"Я зачіпаюся одним пальцем за інший. Це завдало мені вже багато болю", - так колись описував свої страждання відомий німецький композитор Роберт Шуманн. Сьогодні відомо, що він мав "спазм музикантів", фокальну дистонію. Так само як і американський піаніст Леон Флейшер, котрий майже 30 років не міг використовувати свою праву руку.

Фізичні навантаження професійних музикантів можна порівняти з навантаженнями спортсменів. Однак у той час як спортивна медицина уже тривалий час є визнаною, медицина для музикантів лише зароджується. Винятком у цьому сенсі є амбулаторія для музикантів у німецькому Дюссельдорфі, заснована два роки тому музичним журналістом, органістом та медиком Вольфрамом Ґерцом.

У складі університетської клініки вона має доступ до неврологів, ортопедів, психологів, фізіотерапевтів, а також хірургів рук, котрі працюють на території Дюссельдорфського університету. Для багатьох музикантів із Німеччини, Європи й усього світу, котрі часто вже встигли пройти тривалий шлях через лікарські кабінети, - це справжній порятунок.

Із інструментом - до лікаря

"Як правило, пацієнт, котрий звертається до нас в амбулаторію для музикантів, насправді відвідав уже щонайменше двох-трьох профільних лікарів, однак причину скарги визначити так і не вдалося, - розповідає Вольфрам Ґерц. - Адже ці лікарі ніколи не обстежували пацієнта за інструментом".

Саме тому хворі мають принести з собою до клініки свої інструменти. В амбулаторії їх обстежують фахівці, котрі самі мають музичний досвід і знайомі з особливостями руху під час гри. "Аби грати на інструменті, музикантам часто доводиться займати "ненормальну" позицію. Через певний час це може призвести до виникнення хронічного больового синдрому", - продовжує Ґерц.

Велике різноманіття музичних інструментів породжує й різний спектр пов’язаних із ними скарг. "Скрипалі часто мають проблеми із плечима, віолончелісти - дуже часто із сідлоподібним зап'ястно-п'ястним суглобом великого пальця. У трубачів це часто губи і м'язи обличчя, вони також часто скаржаться на запаморочення. Так, і, звичайно, хвилювання перед виходом на сцену - це величезна проблема".

"Командний лікар" для філармонії

Вже після першої консультації та лікування в амбулаторії для музикантів пацієнти отримують план тренувань. "Вони мають усвідомити, що у якомусь сенсі є спортсменами", - вважає Ґерц. Так само, як і у спорті, музиканти перед репетицією повинні десять хвилин розігріватися, наприклад, за допомогою розтягування м'язів. І лише після цього вони мають сідати за інструмент, переконаний медик.

За два роки існування амбулаторії в Дюссельдорфі у ній пройшли лікування понад 500 музикантів. Тим часом слава цього закладу дійшла до великих оркестрів Європи. "Тут уже були музиканти оркестру Консертгебау в Амстердамі", - розповідає Вольфрам Ґерц. За його словами, серед пацієнтів амбулаторії - члени принаймні половини німецьких радіосимфонічних оркестрів. "А у квітні 2013 року ми розпочали співпрацю із Дуйсбурзькою філармонією - стали для неї чимось на кшталт командного лікаря: піклуємося не лише про окремі випадки захворювань, а і про профілактику", - підсумовує медик.