайці грошей просто так не дають, або ж під великі відсотки. Більш того, китайці не хочуть порушувати західний режим санкцій - що цікаво, для них відносини з Америкою і Європою набагато важливіші за відносини з Росією. Тому спроби звузити поле маневру для рефінансування російського держборгу - це наступний етап політики з нового стримування Росії.