Французький президент Еммануель Макрон спонукатиме свого турецького колегу Реджепа Таїпа Ердогана випустити ув'язнених представників європейських ЗМІ. Ця тема "обговорюватиметься з Туреччиною", анонсував Макрон у середу, 3 січня, за два дні до запланованих переговорів з Ердоганом у Парижі. Про свободу преси Макрон нагадав і Росії, передає агенція новин AFP.
Наприкінці минулого року з турецької в’язниці звільнили німецьку журналістку та перекладачку Мешале Толу (Mesale Tolu), яка перебувала там протягом семи місяців. У жовтні до Німеччини також повернувся німецький правозахисник Петер Штойдтнер (Peter Steudtner), який перебував за ґратами упродовж трьох місяців через підозру в участі в "озброєному терористичному угрупованні".
Досі за ґратами з лютого 2017 року залишається кореспондент видання Die Welt Деніз Юджель (Deniz Yücel), якому закидають поширення терористичної пропаганди. "Репортери без кордонів" називають Юджеля заручником дипломатичного конфлікту Берліна й Анкари.
Після провальної спроби військового перевороту в липні 2016 року турецька влада провела багато хвиль затримань, передусім за звинуваченням у терористичній діяльності та причетності до руху мусульманського проповідника Фетхуллаха Гюлена.
Велика кількість затриманих - правозахисники та журналісти критичних щодо уряду видань.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
