1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Маленький Крим" Латвії

Ютта Швенґсбір, Томс Анцітіс, Олена Перепадя 27 березня 2014 р.

Російська меншина на сході Латвії обговорює приєднання до Росії. Близько третини населення країни на сході ЄС мають російське походження.

Даугавпілс, центр
Даугавпілс, центрФото: Toms Ancitis

Після російської анексії Криму спостерігається напруження ситуації в східних регіонах України. Проросійські сили також вимагають проведення референдуму в Донецькій області. Однак поки в ЄС ще шукають спільну відповідь на ці виклики, в межах європейської спільноти теж починають гаряче дебатувати про кордони й ідентичність.

Східна Латвія потрапляє під вплив великої російської меншини

Даугавпілс є важливим транспортним вузлом. Від другого за розмірами міста в Латвії до російського Санкт-Петербурга 500 кілометрів залізницею. До Мінська звідси 400 кілометрів. Через свою географічну близькість з Росією та Білоруссю у Даугавпілсі уже кілька століть мешкає велика кількість росіян, розповідає Дмитро Олехнович, історик з Університету Даугавпілса. Після Другої світової війни Латвія була дуже брутально індустріалізована, нагадує Олехнович. "Це сприяло сов'єтизації та русифікації латвійського населення, адже до Даугавпілса спрямовували велику кількість російських фахівців", - пояснює історик.

Дмитро ОлехновичФото: Toms Ancitis

Сьогодні у ЄС немає жодного міста, яке б перебувало під таким російським впливом, як Даугавпілс. Тільки 20 відсотків зі ста тисяч мешканців є латвійцями. Решта - росіяни чи представники інших національностей. Латвійською тут майже ніхто не говорить.

Палкі дебати щодо кордонів

Тож не дивно, що активісти, які борються за права російської меншини у Латвії, саме у Даугавпілсі знаходять дедалі більше прихильників. Минулого року там навіть обговорювалась ідея утворення автономного регіону на сході Латвії. У ході рефрендуму, проведеного торік, 85 відсотків людей висловились за введення російської мови як другої державної. Саме тому сьогодні праві політики в Латвії застерігають: Даугавпілс є "маленьким Кримом" Латвії. Якщо там голосуватимуть як у Криму, то більшість, цілком імовірно, підтримає ідею приєднання до Росії.

Євген Царьов, депутат міської ради, вважає таку позицію перебільшенням. Водночас росіянин не відкидає, що події останніх тижнів в Україні розпалили й настрої в Даугавпілсі. "Місцевих росіян надихають події в Криму, - переконаний Царьов. - Вони стал більш самовпевненими, оскільки знають, що Росія - сильна країна і вступиться за них, якщо це виявиться необхідним. 99 відсотків наших росіян дивляться російське телебачення. Звичайно, ця пропаганда впливає на людей". Питання, чи звільняє Росія в Криму росіян або частину України, зараз є предметом палких дискусій по всій Латвії. Тому деякі латиші навіть вимагають заборонити трансляцію російського телебачення через кабельну мережу.

Молодь і літні люди думають по-різному

Багато хто в Даугавпілсі, так само як і Михайло Грішаков, вважає, що Путін чинить абсолютно правильно. Якби референдум відбувся у східній Латвії, 43-річний будівельник висловився б за приєднання до Росії. Свою позицію він пояснює питанням: "Чому Рига піклується тільки про західні регіони Латвії?". За його словами, лише на заході країни будуються нові будинки, школи, басейни. "У нас, на сході, тільки руїни. Нічого навіть не ремонтують. Все розвалюється", - каже чоловік і водночас визнає, що життя в Росії не набагато краще. Однак там, переконаний він, шансів знайти роботу було б більше.

Ратуша ДаугавпілсаФото: Toms Ancitis

Проросійська чи проєвропейська налаштованість населення - перш за все, справа поколінь, підсумовує історик Дмитро Олехнович. Якщо російська молодь у Литві насолоджується свободою пересування та іншими перевагами ЄС, літні люди згадують старі часи в Радянському Союзі. "Багато хто сумує за втраченим, - пояснює Олехнович. - Вони пригадують Радянський Союз як втрачений рай з безкоштовною медициною, роботою, низькою квартплатою".

Толерантність втрачена

Той, хто, як Віта Яхимович, "ні за, ні проти" Росії, все одно не виключає негативних наслідків цієї дискусії. Згідно з її спостереженнями, після того, як спалахнула кримська криза, терпимість між латишами й росіянами зникла. "Багато років ми намагались ставитись одне до одного дружньо й толерантно. Коли російські пенсіонери не могли вивчити латишську мову, латиші поволі змирились з цим", - зітхає Яхимович. Але з початком російської анексії Криму поширена в Латвії толерантність просто зникла. "Люди знову почали все ділити на чорне і біле, - каже жінка. - Наслідки будуть дуже негативні. Шкода".

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW