Результати дослідження PISA виявили серйозні недоліки у знаннях українських учнів з математики. Кожен третій не знає цього предмету навіть на базовому рівні. Які рішення пропонують?
Фото: picture-alliance/dpa/T. Eisenhuth
Реклама
"Радянська математична школа", якою Україна завжди пишалась, вочевидь, остаточно дожила свого віку і більше не приносить плодів. Результати міжнародного дослідження PISA, в якому Україна вперше брала участь, показали, що 36 відсотків українських школярів, тобто кожен третій учень, не опанували навіть мінімального базового рівня з математики.
Найкращі знання математики продемонстрували учні Китаю, Сінгапуру, Макау та Гонконгу. За математичними навичками українські школярі мають гірші показники, ніж їхні естонські, польські, білоруські однолітки, але вищі, ніж школярі в Молдові та Грузії. "Міф про те, що радянська система освіти, зокрема в математичному напрямку, працює і ми надалі можемо "виїжджати" на тому, що з якістю у нас все добре - зруйновано", - підсумувала міністерка освіти і науки України Ганна Новосад у своєму блозі на порталі "Новое время".
Ганна Новосад (л) обіцяє, що ЗНО з математики стане обов’язковим з 2021 рокуФото: Imago-Images/Ukrinform/H. Minchenko
Незнання математики знижує критичне мислення
У міністерстві освіти України вирішили, що Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з математики для випускників стане обов’язковим з 2021 року. Однак, аби перевіряти знання з математики на ЗНО, школярів потрібно ще кваліфіковано навчити абстрактно та логічно мислити, вирішувати приклади, рівняння, логічні задачі. З цим в Україні проблема, кажуть експерти. Старша наукова співробітниця Інституту математики НАН України, кандидатка фізико-математичних наук Ірина Єгорченко констатує, що з викладанням математики ситуація справді критична.
Вона це пояснює тим, що в 1990-х роках в Україні популяризувалося вивчення гуманітарних наук за рахунок вивчення арифметики. Тоді кількість годин викладання математики скоротили майже вдвічі. "Зараз у нас практично немає можливості готувати якісних інженерів та економістів. Діти нульові, з математики не знають навіть елементарних речей", - нарікає Єгорченко і додає, що відсутність елементарних математичних знань також знижує здатність критично та логічно мислити. "Катастрофічна ситуація з математикою "замилюється" високими успіхами школярів на міжнародних математичних олімпіадах, але це одиниці, вони не відображають загальний стан вивчення математики всіма школярами", - підсумовує Єгорченко.
Непідготовлені вчителі та немотивовані учні
Професія вчителя математики не є престижною в Україні, тому опановувати її у педагогічний вуз йдуть, лише ті, хто не зміг вступити в університети на більш престижні і затребувані професії, зауважує керівник освітніх програм громадської організації "Справжні зміни" Віктор Артеменко."Ті, хто краще знає математику, фізику не йдуть у педагогічний університет і не йдуть потім вчителювати. Це пов’язано із зарплатами вчителів. Тому на виході мають гіршого випускника - вчителя математики", - наголошує Артеменко і додає, що низький рівень підготовки і мотивації вчителя безпосередньо відбивається на знаннях учнів. Експерт вказує на те, що здебільшого від неякісного викладання математики потерпають сільські школи, де є брак педагогічних кадрів, зокрема з точних наук.
Депутатка від партії "Голос", членкиня комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун вважає, що брак професійно підготовлених вчителів математики поглиблюється залишковим "радянським формалізмом", яким досі грішить українська система освіти. "Часто вчителі знижують дітям бали, бо вони неправильно щось перекреслили, чи відступили не стільки клітинок. Це демотивує учнів, бо дітей вчать правильно вести зошит, замість того, аби вчити мислити", - каже Совсун.
Що з цим робити?
