Макрон запропонував Ердоганові альтернативу членству в ЄС
Стас Соколов
5 січня 2018 р.
Туреччина і досі сподівається отримати членство в ЄС, заявив Реджеп Таїп Ердоган. У Парижі Еммануель Макрон нагадав йому про важливість верховенства права.
Еммануель Макрон (л) та Реджеп Таїп Ердоган у Єлисейському палаціФото: picture alliance/abaca/Y. Bulbul
Реклама
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган після зустрічі із президентом Франції Еммануелем Макроном у п'ятницю, 5 січня, в Парижі, пожалівся на те, що турки "втомилися" чекати на членство в Євросоюзі, і це може підштовхнути їх до "іншого рішення". Натомість французький лідер заявив, що ЄС готовий запропонувати Анкарі співпрацю та "партнерство", оскільки дії турецької влади не дозволяють говорити про прогрес щодо вступу країни до об'єднання, передає агенція новин AFP.
Господар Єлисейського палацу нагадав турецькому колезі про принцип правової держави. "Демократія повинна повністю поважати верховенство права", - зазначив Макрон після переговорів з Ердоганом, додавши, що йшлося зокрема і про низку справ ув'язнених у Туреччині журналістів. Ердоган відповів на це, що ЗМІ можуть виступати "садівниками терору, які (…) поливають його колонками у газетах", - цитує агентство Reuters.
Макрон своєю чергою повторив про європейську стурбованість згортанням демократії у Туреччині. "Збрешу, коли скажу, що ми можемо відкрити нову сторіку", - зазначив він щодо переговорів Анкари та Брюсселя стосовно вступу Туреччини до ЄС. За словами Ердогана, ЄС заблокував переговори з Туреччиною щодо 35 глав угоди про вступ. Переговори про приєднання Туреччини до ЄС тривають з 2005 року.
Відносини між Туреччиною та країнами ЄС погіршилися після невдалої спроби путчу в липні 2016 року, коли в країні почалися масові арешти та скорочення. Під час дії режиму надзвичайного стану були заарештовані близько 50 тисяч осіб, а понад 140 тисяч - звільнені з державної служби або позбавлені військових звань. У відповідь на дії турецької влади Європарламент у липні минулого роуу рекомендував Єврокомісії призупинити переговори про вступ.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
