Коли президент Франції Еммануель Макрон дає інтерв'ю правоконсервативному журналу Valeurs actuelles, в якому багатослівно розмірковує на тему міграції, він переслідує тим самим певну мету. Коли ж він при цьому заодно робить висловлювання на адресу болгарських та українських громадян у своїй країні, які є принизливими чи можуть щонайменше по-різному інтерпретуватися, то тим самим, схоже, без очевидної на те причини б'є в Європі політичні глеки.

Мережі, банди чи що?

В інтерв'ю Макрон каже: "Мені більше до вподоби, коли люди легально прибувають з Гвінеї чи Кот-д'Івуару, перебувають тут та працюють, ніж нелегальні українські чи болгарські мережі". При цьому французьке слово filières, вжите в оригіналі, частково було перекладено як "банди" чи навіть "банди контрабандистів". Київ та Софія не забарилися з реакцією. В обох столицях МЗС викликали до себе для пояснень французьких послів. Та досить швидко обом урядам вистачило для заспокоєння пояснень про те, що слова Макрона, мовляв, були вирвані з ширшого контексту.

Президент, мовляв, говорив про те, що у Франції важко знайти французів, які хотіли б мити посуд. Але у східних європейців, яких він згадав, виникло враження, що він віддає перевагу мігрантам з Африки, а не громадянам з їхніх країн. І політики з правонаціоналістичних партій, приміром, міністр оборони Болгарії Красімір Каракачанов, виступили з жорсткою критикою Макрона: "Ніхто не дає йому права ображати болгар".

Можливо, президент Франції хотів натякнути на те, що болгарська влада вже багато років замішана у торгівлі паспортами для мігрантів з третіх країн і що топовим політикам закидають, що вони "кришують" таку діяльність? Якщо так, то йому варто було б висловитися більш чітко. Чи він лише хотів сказати, що віддає перевагу легальній міграції в порівнянні з нелегальною? Але ж Болгарія є членом Євросоюзу, її громадяни можуть легально перебувати всюди в Європі й працювати в інших країнах ЄС. А для українців діє безвізовий режим, який дає їм право перебувати в країнах ЄС до трьох місяців кожні півроку.

Болгарський прем'єр Бойко Борисов завдав дипломатичного удару у відповідь Макрону, зазначивши, що французький президент, мовляв, авжеж не хотів нікого образити. Але Борисов водночас сподівається, що Макрон невдовзі підтримуватиме Болгарію, коли йтиметься про її приєднання країни до Шенгенської зони та Єврозони.

Що рухає Макроном?

По суті, французький президент, здавалося, мав би бути надто досвідченим та розумним, щоб давати інтерв'ю правому журналу, яке потім запакували в матеріал на 12 сторінках, супроводжуваний, зокрема, численними фотографіями Марін Ле Пен. Єлисейський палац цілими днями намагався мінімізувати завдану шкоду, а неназвані голоси з партії Макрона "Республіка на марші" (Larem) висловлюють побоювання, що він, полюючи на голоси на правому фланзі, загнав себе у ситуацію, яка у будь-якому разі буде для нього програшною. Мовляв, правих радикалів із "Національного зібрання" (раніше - "Національного фронту") Ле Пен він усе одно не переконає, натомість відлякне ліволібералів із власної партії.

Саме таку небезпеку для Макрона вбачає Бруно Котре з інституту політичних досліджень Cevipof у Парижі: "Він намагається об'єднати праві та ліві ідеї, але меседж, який із цього народжується, виходить надзвичайно неясним та розмитим". Висловлюваннями на кшталт зроблених в інтерв'ю Valeurs Actuelles, він наражається на небезпеку відлякати лівих, так і не переконавши водночас правих, каже експерт. Бажання Макрона "обігнати" Ле Пен за певними темами Конте вважає небезпечним курсом для французького президента.

Слова і справи

Утім, тема міграції, з точки зору французького уряду, зараз якраз добре вписується в політичний ландшафт. У понеділок, 4 листопада, у парламенті Франції відбувалися дебати щодо законодавчих змін, які у середу, 6 листопада, представив прем'єр країни Едуар Філіпп.

Ідеться про 20 заходів, спрямованих та боротьбу зі "зловживаннями та шахрайством" під час отримання соціальної допомоги мігрантами. Зокрема, доступ до медичної допомоги мігрантам має бути відкритий лише після трьох місяців перебування у країні, возз'єднання сімей має бути ускладнене, а розгляд заяв на отримання притулку - прискорений. Уряд називає це "балансом між більшою жорсткістю та максимально можливою відкритістю", що звучить як складний, якщо не взагалі неможливий, шпагат.

Водночас обговорюється можливість запровадження міграційних квот, які мають визначатися потребами ринку праці та які мають перебувати під повним контролем держави. Президент Макрон вважає, що цю тему не можна віддавати правим. Але його потенційна стара-нова конкурентка на майбутніх виборах президента Марін Ле Пен відповідає з сарказмом: "Допоможе голос за "Національне зібрання", навіть при Еммануелі Макроні".