Сенатори, які оскаржили Лісабонську угоду, намагалися зірвати засідання Конституційного суду, заявивши, що його голова Павел Рихетський є особою упередженою. Послалися вони на побачення Рихетського з послом Німеччини. Суд визнав заяву сенаторів безпідставною.

У перебігові засідання адвокат скаржників подав додаткові матеріали, які голова відкинув, зазначивши, що подавець вдається до обструкції. Адвокат президента (Вацлав Клаус на засідання не з’явився) наполягав, щоб Конституційний суд відповів на п’ять запитань його клієнта, які стосуються відповідності Лісабонської угоди Основному закону.

Рішення третього листопада?

На думку деяких політичних коментаторів, Вацлав Клаус заганяє конституційних суддів у цейтнот, щоб їхній вердикт не було оголошено перед осіннім самітом ЄС, який відбудеться 29-го жовтня і на якому обговорюватиметься доля Лісабонської угоди.

Зрештою, так і сталося. Вислухавши аргументи сторін, Павел Рихетський переніс засідання Конституційного суду на третє листопада.

Клаус, зокрема, вимагає внести до європейської хартії з основоположних прав, яка є частиною Лісабонської угоди, спеціального доповнення щодо декретів Бенеша. На підставі цих декретів після Другої світової війни на території сучасної Чехії експропріація та депортація судейських німців і угорців. Чехія прагне тепер запобігти вимогам з боку депортованих про повернення майна та виплату компенсації.

Автор: Микола Шатилов
Редактор: Володимир Медяний