Невеликий, але чудовий: палац Сансусі у Потсдамі, біля Берліна, був лише літньою резиденцією короля Фрідріха Великого, але сьогодні він є світовою зіркою серед палаців прусської королівської сім'ї. Палац Сансусі, що перекладається як "без турботи", щорічно зачаровує архітектурною вишуканістю сотні тисяч туристів.

Цей величезний палац знаходиться лише у кількох хвилинах від палацу Сансусі. Незважаючи на свої розміри, він не настільки знаний, як Санусі, хоча пишність його інтер'єрів вражає кожного відвідувача. Великий комплекс з його залами урочистостей, галереями і королівськими апартаментами колись слугував для демонстрації величі Пруссії.

Кронпринц, а пізніше король Фрідріх Вільгельм IV, отримав бароковий заміський маєток від батька як подарунок на Різдво у 1825 році. Він його реконструював у неокласичний палац. Архітектором виступив Карл Фрідріх Шінкель, а дизайнером Петер Йозеф Ленне. Як і два інших палаци, Шарлоттенгоф розташований у парку Сансусі.

Дивлячись на палац Бабельсберг на березі річки Гафель, може здатися, що ви перебуваєте в Англії. Замок був побудований в англійському нео-готичному стилі і слугував літньою резиденцією для королівського, а пізніше для імперського подружжя Вільгельма I і Августи Сакс-Ваймар-Айзенах. У 1860-х і 1880-х роках Бабельсберг став одним з найважливіших місць суспільно-політичного життя Пруссії.

На околиці Потсдама ви знайдете новий сад - ландшафтний парк в англійському стилі, звідки відкривається чудовий вид на Гафель. Серед цих романтичних краєвидів розташована літня резиденція короля Фрідріха Вільгельма II — Мармуровий палац. Будівля, оздоблена сілезьким мармуром, є єдиним королівським палацом родини Гогенцоллерн, оформленому у стилі раннього класицизму.

Замок Сесільєнгоф оформлений у стилі англійського заміського будинку, що також розташований у Новому саду, останній зведений династією Гогенцоллерн. Після Другої світової війни, з 17 липня до 2 серпня 1945 року, тут вершилася історія, оскільки переможні союзні сили зустрілися в Сесільєнгофі. Потсдамська конференція вважається символом кінця Другої світової війни та початком "Холодної війни".

Капутський замок має 350-річну історію. Невеликий палац епохи Фрідріха Вільгельма - це мистецько-історична перлина, що свідчить про пишність королівського життя у 1700-х роках, коли королі влаштовували великі бали. А у середині ХХ-го століття після продажу будівлі тут розмістили ремісниче училище. Нині Капутський замок є музеєм.

Фрідріх Вільгельм I, відомий як "король солдатів" і батько Фрідріха Великого, обожнював цей замок на південному сході Берліна. Тут він готував себе до правління, проводив щасливі дні з сім'єю та любив полювати. Саме з цієї резиденції Фрідріх I виконував королівські обов'язки.

Далеко від придворного етикету і помпезності прусської столиці, Берліна, королева Луїза зі своїм чоловіком Фредеріком Вільгельмом III і їхніми дітьми щорічно проводила літні місяці у віддаленому місці - в замку Паретц. Тут, за 20 кілометрів від Потсдама, вони не лише насолоджувалися сімейним життям, а й демонстрували сучасну форму сільського життя.

У 1700-х роках палац Оранієнбург вважався найкрасивішим з усіх прусських резиденцій. Спочатку це була заміська садиба принцеси Оранської-Нассау, яка і дала цій місцині назву "Оранієнбург". Впродовж століть замок використовували та розширювали. Сьогодні у музеї палацу можна помилуватися прекрасними творами мистецтва, такими як королівське срібло чи меблями зі слонової кістки.

Фрідріх Великий провів свої найщасливіші дні у замку Райнсберґ на Грінерікзе. Він любив музику, мистецтво і започаткував тут проведення музичних прийомів, який продовжив його брат принц Гайнріх. Німецький письменник і поет Теодор Фонтане, надихнутий музою в замку, описав його красу у своїй книзі про подорожі "Wanderungen durch die Mark Brandenburg" ("Прогулянки в Бранденбурзі").

