"Сказати, що я обурений – це дуже м’яко. Два тижні тому я купував "Prestarium" (препарат від серцево-судинних захворювань) за 74 гривні, а нині мені кажуть заплатити на сто гривень більше", - гнівно заявив DW відвідувач однієї з львівських аптек, 67-річний Михайло Божик. Кілька років тому співрозмовник переніс інфаркт і тепер ліки, що доводиться купувати двічі на місяць, стали життєво необхідними для пана Михайла. "Це третина моєї пенсії – лише один медикамент. Виходить – простіше змиритися і чекати смерті", з болем каже чоловік.

Таких як пан Михайло, збентежених і обурених хворих є чимало. Ціни на імпортні ліки у львівських аптеках, як і в інших регіонах, зросли на 30-40 відсотків. "Деякі препарати ми взагалі не виставляємо, бо дистриб’ютори вказали нові ціни, що більші удвічі попередніх закупів, - каже у розмові з DW провізор Наталія Козачук. Ціни зросли у всіх регіонах, десь більше, а десь менше. Люди не приховують роздратованості, бо не хочуть змінювати медикаменти на вітчизняні аналоги, які часто є сумнівної якості".

Ринкове ціноутворення

Утім, на ліки вітчизняного виробництва надбавки не значні - 5-7 відсотків, але асортимент таких медикаментів надто малий, пояснює працівниця аптеки. Адже 70 відсотків аптечної продукції становлять імпортні ліки, підкреслила провізор. Особливо підвищення відіб’ється на кишені людей з хронічними захворюваннями, онкохворих та сердечників, бо ці пацієнти зазвичай "присідають" на один препарат пожиттєво і відмовитися від нього – це уже ризик, каже співрозмовниця. І додає, на такі ліки держава мала б встановити цінові ліміти.

Фармацевтичний ринок завжди одним із перших реагує на валютні коливання, зазначає у розмові з DW виконавчий директор Галицької фармацевтичної асоціації Неля Бик. "Однак сьогодні ми спостерігаємо повний безлад на ринку ціноутворення з елементами недобросовісного заробляння. Коли долар росте на 10 відсотків, то ціни дистриб’ютори піднімають на 30 відсотків, причому ціна формується в головних офісах в Києві чи Дніпропетровську", каже директор асоціації. Щороку українці витрачають понад 30 мільярдів гривень на ліки. Вже нині медикаменти в Україні на 50 відсотків дорожчі за аналогічні препарати у сусідній Білорусії чи Росії, зазначає експерт.

А де ж механізм оподаткування?

Окрім валютних коливань на ріст цін вплинув і новий антикризовий закон, яким запроваджено семивідсоткове оподаткування лікарських засобів та виробів медичного призначення. Цей податок загалом допоможе навести державі порядок з цінами, переконана Неля Бик, але на його імплементацію фармацевтам слід було дати принаймні два тижні. "Нині аптечні заклади у колапсі: немає жодного механізму впровадження закону. Що робити з медикаментами, на які держава встановила обмеження ціни, що робити з тендером, де вже вказана ціна, що робити із залишками – переоцінювати?", запитує голова асоціації. Відтак, аптеки опинилися у заручниках, бо щоб вони не робили стають порушниками законодавства, підсумувала вона.

Ще до прийняття антикризового закону, міністр охорони здоров’я Олег Мусій назвав новий податок недоцільним і таким, що призведе до зростання цін. Водночас у відомстві переконували, що вітчизняні ліки першої необхідності - так званий "соціальний пакет" - не подорожчає. Також міністерство зобов’язалося скласти список імпортних медикаментів, які оподатковуватимуть на 7 відсотків, а решта - на 20 відсотків. Однак, списку досі немає.

Подальше подорожчання неминуче

Проте, на думку фармацевтичних експертів, вітчизняним лікам подорожчання таки не уникнути, хоча і не так різко. Адже для їх виробництва українські фармацевтичні підприємства використовують імпортну сировину практично на 60 відсотків, а ще транспортна складова з дорогим пальним. Утім, навіть якщо гривня і зміцніє, то ціни навряд чи повернуться у старе русло, додають експерти.