Мати Олександра Кольченка: Син дуже сподівається на Україну
Анастасія Магазова
9 червня 2018 р.
Мати Олександра Кольченка Лариса розповіла DW про стан свого сина після переривання голодування та зустріч з Петром Порошенком.
Реклама
Після оголошення безстрокового голодування українським режисером Олегом Сенцовим, єдиною вимогою якого є звільнення з в'язниць Росії усіх українців-політв'язнів, 31 травня до нього на знак підтримки приєднався й Олександр Кольченко. Вимога Кольченка полягала у звільненні Сенцова. Однак через вкрай тяжкий стан здоров'я Кольченко припинив голодування. Сенцова і Кольченка затримали в Криму в 2014 році за звинуваченням у підготовці терактів на півострові і створенні терористичного угруповання. У 2015 році у РФ кримчан Сенцова і Кольченка було засуджено до 20 і 10 років позбавлення волі відповідно.
Про теперішній стан Олександра Кольченка та процес звільнення утримуваних у Росії українців розповіла DW матір Олександра Кольченка, яка й надалі проживає у Криму.
DW: 7 червня стало відомо, що Олександр змушений був припинити голодування. У своєму листі, оприлюдненому адвокатом Лепьохіним, він написав: "Змушений визнати, що я переоцінив свої сили, я виявився занадто слабким. Тому я вирішив припинити голодування". Вам відомо про стан Олександра зараз?
Лариса Кольченко: Про саме голодування я дізналася зі ЗМІ - я була шокована. Голодування далося нам обом дуже важко. Сашко дуже заслаб, а я як мама не знаходила собі місця. Він і до того потрапляв до лікарні через дефіцит ваги, а тут ще й голодування... Сашко за цей час втратив ще 10 кілограмів, і зараз його вага знизилася до 54 кілограмів. Він почав непритомніти, рівень цукру у крові значно впав. Тепер він у тюремній лікарні, його поступово будуть виводити з цього стану.
Вчора вперше за 4 роки у Вас відбулася зустріч в адміністрації президента України. Розкажіть про неї, будь ласка.
Дійсно, цієї зустрічі родичі політв'язнів домагалися упродовж чотирьох років, і от вона нарешті відбулася. Я приємно вражена, що до цієї зустрічі в адміністрації президента були підготовлені. Петро Порошенко знав історію кожного ув'язненого. Проте найголовніше, що під час неї президент таки ухвалив рішення про створення координаційної громадської ради, яка б регулювала процес звільнення українських політв'язнів у Росії та в Криму, а також заручників на Донбасі. Родичі та правозахисники дуже довго просили створити такий комітет. Відомо, що до його складу має входити хтось з родичів ув'язнених, представник МЗС та СБУ.
Чи йшлося про якусь конкретику під час зустрічі щодо звільнення Вашого сина?
На жаль, я не отримала якоїсь конкретної інформації щодо переговорного процесу. Жодних імен та дат. Хоча президент особисто зі мною не говорив, однак мене запевнили, що процес триває. Надія ані мене, ані Сашка ніколи не полишала. І я відчуваю, що скоро будуть добрі новини. Думаю, що голодування Олега (Сенцова - Ред.) дало дуже потужний поштовх до дій.
Близько тижня тому Ви вперше за весь цей час зустрілися з матір'ю Олега Сенцова, Людмилою. Це сталося саме тоді, коли і Олег, і Олександр обидва тримали голодування. Якою була ця зустріч?
Саме ця важка ситуація підштовхнула мене на такий крок. Я поїхала до неї, і вона радо прийняла мене. Ми дуже довго плакали... Вона старша жінка, їй дуже важко. Людмила дуже просила, щоб я відмовила Сашка від голодування, бо знала про його проблеми зі здоров'ям. Ми записали звернення до президента Порошенка з проханням зробити усе можливе для звільнення наших синів. Це вже був такий крок відчаю, знаєте. Але, можливо, це таки посприяло проведенню зустрічі в адміністрації. Тепер ми весь час на зв'язку з Людмилою, разом набагато легше все це переживати.
Коли і за яких обставин Ви востаннє бачили сина?
Варто сказати, що після його затримання у травні 2014 року мені півтора року відмовляли у побаченнях. Вперше після арешту я побачила його у Ростові-на-Дону під час судового процесу. Востаннє побачення у нас відбулося восени минулого року у колонії біля Челябінська, де він зараз перебуває. Тоді ми провели три доби разом. Він багато розпитував про родичів, друзів, про Крим, Україну - йому цікаво абсолютно все, адже він обмежений в інформації. Дуже вдячний за листи та акції підтримки. Він дуже сподівається на Україну.
Українські політв'язні в Росії
У російському Ростові-на-Дону 23 липня почався судовий розгляд справи українця Павла Гриба, якого звинувачують у тероризмі. Про інших українців, які перебувають за ґратами у РФ, - у фотогалереї DW.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Павло Гриб
20-річний Павло Гриб зник у серпні 2017 року у білоруському Гомелі, куди він попрямував на зустріч із дівчиною, з якою спілкувався в соцмережах. Згодом стало відомо, що хлопець опинився у слідчому ізоляторі Краснодара у РФ. Його звинувачують у тероризмі. Тоді ж його адвокатеса заявила, що Павла викрали співробітники ФСБ.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Олег Сенцов
Українського кінорежисера затримали у Сімферополі навесні 2014 року й звинуватили в створенні терористичної організації і підготовці терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 20 років колонії суворого режиму. Вину не визнає та заявляє, що піддавався тортурам. 14 травня 2018 року оголосив голодування з вимогою відпустити всіх українців, яких утримують в РФ.
