Досить натиснути на кнопку, й невидимі супутникові сигнали підкажуть, де ти зараз перебуваєш, і в якому напрямкові маєш рухатися далі. Свої навігаційні системи мають також птахи та звірі. І, так само, як і у випадку з GPS, природна навігація теж іноді виходить з ладу. Христина Ніколайчук розповідає:

„Час від часу ЗМІ повідомляють про те, що десь природоохоронці намагалися зіштовхнути назад у воду сотні китів, які з невідомих причин опинялися на березі. Чому океанські велетні раптом викидаються на суходіл – щодо цього існує чимало версій. Багато біологів уважає, що окремі кити втрачають орієнтацію, а інші просто пливуть за ними, намагаючись урятувати членів зграї від загибелі. Поширеною була думка, що навігаційна система найбільших на планеті морських ссавців зазнає збоїв через радіосигнали підводних човнів та звукові хвилі їхніх двигунів. Експерт науково-технічного центру при університеті міста Кіль, доктор біологічних наук Клаус Фанзело дослідив понад триста випадків викидання китів. Документувати такі аномалії почали ще в п’ятнадцятому столітті:

„У пошуках їжі кити пірнають на глибину до трьох кілометрів. Орієнтуються вони за допомогою природних ехолотів, які за принципом дії нічим не відрізняються від технічних пристроїв: тварини надсилають в океан сигнали і потім реєструють ті, що відбиваються від будь-яких об’єктів. Століття тому цьому ще не могли заважати підводні човни. Тоді мореплавці ходили лише під вітрилами”.

Висновок Клауса Фанзело: кити визначають своє місцерозташування ще й за допомогою магнітного поля Землі. А на берег вони помилково випливають тому, що сонячні бурі спричиняють магнітні аномалії:

„Якщо на сонці спостерігається підвищена активність, магнітне поле планети реагує одразу. Відомі випадки, коли внаслідок цього погіршувався прийом радіопередач, супутниковий зв’язок тощо. У Канаді навіть електромережі не витримували навантаження. Північні народи здавна знають, що надзвичайно барвисте полярне сяйво віщує нещастя, а це явище теж спричинене магнітними аномаліями. Під час сонячних бур кити, так би мовити, „вимикають” магнітну навігацію й цілком покладаються на свої ехолоти. Ті тварини, які не встигають зробити це вчасно, замість океанських глибин прямують до берега.”