Пруссія існувала з 1701 до 1918 року. Втрачена імперія, життю якої були притаманні покора, виконання обов'язків та мілітаризм та яка водночас виступала за толерантність і релігійну свободу. Зубчасті шоломи та уніформа найчастіше асоціюються із Пруссією. Але і палаци Гогенцоллернів нагадують нам сьогодні про ті часи.

Невеликий, але чудовий: палац Сансусі у Потсдамі, біля Берліна, був лише літньою резиденцією короля Фрідріха Великого, але сьогодні він є світовою зіркою серед палаців прусської королівської сім'ї. Палац Сансусі, що перекладається як "без турботи", щорічно зачаровує архітектурною вишуканістю сотні тисяч туристів.

Цей величезний палац знаходиться лише у кількох хвилинах від палацу Сансусі. Незважаючи на свої розміри, він не настільки знаний, як Санусі, хоча пишність його інтер'єрів вражає кожного відвідувача. Великий комплекс з його залами урочистостей, галереями і королівськими апартаментами колись слугував для демонстрації величі Пруссії.

Кронпринц, а пізніше король Фрідріх Вільгельм IV, отримав бароковий заміський маєток від батька як подарунок на Різдво у 1825 році. Він його реконструював у неокласичний палац. Архітектором виступив Карл Фрідріх Шінкель, а дизайнером Петер Йозеф Ленне. Як і два інших палаци, Шарлоттенгоф розташований у парку Сансусі.

Дивлячись на палац Бабельсберг на березі річки Гафель, може здатися, що ви перебуваєте в Англії. Замок був побудований в англійському нео-готичному стилі і слугував літньою резиденцією для королівського, а пізніше для імперського подружжя Вільгельма I і Августи Сакс-Ваймар-Айзенах. У 1860-х і 1880-х роках Бабельсберг став одним з найважливіших місць суспільно-політичного життя Пруссії.

На околиці Потсдама ви знайдете новий сад - ландшафтний парк в англійському стилі, звідки відкривається чудовий вид на Гафель. Серед цих романтичних краєвидів розташована літня резиденція короля Фрідріха Вільгельма II — Мармуровий палац. Будівля, оздоблена сілезьким мармуром, є єдиним королівським палацом родини Гогенцоллерн, оформленому у стилі раннього класицизму.

Замок Сесільєнгоф оформлений у стилі англійського заміського будинку, що також розташований у Новому саду, останній зведений династією Гогенцоллерн. Після Другої світової війни, з 17 липня до 2 серпня 1945 року, тут вершилася історія, оскільки переможні союзні сили зустрілися в Сесільєнгофі. Потсдамська конференція вважається символом кінця Другої світової війни та початком "Холодної війни".

Капутський замок має 350-річну історію. Невеликий палац епохи Фрідріха Вільгельма - це мистецько-історична перлина, що свідчить про пишність королівського життя у 1700-х роках, коли королі влаштовували великі бали. А у середині ХХ-го століття після продажу будівлі тут розмістили ремісниче училище. Нині Капутський замок є музеєм.

Фрідріх Вільгельм I, відомий як "король солдатів" і батько Фрідріха Великого, обожнював цей замок на південному сході Берліна. Тут він готував себе до правління, проводив щасливі дні з сім'єю та любив полювати. Саме з цієї резиденції Фрідріх I виконував королівські обов'язки.

Далеко від придворного етикету і помпезності прусської столиці, Берліна, королева Луїза зі своїм чоловіком Фредеріком Вільгельмом III і їхніми дітьми щорічно проводила літні місяці у віддаленому місці - в замку Паретц. Тут, за 20 кілометрів від Потсдама, вони не лише насолоджувалися сімейним життям, а й демонстрували сучасну форму сільського життя.

У 1700-х роках палац Оранієнбург вважався найкрасивішим з усіх прусських резиденцій. Спочатку це була заміська садиба принцеси Оранської-Нассау, яка і дала цій місцині назву "Оранієнбург". Впродовж століть замок використовували та розширювали. Сьогодні у музеї палацу можна помилуватися прекрасними творами мистецтва, такими як королівське срібло чи меблями зі слонової кістки.