Через такий формальний підхід до викладання математики діти втрачають до неї інтерес. До цього додається ще й недосконалість програми з математики, коли великий об’єм матеріалу потрібно вивчити з короткий проміжок часу, а теми абстрактні і не прив'язані до реальних життєвих ситуацій. "Варто змінити зміст освіти з математики, аби діти не просто робили типові розрахунки, а розв’язували прикладні задачі, які вони зможуть застосувати на практиці", - каже експерт з питань освіти Реанімаційного пакету реформ Володимир Бахрушин.
Експерти сходяться на тому, що обов’язкове ЗНО з математики потрібне, аби привернути увагу до проблеми та налаштувати дітей до засвоєння хоча б базового матеріалу. Міністерка освіти і науки України Ганна Новосад повідомила, що для цього буде збільшено кількість годин на вивчення математики. Також міністерство хоче оголосити наступний рік - роком математики в Україні.
Депутатка Інна Совсун повідомила DW, що її партія лобіюватиме закріплення на законодавчому рівні обов'язкового ЗНО з математики, аби воно не залежало від політичної кон’юнктури. Віктор Артеменко переконаний, що починати потрібно з кадрової політики і хоча б на першому етапі дати можливість викладати математику не лише людям з педагогічним дипломом, а й іншим спеціалістам, які добре знаються на предметі. На його думку, вони могли б отримати спеціальний педагогічний сертифікат на педагогічних курсах. Експерт вірить, що це може значно покращити якість математичних знань українських школярів та підвищити їхню мотивацію.
Особливості шкільної системи в Німеччині
У Німеччині кожна федеральна земля має свою систему шкільної освіти. Не заплутатися й обрати правильну школу часом важко самим німцям, не кажучи вже про іноземців.
Фото: picture alliance/dpa/F. Kästle
Від малюка до підлітка
До шести років діти ходять у дитячий садок. Потім вони зобов'язані відвідувати школу щонайменше до 15 років - до 9 чи 10 класу, залежно від федеральної землі. Навчання вдома можливе лише як виняток, наприклад, у разі тяжкої хвороби.
Фото: picture-alliance/dpa/D. Karmann
Початкова школа (Grundschule)
Перший день у школі батьки намагаються "підсолодити", кладучи до "шкільних кульків", які діти отримують у подарунок, багато смаколиків. Але далі на дітей чекає "серйозне життя". Освітню систему Німеччини регулює не федеральний уряд, а уряди окремих федеральних земель. У більшості земель діти ходять до початкової школи чотири роки (в Берліні навіть шість), перш ніж перейти до школи вищого рівня.
Фото: imago/Kickner
За порадою вчителя
Перед тим, як дитина закінчить початкову школу, вчителі радять, до школи якого типу краще далі віддати учня: до гімназії (Gymnasium), загальної (Gesamtschule), реальної (Realschule) чи основної школи (Hauptschule). Часто батьки, однак, лише уважно вислуховують пораду вчителя, але дитину віддають до старшої школи такого типу, який самі вважають за найкращий для свого чада.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/R. Hottas
Гімназія (Gymnasium)
Гімназія готує дітей до навчання в університеті. Навчання триває до 12-го або в залежності від федеральної землі 13-го класу. В одинадцятому класі учні, як правило, вибирають дві-три дисципліни для поглибленого вивчення. Але це означає звуження профілю: учні гімназії отримують багатосторонню освіту. Атестат зрілості (Abitur) надає випускнику право на вступ до будь-якого вишу.
Фото: picture alliance/BeyondFoto
Реальна школа (Realschule)
У більшості земель навчання в реальній школі триває з 5 до 10 класу. Програма майже така сама, як у гімназії, але менше іноземних мов. Учнів готують до професійних шкіл. Крім того, вони мають право пройти дворічне навчання для роботи держслужбовцем. Учні з високою успішністю також можуть отримати атестат зрілості (Abitur), проте для цього їм доведеться перейти до гімназії чи загальної школи.
