Поряд із болгарським Пловдивом італійська Матера цього року стало культурною столицею Європи. Скелясте місто притягує тисячі відвідувачів попри те, що розташоване поза звичними туристичними маршрутами.

Матера може похвалитися багатою історією - їй близько восьми тисяч років. У 1993 році печерне місто визнали об'єктом світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Ще до 1950 років селяни й пастухи жили в тутешніх печерах у антигігієнічних умовах, часом поруч із тваринами. У 1952 році 17 тисяч жителів печерного міста примусово відселили до новозбудованих районів Матери.

Описані італійським класиком Карло Леві у книжці "Христос зупинився в Еболі" (1945 року) сцени бідності, побачені ним у Матері, надовго закріпили за містом славу "ганьби Італії".

Нині ж у старому печерному місті оселилися туристи. З того часу, як туристична галузь відкрила для себе Матеру, тут виникли розкішні готелі, крамниці й ресторани. А кількість охочих зробити мандрівку в часі постійно збільшується.

Голлівуд також відкрив для себе місто, вбудоване у скелю. Так, Мел Гібсон ніс його вуличками хреста, граючи роль Ісуса у фільмі "Страсті Христові". Матеру також називають "італійським Віфлеємом". У печерному місті - близько 160 церков.

У 2017 році кількість ночівель у місті складала вже близько півмільйона на рік. Туризм не лише приніс до Матери живі гроші і створив робочі місця, але й неабияк налякав місцевих жителів, які побоюються повторити долю Венеції.

Організатори мистецької програми в рамках року культурної столиці хочуть залучити туристів до життя міста, зробивши з них "тимчасових громадян" та "послів". Також вони роблять ставку на діалог між місцевими жителями та гостями міста.

До проекту "тимчасового громадянства" залучені близько 500 жителів міста, які приймають гостей у своїх домівках через платформу Airbnb. Таким чином туристи побачать не лише "Сассі", тобто вбудований у скелю історичний центр, а й інші райони Матери.

Увечері 18 січня жителі Матери запалили традиційні ліхтарі, поклавши видовищний початок "столичному" року їхньої домівки. Офіційно культурна програма стартувала 19 січня. Цього дня рівно 2019 музикантів дали концерт під відкритим небом.

Поряд із болгарським Пловдивом італійська Матера цього року стало культурною столицею Європи. Скелясте місто притягує тисячі відвідувачів попри те, що розташоване поза звичними туристичними маршрутами.

Матера може похвалитися багатою історією - їй близько восьми тисяч років. У 1993 році печерне місто визнали об'єктом світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Ще до 1950 років селяни й пастухи жили в тутешніх печерах у антигігієнічних умовах, часом поруч із тваринами. У 1952 році 17 тисяч жителів печерного міста примусово відселили до новозбудованих районів Матери.

Описані італійським класиком Карло Леві у книжці "Христос зупинився в Еболі" (1945 року) сцени бідності, побачені ним у Матері, надовго закріпили за містом славу "ганьби Італії".

Нині ж у старому печерному місті оселилися туристи. З того часу, як туристична галузь відкрила для себе Матеру, тут виникли розкішні готелі, крамниці й ресторани. А кількість охочих зробити мандрівку в часі постійно збільшується.

Голлівуд також відкрив для себе місто, вбудоване у скелю. Так, Мел Гібсон ніс його вуличками хреста, граючи роль Ісуса у фільмі "Страсті Христові". Матеру також називають "італійським Віфлеємом". У печерному місті - близько 160 церков.

У 2017 році кількість ночівель у місті складала вже близько півмільйона на рік. Туризм не лише приніс до Матери живі гроші і створив робочі місця, але й неабияк налякав місцевих жителів, які побоюються повторити долю Венеції.

Організатори мистецької програми в рамках року культурної столиці хочуть залучити туристів до життя міста, зробивши з них "тимчасових громадян" та "послів". Також вони роблять ставку на діалог між місцевими жителями та гостями міста.

До проекту "тимчасового громадянства" залучені близько 500 жителів міста, які приймають гостей у своїх домівках через платформу Airbnb. Таким чином туристи побачать не лише "Сассі", тобто вбудований у скелю історичний центр, а й інші райони Матери.

Увечері 18 січня жителі Матери запалили традиційні ліхтарі, поклавши видовищний початок "столичному" року їхньої домівки. Офіційно культурна програма стартувала 19 січня. Цього дня рівно 2019 музикантів дали концерт під відкритим небом.

Те що одразу помітить кожен відвідувач: Пловдив - місто молоде, хіпове і креативне. Володіння англійською мовою, принаймні для молоді, само собою зрозуміле. Молодь бачить себе європейцями. Зрештою, Болгарія - країна-член ЄС. Мешканці Пловдива пишаються тим, що їхнє місто одне з найстаріших у Європі.

Пловдив, подібно до Рима, був збудований на семи пагорбах, проте він набагато старший. Тоді як Риму три тисячі років, Пловдив може похвалитися історією у вісім тисяч років. Фракійці, кельти, римляни та османи залишили свій слід в історії міста.

Античний театр, збудований у другому столітті, - одна з найкрасивіший будівель, що дісталася місту від римлян. До шести тисяч глядачів могли дивитися тут античні трагедії чи комедії. У 2019 році в рамках подій Культурної столиці Європи тут відбуватимуться концерти і вистави.

А це інша епоха і інший стиль: мечеть Джумая, або ж Головня П'ятнична мечеть, збудована у 15 столітті, коли Болгарія була частиною Османської імперії. Мечеть з її стінами з цегли і тесаного каменю і делікатним мінаретом розташована в центральній частині міста.

Так мешканці Пловдива називають стару частину міста, що розташувалася на трьох пагорбах. Вкриті бруківкою вулички ведуть до невеличких церков, крамничок та вілл торговців. Гарненькі, збудовані у болгарському стилі будиночки старого міста порівняно "юні" на тлі довгої історії Пловдива.

У 19 столітті, з закінченням турецького панування у Болгарії, у Пловдиві розпочався справжній будівельний бум. Найбагатші торговці Пловдива не шкодували на будівництво ані грошей, ані сил, намагаючись перевершити один одного. Кожен будинок мав бути ще красивішим, аніж сусідній.

Торговець Аргір Куюмджиоглу взявся за справу з особливим запалом: його будинок один із найбільших і найрозкішніших у Старому місті Пловдива. Інтер'єр будівлі вражає: обшиті дерев'яними панелями стелі, стильно декоровані кімнати. Нині у кімнатах будинку розташувалася експозиція етнологічного музею Пловдива.

Яскраві графіті - це прикметна риса району Капана. Старий квартал майстрів з часом перетворився на модний район. Відбудований і реставрований останніми роками, з купою нових кав'ярень та крамничок, Капана є улюбленим місцем зустрічей для мешканців Пловдива.

Чимало мешканців Пловдива сподіваються, що отримавши титул культурної столиці Європи-2019, "спляча красуня" прокинеться. Через 30 років після падіння "залізної завіси" Болгарія та Пловдив досі на узбіччі головних туристичних маршрутів континенту. Та у 2019 році європейська культурна столиця сподівається на щонайменше два мільйони туристів з усього світу.