Портали для любителів літератури – новий спосіб читати й ділитися враженнями про прочитане. Дедалі частіше в мережі спілкуються ті, хто донедавна ходив на класичні літературні гуртки. Передовсім це представники старшого покоління. Середній вік відвідувачів літературних порталів у Німеччині – 40 років, підрахували фахівці. Пенсіонер Арно Сандерс лише нещодавно навчився користуватися комп’ютером. «Син мене вмовив», - каже він сміючись. Головним аргументом на користь знайомства з інтернетом для пенсіонера стала можливість поспілкуватися з іншими про улюблені книжки і навіть поставити запитання письменникам.

Літературні критики «з народу»

Усе почалося з того, що любителі літератури на інтернет-форумах почали обурюватися «зарозумілістю» критиків, які часто зверхньо або пафосно пишуть про ті чи інші твори на шпальтах провідних видань, користуючись своїм «привілейованим» становищем. Натомість форуми дають можливість кожному читачеві висловити свої міркування, не сильно переймаючись стилем або влучністю своїх відгуків. А головне – читачі на літературних порталах можуть легко зорієнтуватися в тому, що рекомендують інші, а не покладатися на думку штатних критиків. Допомогти знайти цікаве в «літературному лісі» - саме такою була задумка перших літературних порталів.

З поширенням електронних книжок змінюються й читацькі звички. Донести до читачів нові інтерактивні можливості – робота веб-дизайнера Карли Пауль з платформи "lovely-books". Вона регулярно організовує в соціальних мережах обговорення творів, презентації новинок і спілкування з авторами. Найновіша функція – „запитай автора“. Коли читач, який користується рідером, у певному місці не розуміє чогось або хоче щось уточнити, він просто одним натисканням клавіші відправляє автору книжки своє запитання. «Коли читаєш книжку і можеш прямо через неї звернутися до автора – у мене аж мурашки по тілі від однієї думки про це», - зізнається Карла Пауль.

Знахідка для видавництв

Сьогодні в Німеччині є літературні портали на будь-який смак: онлайн-клуби любителів фентезі, детективів або історичних романів. Для видавців – це стратегічні ресурси, визнає речник видавництва «Берлін» Карстен Зоммерфельдт. «Раніше ми видавали прес-релізи просто так – навмання, не знаючи, так би мовити,до кого ми насправді звертаємося», - каже представник видавництва. Тепер, за його словами, віртуальні спільноти любителів літератури – цільова аудиторія номер один, якщо йдеться про популяризацію того чи іншого твору. «Для книжки немає кращої реклами, ніж коли про неї просто говорять. Саме це і відбувається на порталах», - зауважує Зоммерфельдт.

Водночас, «комерціалізація» літературних порталів вже призвела до створення «альтернативної течії». Вольфґанґ Тишер з платформи "Literatur-Café" критикує, що дедалі частіше портали організовують чати з авторами та інші акції, не згадуючи про те, що ці заходи фінансуються видавництвами або відбуваються з їхньої ініціативи. «Часто користувачі й не здогадуються, що певний автор лише тому опиняється у центрі уваги, що за це заплатило видавництво», - обурюється Тишер. Однак він застерігає: якщо зловживати таким «продукт-плейсментом» і рекламувати «слабкі» твори, критичні користувачі це доволі швидко зрозуміють. Адже шанувальники літератури, гуртуючись в інтернеті, хоч і стають більш прогнозованими, але ж не дурнішими!

Автори: Сабіне Корсукевитц / Євген Тейзе
Редактор: Христина Ніколайчук