Протягом трьох днів Берлін символічно ділила інсталяція з восьми тисяч білих сяючих повітряних кульок, встановлена там, де колись проходив мур - від Борнгольмської вулиці через вулицю Бернау, повз Рейхстаг, Бранденбурзькі ворота й КПП Checkpoint Charlie аж до вцілілого шматка муру, відомого як East Side Gallery.

Брати Кристофер та Марк Баудер вигадали ідею цієї інсталяції. Їхня мета - за допомогою візуальної сили витвору мистецтва викликати спогади про емоційний вимір стіни.

Багато людей уже не усвідомлюють сьогодні, як близько уздовж Бранденбурзьких воріт пролягав внутрішньонімецький кордон, який перетинав Паризьку площу, де нині щодня походжають тисячі туристів зі всього світу.

Уздовж коліна річки Шпрее, безпосередньо перед Бундестагом, теж простягалася стіна. Нині ж там зведені численні новобудови для працівників уряду та парламенту.

Там, де Берлінський мур колись відмежовував район Пренцлауерберг від Веддинга, сьогодні відпочивають берлінці. Мауерпарк (у перекладі - Парк стіни) простягається на добрий гектар і приваблює влітку перш за все любителів погуляти, а також багатьох митців та штукарів.

East Side Gallery, популярний серед туристів уцілілий шматок Берлінського муру, прикрашений сотнями малюнків. Святкові повітряні кульки-ліхтарики не залишили у тіні й відомий на весь світ поцілунок Леоніда Брежнєва та Ериха Гонекера.

Діаметр кожної кульки - 60 сантиметрів. Вони були закріплені на карбонових стовпах заввишки 2,5 метра. Всередині приховані маленькі світлові прилади, завдяки яким кульки сяють.

Організатори акції закликали берлінців долучитися до проекту. Для кожної кульки-ліхтарика шукали одного опікуна або опікунку. Вони відчепили "свої" кульки ввечері 9 листопада й відпустили в нічне небо.

Одночасний злет у повітря рівно о 19-й годині 9 листопада восьми тисяч кульок з гелієм став кульмінацією ювілейних урочистостей у Берліні.