Марш за звільнення полонених зібрав у Києві сотні людей
Олександр Савицький
19 травня 2018 р.
Кілька сотень людей у Києві в суботу вийшли на марш за звільнення полонених українських військових, а також українських політв'язнів, яких утримують за ґратами в Росії.
Реклама
Марш за звільнення полонених почався на Майдані Незалежності, а далі учасники акції навідалися до представництва Червоного Хреста й посольств Німеччини та Франції. В заході, організованому Спілкою ветеранів війни з Росією, в суботу, 19 травня, взяли участь кілька сотень громадських активістів, родичів полонених і загиблих у війні на Донбасі, волонтери, військовослужбовці, звільнені полонені, активісти націоналістичних організацій та футбольні фанати. Вони вимагали дотримання Росією гуманітарних прав полонених і ув'язнених у Росії українців. А від Заходу - примусити Кремль надавати українським в'язням медичну та юридичну допомогу.
Акція не лише на захист полонених
У заклику прийти на акцію організатори говорили про "понад 70 українських бійців, яких утримують у полоні на окупованих територіях". Утім, на марші вимагали свободу не лише для полонених українських військових, а й для українських політв'язнів у Росії та Криму. Марш почався з мітингу. Учасники акції тримали в руках портрети полонених військовиків та українських політичних в'язнів, яких утримують в Росії. Вони вигукували гасла "Свободу полоненим!", "Свободу в'язням Кремля!". Перед посольствами Німеччини і Франції до цих гасел додалося ще одне: "Сьогодні ми, а завтра - ви!". В промовах учасників звучали імена полонених українських вояків, а також засуджених російськими судами та ув'язнених українців Олега Сенцова, Миколи Карпюка та інших.
Учасники акції пройшли ходою з Майдану Незалежності до офісу Червоного Хреста в Україні, посольств Німеччини та Франції і передали їм свої вимоги. В них міститься заклик до Червоного Хреста й ОБСЄ відвідати українських в'язнів і оцінити умови їхнього утримання на Донбасі, в анексованому Москвою Криму, а також в Росії. А в разі відмови повідомити про це Німеччині та Франції, котрі підтримують мінські домовленості, щоб вони чинили відповідний тиск на Москву.
Представник Червоного Хреста в Україні Тарас Логінов повідомив, що його організація регулярно звертається до самопроголошених "ДНР/ЛНР" за дозволами на відвідання українських полонених, але їхні ватажки ігнорують ці запити.
Свідчення очевидців
Один з колишніх бранців бойовиків на Донбасі Володимир Жемчугов повернувся з майже 12-місячного полону в "ЛНР" без рук і сліпим. Він розповів, що тюремникам було байдуже до його тяжких поранень і втрати зору. "Я пам'ятаю випадок, коли до нас в камеру принесли українського полоненого, який від катувань знепритомнів і був в такиму стані три дні, прикутий до нар. Ми не можемо забувати тих, хто там і досі", - сказав він. За словами Жемчугова, добре, що ЄС визнає наявність російської агресії. "Тепер ми маємо тиснути на Європу, щоби вона примусила Кремль повернути наших військових і припинити війну", - переконаний колишній полонений.
Громадянин Росії Анатолій Поляков, який брав участь від міноборони України в спробі створити групу з моніторингу прав полонених, також відбув дев'ять місяців у полоні бойовиків "ЛНР". Він розповів DW, що тепер займається просуванням у Верховній Раді законопроекту "Про статус полонених". "Кожен день в полоні, це зовсім не те, що один день на волі. Я вражений тим, скільки людей прийшло на цю акцію, адже це дуже важливо для моральної підтримки наших хлопців, які й досі в полоні, їхніх родичів і вже звільнених полонених. Ми маємо донести до цілого світу наші вимоги", - сказав Поляков.
Звільнений кримський політв'язень Геннадій Афанасьєв, котрий теж прийшов на марш, сказав в інтерв'ю DW, що задоволений тим, що організатори акції вимагають дотримання гуманітарних прав і прав людини не лише військовополонених, а й політв'язнів кремлівського режиму і всіх ув'язнених Росією громадян України. Він розповів, що намагається всіма способами допомагати тим, хто ще лишається в неволі, і нагадувати Заходу про їхню долю. "Ми маємо доносити свої вимоги до світової спільноти, тому що здебільшого там не вірять, що те варварство, якого припускається Росія, можливе в центрі Європи в наші дні", - зазначив Афанасьєв.
Українські політв'язні в Росії
У російському Ростові-на-Дону 23 липня почався судовий розгляд справи українця Павла Гриба, якого звинувачують у тероризмі. Про інших українців, які перебувають за ґратами у РФ, - у фотогалереї DW.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Павло Гриб
20-річний Павло Гриб зник у серпні 2017 року у білоруському Гомелі, куди він попрямував на зустріч із дівчиною, з якою спілкувався в соцмережах. Згодом стало відомо, що хлопець опинився у слідчому ізоляторі Краснодара у РФ. Його звинувачують у тероризмі. Тоді ж його адвокатеса заявила, що Павла викрали співробітники ФСБ.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Олег Сенцов
Українського кінорежисера затримали у Сімферополі навесні 2014 року й звинуватили в створенні терористичної організації і підготовці терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 20 років колонії суворого режиму. Вину не визнає та заявляє, що піддавався тортурам. 14 травня 2018 року оголосив голодування з вимогою відпустити всіх українців, яких утримують в РФ.