Фрідріх Великий провів свої найщасливіші дні у замку Райнсберґ на Грінерікзе. Він любив музику, мистецтво і започаткував тут проведення музичних прийомів, який продовжив його брат принц Гайнріх. Німецький письменник і поет Теодор Фонтане, надихнутий музою в замку, описав його красу у своїй книзі про подорожі "Wanderungen durch die Mark Brandenburg" ("Прогулянки в Бранденбурзі").

Пруссія існувала з 1701 до 1918 року. Втрачена імперія, життю якої були притаманні покора, виконання обов'язків та мілітаризм та яка водночас виступала за толерантність і релігійну свободу. Зубчасті шоломи та уніформа найчастіше асоціюються із Пруссією. Але і палаци Гогенцоллернів нагадують нам сьогодні про ті часи.

Події у багатьох казках братів Ґрімм відбуваються в Німеччині. Одна з їхніх найвідоміших історій розповідає про осла, собаку, кота та півня, які прямують до Бремена, щоб стати там міськими музикантами. Самі вони до міста так і не дійшли, але їхня статуя стоїть поряд із будівлею бременської мерії з 1953 року. Хоча, казка значно старша: у 2019 вона відсвяткувала свій 200-річний ювілей.

1975 року відкрито особливий туристичний маршрут, в основу якого лягли місця, де жили брати Ґрімм, а також ті місця, які згадуються в їхніх казках. Бремен - одна з багатьох зупинок на 600-кілометровому маршруті. Інша знаходиться у Марбургу (на фото): брати навчалися у цьому казковому середньовічному місті.

Ракотцький міст, який за його конструкцію називають також чортовим мостом, виглядає настільки шалено і романтично, що неважко прийняти його за перехід до світу казок. Але цей міст цілком реальний і розташовується у парку рододендронів Кромлау, що лежить між Коттбусом та Герліцем. Містична арка мосту щороку притягує тисячі туристів. Хоча реставраційні роботи тут триватимуть до 2020 року.

Тут що, живуть ельфи або гноми? Цей казковий пейзаж можна побачити не у Середзем'ї або Вестеросі, а у Саксонії поблизу Дрездена. Ельбські пісковикові гори також відомі як Саксонська Швейцарія. Їхні химерні форми утворилися завдяки морським відкладенням під час Крейдового періоду. Тут знімали "Хроніки Нарнії" та "Гензель і Ґретель".

Замок Нойшвайнштайн на краю Альп настільки магічний, що Волт Дісней використав його як модель для Замка сплячої красуні в Діснейленді. Нойшвайнштайн був збудований у 1869 році королем Баварії Людвігом ІІ як ідеалізована репрезентація середньовічного лицарського замку. Король, який не дуже любив спілкуватися з іншими, прагнув мати місце, де він міг би втекти у світ казок та міфів.

Це невелике містечко у Баварії наче з'явилось із книжки з казками. Ротенбург - це чистий романтизм: фахверкові будинки, виткі алеї, захисні башти та довга фортефікаційна стіна. Щороку більше 2 мільйонів гостей з усього світу відвідують це середньовічне місто на річці Таубер.

Блаутопф - це назва ідилічного джерела у землі Баден-Вюртемберг, яке згадується в багатьох міфах та легендах. Кам'яна скульптура на березі водоймища з яскравої синьо-зеленою водою нагадує про "історію прекрасної Лау", водяної німфи, яка біля джерела Блаутопф вчилася сміятися. Кажуть, і сьогодні її можна інколи побачити в глибині озера.

Цей магічний замок називають "казковим замком Вюртембергу". Недивно, що тут знімали німецький фільм-казку "Спляча красуня". Цей неоготичний замок було збудовано у середині ХІХ століття на фундаменті, який залишався із середньовічних часів. Замок височіє на велетенській скелі над містечком Хонау у Швабському Альбі. Відвідати його можна тільки в рамках екскурсії.

Казкові гроти Заарфельда випромінюють містичну ауру. Вони постали сотні років тому внаслідок гірничих розробок у Туринзьких сланцевих горах. З часом підземні кімнати перетворились на сталактитові печери, які у 1993 році увійшли до книги рекордів Гіннеса як "найкольоровіші печери в світі".