Фото: picture-alliance/W. Bahnmüller
Основна школа (Hauptschule)
Основна школа дає неповну середню освіту. Навчання триває до дев'ятого класу. Програма майже така сама, як у школах вищих рівнів, проте темп навчання тут повільніший. До програми входять курси практичного спрямування, які готують учнів до подальшого навчання в професійних освітніх закладах. Після закінчення основної школи учні звичайно можуть перейти до реальної школи, загальної школи чи гімназії.
Фото: picture-alliance/dpa/U. Baumgarten
Загальна школа (Gesamtschule)
Загальні школи поширились у Німеччині в 1970-х роках як альтернатива трискладовій шкільній системі - гімназія, реальна й основна школа. Ці три типи школи інтегровані в загальній школі під одним дахом. Учні можуть отримати атестат зрілості після 13 класу, як в гімназії, або розпочати професійну підготовку після 9 чи 10 класу.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/u. umstätter
Боротьба за бажані місця
Нині в Німеччині майже половина школярів після початкової школи йде до гімназії. Зростає популярність і загальної школи, адже тут від учнів не вимагають одразу зробити вибір стосовно свого майбутнього - вища освіта чи робоча спеціальність. У великих містах попит на загальну школу вже перевищив пропозицію: так, у Кельні в 2018 році загальні школи були змушені відмовити приблизно 1000 кандидатів.
Фото: picture alliance/blickwinkel/M. Begsteiger
Період орієнтації
Якщо дитину прийняли до гімназії, це ще не гарантія, що вона її завершить. 5 і 6 класи гімназії вважаються орієнтаційними: якщо учню складно опанувати програму, вчителі можуть порадити перевести його до реальної чи основної школи. Водночас якщо учень реальної чи основної школи в 5 і 6 класах має високу успішність, він може відносно без проблем перейти до гімназії.
Фото: picture-alliance/dpa/P. Pleul
Різні федеральні землі, різні моделі
У різних федеральних землях - різна система: в Саксонії після початкової школи діти відвідують школу вищого рівня (Oberschule) (поєднання основної й реальної шкіл) або гімназію. В деяких землях також можна з 1 по 10 клас відвідувати громадську школу (Gemeinschaftsschule), яка є різновидом загальних шкіл. У Баварії з 2011 року замість старшої ввели середню школу (Mittelschule). Заплутатися легко.
Фото: picture-alliance/imageBROKER
Професійне училище (Berufsschule)
Після старшої й реальної шкіл учні продовжують навчання в професійному училищі. Тут теорія йде пліч-о-пліч з практикою, завдяки чому випускники стають затребуваними спеціалістами на ринку праці. Професійні школи тісно співпрацюють з фабриками й підприємствами, які пропонують проходження навчальної практики і є потенційними роботодавцями випускників.
Діти з інвалідністю зазвичай відвідують спеціальні школи (Förder- und Sonderschulen), які пристосовані під їхні потреби. Критики вважають, що таким чином діти почуваються ізольованими в суспільстві. Тим часом деякі з цих дітей можуть відвідувати й звичайні школи. Водночас опоненти вказують, що через брак вчителів зі спеціальною освітою у звичайних школах діти не отримують відповідного піклування.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Wüstneck
Розклад уроків, що постійно змінюється
Часом заняття закінчуються о 12:00, часом о 15:00 чи 16:00. Для батьків, які працюють, це справжній виклик. Лише деякі школи пропонують догляд за дітьми впродовж усього дня, коли учні після уроків можуть залишатися виконувати домашні завдання чи відвідувати різні гуртки.
Фото: picture-alliance/Chromorange/F. Jouanneaux
Приватні школи - в меншості
Також у Німеччині є приватні навчальні заклади, як наприклад, вальдорфські школи, інтернати й школи, що фінансуються церквою. Але більшість дітей відвідують державні навчальні заклади. І не варто боятися: якість освіти висока також за межами приватних установ.
