1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Майбутнє українського суднобудування

8 січня 2006 р.

Україна відроджує свій транспортний флот, строк експлуатації якого закінчився ще 15 року тому. Суднобудівники Миколаївського суднобудівного заводу передали замовнику перше головне судно «Микола Бобровніков» серії «Буг».

Фото: dpa

Нові кораблі для вітчизняних компаній на Україні не будували протягом останніх 13 років. Причина – не вистачало коштів для відновлення транспортного флоту, попри вичерпаність усіх строків експлуатації суден. Нині співпраця з Європейським банком реконструкції та розвитку дала можливість Херсонській філії АСК «Укррічфлот» обновити та переоснастити свою флотилію, яка складається з більш як 40 суден. Розповідає заступник директора Херсонської філії АСК «Укррічфлот» Микола Кусков.

Ми уклали угоду на будівництво на миколаївському заводі «Океан» спочатку чотирьох суден, а потім продовжили цю серію до 9 суден. Ми будуватимемо теплоходи як за рахунок своїх коштів, так і залучатимемо кошти ЕБРР, оскільки це великі капітальні вкладення, але вони виправдовують себе.

Співпраця з європейською фінансовою інституцією розрахована на три роки. За цей час флот херсонської філії судноплавної компанії має поповнитися дев’ятьма суднами європейського класу. Перший головний теплохід цієї серії «Микола Бобровніков» вже пройшов випробування у Середземномор’ї , а тепер стоїть у Херсонському річковому потру і готовий до роботи, запевняє Микола Кусков.

Проектувалося судно із залученням іноземних компаній – німецьких, голландських, датських, англійських. Тобто у розробці був задіяний весь спектр європейської думки.

Окрім проектних робіт європейські колеги допомогли українським корабелам і з оснащенням судна. Датчани змонтували двигун, рульову машину зібрали англійці, рятувальну систему та систему гідравліки розробили німецькі спеціалісти. Таким обладнанням будуть оснащені всі дев’ять суден нової флотилії Херсонської філії АСК «Укррічфлот». Інноваційне обладнання дозволяє вдвічі скоротити обслуговуючий персонал судна, каже Микола Кусков.

Ступінь автоматизації «А1». Вона передбачає безвартовий режим машинного відділу. Екіпаж теплоходу 9 чоловік з капітаном. Тут враховані всі найсучасніші вимоги, сучасні системи контролю та виконання робіт.

У цьому році корабели зведуть ще чотири таких судна, інші чотири теплоходи будують збудовані до кінця 2007 року. Це стало можливим завдяки реалізації державної програми підтримки українського суднобудування. Вона передбачає значні пільги вітчизняним корабелам у сфері оподаткування:

В Україні ми маємо метал та кабель. Основні поставки здійснювалися з Росії , а це нам не вигідно, тому що там подвійне оподаткування і так далі. Окрім цього, суднобудування це довгостроковий програма. Судно не будується за три місяці. Обороту не має. Відповідно потрібні пільги суднобудуванню. Тому що судна мають тенденцію старіти. Той флот, який був збудований і зараз знаходиться в експлуатації будувався у 70-80 роки. І ці всі судна будувалися в Румунії. Тепер ми знову відроджуємо. Знову повертаємось і починаємо будівництво суден у себе.

Розпочавши відновлення українського транспортного флоту. АСК «Укррічфлот» стикнулася ще з однією серйозною проблемою – на вітчизняних суднобудівних заводах не вистачає робочої сили, оскільки високопрофесійні спеціалісти у пошуках кращої долі поїхали працювати за кордон, нарікає Микола Кусков.

Маємо розрив поколінь. Сьогодні всі суднобудівні заводи півдня України відчувають великий кадровий голод робочих професій. Особливо це стосується збірників суден металевих, електрозварювальників. Саме висококваліфікованих спеціалістів. Основні кадри поїхали працювати в Європу. Вони працюють на судноверфях Польщі, Хорватії, Словаччини, Словенії. І відповідно тут у нас дефіцит кадрів.

Аби зарадити цьому було підписано угоду з Херсонським суднобудівним технічним ліцеєм. Там готуватимуть молоду зміну українським корабелам. І в цьому році на вітчизняні судноверфі прийде дві групи херсонських випускників. Вони вже працюватимуть над новими проектами.

Лілія Гришко

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW