Макрон наголосив на вині Франції в масових арештах євреїв
Дмитро Прокопчук
16 липня 2017 р.
Еммануель Макрон у присутності Біньяміна Нетаньяху підкреслив, що в облаві "Віль д'Ів" брали участь французи. Після переговорів з прем'єром Ізраїлю він закликав поновити переговори щодо рішення "двох держав".
Реклама
Президент Франції Еммануель Макрон наголосив на відповідальності Франції за масові арешти євреїв у 1942 році. "Це Франція організувала облаву і згодом депортацію", - заявив Макрон у неділю, 16 липня, під час траурного заходу з нагоди 75-их роковин облави "Вель д'Ів" у присутності прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху. Президент Франції додав, що в цих подіях не брав участі "жоден німець", повідомляє агентство dpa.
Облава "Вель д'Ів" була найбільшою серією масових арештів євреїв, здійснених у Франції під час Другої світової війни. У липні 1942 року в Парижі та його передмістях французькі поліцейські заарештували понад 13 тисяч людей, з них - чотири тисячі дітей. Їх відправили спершу до концентраційних таборів, а згодом - до таборів смерті.
Нагадаємо, перед виборами президента, на яких переміг Макрон, головна його опонентка Марін Ле Пен заявляла, що злочини режиму Віші, який співпрацював з нацистами, не стосуються Франції, оскільки то була "не Франція". Вперше вину Парижа за арешти євреїв серед французьких лідерів у 1995 році визнав президент Жак Ширак. До того ця тема була табуйована.
Побажання миру між ізраїльтянами та палестинцями
Макрон після переговорів з Нетаньяху також заявив, що Франція підтримує усі дипломатичні зусилля для припинення конфлікту між ізраїльтянами та палестинцями. Він закликав поновити переговори щодо мирного врегулювання, спрямованого на рішення "двох держав". За словами французького лідера, ізраїльтяни і палестинці мали би "жити поруч одне з одним в межах безпечних та визнаних кордонів", цитує агентство AFP.
"Проти забуття": виставка фото жертв Голокосту
Проект митця Луїджі Тоскано викликав резонанс уже під час першого представлення громадськості у його рідному Маннгаймі. У рамках проекту він зробив близько 200 фотопортретів людей, які пережили Голокост.
Фото: Luigi Toscano
Ґертрут Рохе. Вольчин, Польща
Уроженка польського Вольчина Ґертрут Рохе пройшла за час Другої світової одразу через п'ять концтаборів - Освенцім, Равенсбрюк, Рехлін, Оксенцолль та Гоензазель. Одного разу її життя було на волосині. Коли СС розпитувала дітей, що відбувається у будівлі, звідки йшов дим, усі, хто відповідав правду про спалення людей, зникали. Ґертрут врятувалася, сказавши, що там "печуть хліб".
Фото: Luigi Toscano
Карл Шпіллер. Сосновіц, Польща
Під час війни йому пощастило, каже Шпіллер - завдяки професії кравця він отримав завдання кроїти уніформу для нацистської Люфтваффе. Він пройшов через п'ять концтаборів, зокрема й Освенцім. Після цього послідували також три табори примусових робіт - Ґроссваловіц, Аннаберґ та Реґенсбурґ.
Фото: Luigi Toscano
Марсель Д. Дрогобич
1942 року Марсель потрапив до дрогобицького гетто. Він - один із небагатьох євреїв, яким пощастило пережити Другу світову, жодного разу не побувавши у концтаборі. Йому вдалося протриматися до приходу Червоної армії на Західну Україну. Спочатку - завдяки підкупності охоронців гетто, потім - завдяки українській родині, яка сховала в себе хлопця.
Фото: Luigi Toscano
Анастасія Чернікова. Місце народження невідоме
Хоч нинішня киянка Анастасія Чернікова і погодилася взяти участь у проекті Тоскано, говорити про пережите під час Другої світової вона відмовилася, сказавши, що не може пригадати тодішні події.
Фото: Luigi Toscano
Анджей Корчак-Бранецький. Варшава, Польща
Під час Варшавського повстання 1944 року Анджей Корчак-Бранецький був затриманий і відправлений до концтабору Дахау. Його відібрали для виконання примусових робіт, які він, зокрема, виконував для фірми Daimler Benz. Пройшовши через концабір Бухенвальд, Корчак був знову відправлений у Дахау, звідки був визволений 25 квітня 1945 року.
Фото: Luigi Toscano
Сузан Черняк-Шпатц. Відень, Австрія
Після примусового заселення родини до табору Терезіенштадт, що на території сьогоднішньої Чехії, Сузан Черняк-Шпатц пройшла через концтабори Аушвітц-Біркенау та Равенсбрюк. Навесні 1945 року вона була звільнена вояками Червоної армії.
Фото: Luigi Toscano
Олександр Склянський. Київ, Україна
Корінний киянин Олександр Склянський - один із близько 60 українців, які взяли участь у проекті "Проти забуття". Від долі тих, хто загинув у Бабиному Яру 1941 року, його врятувала українська родина - Євгенія та Віктор Бобовики, яким він удячний до сьогодні.
Фото: Luigi Toscano
7 фото1 | 7
В Ізраїлі завмерли, вшановуючи жертв Голокосту (24.04.2017)