Казки не були би казками, якби в них не було злих персонажів. Їх можна побачити і в реальному житті! Для цього треба відправитись у гори Гарц у ніч з 30 квітня на 1 травня. Тут у Вальпургієву ніч в долині річки Боден (на фото), яка бере свій початок на схилах вершини Брокен, а також і на самій цій вершині відьми та чорт влаштовують свій шабаш.

Споруджене на вершині 855-метрової гори масиву Швабський Альб родинне гніздо знаменитої династії Гогенцоллернів вважається одним з найгарніших та найбільш відвідуваних замків Європи. Найцікавіший момент екскурсії - огляд корони прусських монархів та експозиція предметів Фрідріха Великого. Саме з династії Гогенцоллернів походили німецькі кайзери, які правили з 1871 по 1918 роки.

Тауер споруджено в 1066 році Вільгельмом Завойовником як резиденцію та водночас в'язницю. Головна родзинка замку - скарбниця. Відвідувачі просуваються ескалатором повз скарби британської корони. Але корона, яку використовує чинна королева Єлизавета ІІ, в експозиції, як правило, не представлена. Тоді туристів інформують вивіскою "in use", тобто "у використанні".

Від колись величної резиденції британської шляхти Тінтагель залишилося небагато. Та коли в сутінках морський прибій накочується на скелясте узбережжя на заході графства Корнуолл, а руїни замку витримують буревій та негоду, здається, що горді лицарі Круглого столу короля Артура поруч тебе. Згідно з легендою, король Артур народився саме тут.

Мабуть, найвідомішою сторінкою історії Замку Святого Ангела стало пограбування військами Карла V Рима в 1527 році. Саме тоді Папа Римський Клемент VII переховувався за його мурами. Однак впродовж тисячі років споруда була в'язницею для повстанців, кардиналів, що опинилися в немилості, та звичайних злочинців. Спочатку велетенська споруда задумувалася як гробниця римського імператора Адріана.

З 1993 року церковний замок у Валя-Віїлор у Румунії належить до світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Починаючи з Середньовіччя, жителі сіл використовували такі церковні фортеці в якості місця для переховування та оборони під час ворожої навали. Нерідко церква була єдиною кам'яною спорудою в окрузі, що робило її безпечним укриттям.

Шляхетна родина Флекенштайнів спорудила в Ельзасі поблизу німецько-французького кордону своє родинне гніздо. Місцем для нього обрали 30-метрову скелю з піщанику, що місцями завтовшки лише 6 метрів. Тому, хто хоче потрапити на верхні поверхи, треба побороти страх висоти. Але звідси йому відкриється чудовий краєвид, так що видно навіть найвіддаленіші споруджені на скелях замки регіону.

Йоганн Вольфґанґ Ґете зупинявся тут не менше десяти разів. А 28 серпня 1823 року він відсвяткував тут своє 74-ліття разом з родиною своєї коханої Ульріке фон Леветцов, що була на 55 років за нього молодшою. Невдовзі після цього поет-залицяльник дістав гарбуза. Розчарований, він більше ніколи не приїжджав до Чехії, а ще в кареті Ґете написав частину своєї "Трилогії пристрасті".

Зведеним ще у XII столітті на 70-метровому скелястому вершечку у вражаючому місці, розташованим у землі Рейнланд-Пфальц замком можна милуватися ще й по сьогодні. Упродовж століть кожна лінія шляхетного роду, якому належала споруда, зводила в тісному замку свою власну оселю. Тож його щільно забудували, внаслідок чого він рясніє вежками, еркерами та іншими елементами.

Замок завдовжки понад 1000 метрів, тож вважається одним із найдовших у світі, а якщо вірити книзі рекордів Гінесса - взагалі найдовший. За товстелезними стінами баварські герцоги зберігали свої скарби - золото та срібло. Колись ця твердиня, що височіє над Верським озером та Зальцахом, вважалася наймогутнішою фортецею Баварії.