Фото: A. Naumlyuk
Олександр Кольченко
27-річний кримчанин теж є фігурантом "справи Сенцова". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі й закинули йому участь у терористичній організації та підготовку терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 10 років позбавлення волі. Свою вину, як і Олег Сенцов, він не визнав. Ув'язнення Олександр Кольченко відбуває у Челябінській області.
Фото: A. Naumlyuk
Олексій Чирній
Історичний реконструктор з Криму Олексій Чирній є четвертим фігурантом у справі "кримських терористів". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі. Він єдиний, хто визнав свою провину в цій справі і дав свідчення проти Сенцова. Військовий суд у Ростові засудив його до 7 років позбавлення волі. За даними адвокатів, з липня 2017 року відбуває покарання у колонії у Ростовській області.
Фото: A. Naumlyuk
Сергій Литвинов
34-річного жителя Луганської області, учасника АТО Сергія Литвинова затримали влітку 2014-го у Ростові. Його звинувачували в розстрілі "30 невстановлених чоловіків" і зґвалтуванні й убивстві 8 жінок з мотивів політичної ненависті. Потім його справу перекваліфікували і суд у Ростовський області засудив його до 8,5 року колонії за розбій. Відбуває покарання у колонії суворого режиму під Магаданом.
Фото: A. Naumlyuk
Микола Карпюк
53-річний Микола Карпюк - житель Рівненської області, якого затримали в березні 2014-го за невідомих обставин. Його звинуватили в участі в бойових діях проти російських військових у Чечні в 1994-1995 роках. Карпюк заявляв, що до нього застосовували тортури. У травні 2016-го засуджений до 22,5 року ув'язнення, відбуває покарання у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Владимирський централ".
Фото: A. Naumlyuk
Станіслав Клих
Клиха затримали в серпні 2014 року у Росії за тими ж звинуваченнями, що й Карпюка: участь у бойових діях у Чечні та вбивство російських військових. За словами адвокатів, під час процесу до нього застосовували тортури і психотропні речовини. Засуджений у 2016-му до 20 років суворого режиму. З колонії його час від часу переводять до тюремної психлікарні.
Фото: A. Naumlyuk
Володимир Балух
4 серпня 2017 року підконтрольний РФ суд в анексованому Криму засудив до 3,7 року позбавлення волі українця Балуха, відомого вивішенням у с. Серебрянка українського прапора та таблички "вулиця Героїв Небесної Сотні". Звинуватили його у начебто незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухівки. У липні 2018-го засуджений також за дезорганізацію роботи ізолятора загалом до 5 років колонії.
Фото: Crimean Human Rights Group
Роман Сущенко
Кореспондента української інформагенції "Укрінформ" Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня 2016 року під час поїздки до брата, який проживає у Москві. 4 червня 2018 року Сущенка засудили до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство. Процес проходив у закритому режимі. Міжнародні журналістські організації закликають звільнити Сущенка.
Фото: picture-alliance/dpa/Tass
Олександр Костенко
Після анексії Криму колишнього українського міліціонера з Сімферополя Олександра Костенка звинуватили у спричиненні шкоди "беркутівцю" під час масових протестів у Києві у лютому 2014 року. Контрольований Росією суд у Сімферополі засудив його до понад 4 років позбавлення волі, після апеляцій строк знижений до 3 років 11 місяців. Відбуває покарання у колонії Кірово-Чепецька.
Фото: Imago/Alexei Pavlishak/TASS
Геннадій Афанасьєв
Затриманий у Сімферополі в травні 2014-го. Військовий суд у Ростові засудив 26-річного кримського активіста до 7 років тюрми за звинуваченням в участі у "терористичному угрупованні Олега Сенцова". Свою провину він визнав, але пізніше заявив, що свідчення дав під тортурами. 14 червня 2016 року Путін помилував Афанасьєва, і його передали Україні. Він подав позов до ЄСПЛ на російське правосуддя.
Фото: A. Naumlyuk
Юрій Солошенко
75-річного пенсіонера з Полтави затримали влітку 2014-го в Москві. Його звинуватили в шпигунстві. Московський міський суд засудив його до 6 років колонії суворого режиму. Справа Солошенка, який не визнавав вину, розглядалася в режимі секретності. Після майже двох років ув'язнення його помилувано указом Путіна. Солошенко повернувся до України. Помер у квітні 2018 року.
Фото: A. Naumlyuk
Надія Савченко
У травні 2014-го льотчиця потрапила в полон на Луганщині, вивезена до Росії, де була засуджена до 22 років в'язниці за вбивство російських журналістів за попередньою змовою та в замаху на вбивство й незаконний перетин кордону РФ. У 2016-му після помилування Путіним Савченко передали Україні. Наразі вона - депутатка Ради, однак заарештована у березні 2018-го за звинуваченням у підготовці теракту.
Фото: A. Naumlyuk
Ільмі Умеров
У квітні 2016 року заступника голови Меджлісу затримали співробітники ФСБ в Бахчисараї. 27 вересня 2017 року суд в анексованому Криму засудив Умерова до двох років ув'язнення за "заклики до порушення територіальної цілісності РФ". Умеров вважає кримінальне провадження проти себе політично мотивованим. Місяцем пізніше Росія передала Ільмі Умерова Туреччині, звідки він повернувся в Україну.
Фото: Getty Images/M.Vetrov
Ахтем Чийгоз
11 вересня 2017 російський суд в анексованому Росією Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. Наприкінці жовтня Москва передала його разом із Умеровим Анкарі, звідки вони повернулися до Києва.
Фото: picture-alliance/AA/E.Aydin
15 фото1 | 15
Обійми та сльози: як родичі зустрічали військовополонених (28.12.2017)
02:58
Українському герою у Німеччині повернули зір та слух (02.12.2016)