Фото: A. Naumlyuk
Олександр Кольченко
27-річний кримчанин теж є фігурантом "справи Сенцова". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі й закинули йому участь у терористичній організації та підготовку терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 10 років позбавлення волі. Свою вину, як і Олег Сенцов, він не визнав. Ув'язнення Олександр Кольченко відбуває у Челябінській області.
Фото: A. Naumlyuk
Олексій Чирній
Історичний реконструктор з Криму Олексій Чирній є четвертим фігурантом у справі "кримських терористів". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі. Він єдиний, хто визнав свою провину в цій справі і дав свідчення проти Сенцова. Військовий суд у Ростові засудив його до 7 років позбавлення волі. За даними адвокатів, з липня 2017 року відбуває покарання у колонії у Ростовській області.
Фото: A. Naumlyuk
Сергій Литвинов
34-річного жителя Луганської області, учасника АТО Сергія Литвинова затримали влітку 2014-го у Ростові. Його звинувачували в розстрілі "30 невстановлених чоловіків" і зґвалтуванні й убивстві 8 жінок з мотивів політичної ненависті. Потім його справу перекваліфікували і суд у Ростовський області засудив його до 8,5 року колонії за розбій. Відбуває покарання у колонії суворого режиму під Магаданом.
Фото: A. Naumlyuk
Микола Карпюк
53-річний Микола Карпюк - житель Рівненської області, якого затримали в березні 2014-го за невідомих обставин. Його звинуватили в участі в бойових діях проти російських військових у Чечні в 1994-1995 роках. Карпюк заявляв, що до нього застосовували тортури. У травні 2016-го засуджений до 22,5 року ув'язнення, відбуває покарання у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Владимирський централ".
Фото: A. Naumlyuk
Станіслав Клих
Клиха затримали в серпні 2014 року у Росії за тими ж звинуваченнями, що й Карпюка: участь у бойових діях у Чечні та вбивство російських військових. За словами адвокатів, під час процесу до нього застосовували тортури і психотропні речовини. Засуджений у 2016-му до 20 років суворого режиму. З колонії його час від часу переводять до тюремної психлікарні.
Фото: A. Naumlyuk
Володимир Балух
4 серпня 2017 року підконтрольний РФ суд в анексованому Криму засудив до 3,7 року позбавлення волі українця Балуха, відомого вивішенням у с. Серебрянка українського прапора та таблички "вулиця Героїв Небесної Сотні". Звинуватили його у начебто незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухівки. У липні 2018-го засуджений також за дезорганізацію роботи ізолятора загалом до 5 років колонії.
Фото: Crimean Human Rights Group
Роман Сущенко
Кореспондента української інформагенції "Укрінформ" Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня 2016 року під час поїздки до брата, який проживає у Москві. 4 червня 2018 року Сущенка засудили до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство. Процес проходив у закритому режимі. Міжнародні журналістські організації закликають звільнити Сущенка.
Фото: picture-alliance/dpa/Tass
Олександр Костенко
Після анексії Криму колишнього українського міліціонера з Сімферополя Олександра Костенка звинуватили у спричиненні шкоди "беркутівцю" під час масових протестів у Києві у лютому 2014 року. Контрольований Росією суд у Сімферополі засудив його до понад 4 років позбавлення волі, після апеляцій строк знижений до 3 років 11 місяців. Відбуває покарання у колонії Кірово-Чепецька.
Фото: Imago/Alexei Pavlishak/TASS
Геннадій Афанасьєв
Затриманий у Сімферополі в травні 2014-го. Військовий суд у Ростові засудив 26-річного кримського активіста до 7 років тюрми за звинуваченням в участі у "терористичному угрупованні Олега Сенцова". Свою провину він визнав, але пізніше заявив, що свідчення дав під тортурами. 14 червня 2016 року Путін помилував Афанасьєва, і його передали Україні. Він подав позов до ЄСПЛ на російське правосуддя.
Фото: A. Naumlyuk
Юрій Солошенко
75-річного пенсіонера з Полтави затримали влітку 2014-го в Москві. Його звинуватили в шпигунстві. Московський міський суд засудив його до 6 років колонії суворого режиму. Справа Солошенка, який не визнавав вину, розглядалася в режимі секретності. Після майже двох років ув'язнення його помилувано указом Путіна. Солошенко повернувся до України. Помер у квітні 2018 року.
Фото: A. Naumlyuk
Надія Савченко
У травні 2014-го льотчиця потрапила в полон на Луганщині, вивезена до Росії, де була засуджена до 22 років в'язниці за вбивство російських журналістів за попередньою змовою та в замаху на вбивство й незаконний перетин кордону РФ. У 2016-му після помилування Путіним Савченко передали Україні. Наразі вона - депутатка Ради, однак заарештована у березні 2018-го за звинуваченням у підготовці теракту.
Фото: A. Naumlyuk
Ільмі Умеров
У квітні 2016 року заступника голови Меджлісу затримали співробітники ФСБ в Бахчисараї. 27 вересня 2017 року суд в анексованому Криму засудив Умерова до двох років ув'язнення за "заклики до порушення територіальної цілісності РФ". Умеров вважає кримінальне провадження проти себе політично мотивованим. Місяцем пізніше Росія передала Ільмі Умерова Туреччині, звідки він повернувся в Україну.
Фото: Getty Images/M.Vetrov
Ахтем Чийгоз
11 вересня 2017 російський суд в анексованому Росією Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. Наприкінці жовтня Москва передала його разом із Умеровим Анкарі, звідки вони повернулися до Києва.