Упродовж 500 років польські королі урядували в Кракові. Але історія забудови на пагорбі Вавель налічує вдвічі довший період - перші кам'яні споруди датуються ще Х століттям, а найновіші реконструкції - ХХ століттям. Тож разом виходить близько тисячі років. Відвідувачі замкового комплексу Вавель в Кракові можуть на власні очі побачити тисячолітню польську історію.

Вперше замок Вартбург у Тюрінгії, що зараз належить до світової культурної спадщини ЮНЕСКО, згадав 1080 року єпископ Мерзебурзький Бруно. У 1206 році в цьому замку відбулося оповите легендами змагання співаків, відоме як "Вартбурзька війна" та оспіване в опері Ваґнера "Тангейзер". Також тут реформатор Мартін Лютер під псевдонімом Юнкер Єрґ переклав Новий заповіт.

Найстаріший німецький замок Альбрехтсбург було зведено в XV столітті у Майсені, що в Саксонії. Тут у 1710 році король Август Сильний відкрив першу в Європі порцелянову фабрику. Замок, що розташований на річці Ельба в 25 кілометрах від Дрездена, було перетворено на музей.

Найвідоміший німецький замок, що розташований неподалік від баварського Фюссена, щороку приваблює близько 1,5 мільйона туристів з усього світу. Будівництво розпочалось в 1869 році на замовлення баварського короля Людвига ІІ, який сподівався відтворити величну середньовічну резиденцію. Моделлю для величного проекту слугував замок Вартбург, що неподалік від міста Айзенах.

Ці руїни є основною пам’яткою знаного університетського міста Гайдельберг на річці Некар. Розкішна резиденція курфюрстів Пфальцу, що в Західній Німеччині, була зруйнована військами французького короля Людовіка XIV в 1693 році. Тепер це найвідоміші в Німеччині руїни замку, які щорічно відвідують близько мільйона туристів на рік.

Цей замок, який є одним з найвидатніших прикладів архітектури доби Ренесансу, знаходиться в місті Глюксбург на півночі Німеччини. Замок було зведено в 16 столітті на місці, де раніше розташовувався цистеріанський монастир. У 19 столітті замок став літньою резиденцією короля Данії.

Палац Сан-Сусі (що в перекладі з французької означає "без турбот") був створений як літня резиденція, де люди могли б філософствувати чи займатись музикою. Палац було споруджено пруським королем Фридрихом ІІ у 1745-1747 в Потсдамі біля Берліна. У 1990 році палац та парк навколо нього було внесено до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У палаці на Півдні Німеччини, зведеному для князів-архієпископів у Вюрцбургу, є не менше 365 кімнат. Його архітектора Бальтазара Нойманна хвалили за неймовірні сходи, прикрашені найбільшою в світі фрескою на стелі, яку створив венеційський митець Джованні Баттіста Тьєполо в 1752-53 роках. Резиденцію було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1981 році.

Палац у Брюлі, розташований між Кельном та Бонном, є шедевром архітектури доби рококо та однією з найвидатніших резиденцій XVIII століття. З 1949 року палац впродовж десятиліть був гостьовим будинком уряду Західної Німеччини. Разом із розташованим неподалік замком Фалькенлуст, а також садами в Брюлі, палац увійшов до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1984 році.

Розташований на невеличкому острові на озері Шверин, палац збудований на місці форту слов'ян, який існував там тисячу років тому. Замок у його нинішньому вигляді було збудовано на замовлення герцога Мекленбурзького в 19 столітті. Тепер у будівлі засідає парламент Мекленбурга - Передньої Померанії.

В 1857 році королева Марія Ганноверзька святкувала своє 39-ліття. На честь цього її чоловік, король Ґеорґ V, подарував їй гору Шуленбург, на якій розпочалось зведення замку. Будівництво тривало 10 років. Маріенбурзький замок перебуває у приватній власності нинішнього глави Ганноверського дому принца Ернста-Августа.

Оточений ровом замок Мойланд (у перекладі з нідерландської означає "красива країна") розташований біля міста Клеве на заході Німеччини. Колишня середньовічна фортеця була перетворена на бароковий замок в XVII столітті, а згодом була модифікована в неготичному стилі. Тепер в будівлі розміщена колекція сучасного мистецтва, у якій є багато робіт художника Йозефа Бойса.