Понад 170 лікарів та медичних дослідників, близько сотні пацієнтів і жодного "косяка" - минулого тижня у Харкові відбулась перша в Україні наукова конференція з питань застосування медичних конопель.

4.20 у Харкові

Дату проведення конференції - 20 квітня - обрали не випадково, пов'язавши її з популярним у канабіс-культурі цифровим позначенням "4.20" та Всесвітнім днем боротьби за легалізацію марихуани.

"Це лише перший крок і старт нового громадського руху за реалізацію конституційного права українців на доступ до сучасних, ефективних методів лікування", - пояснює співорганізатор конференції, канабіс-активіст Тарас Ратушний.

У грудні 2017 року Всесвітня організація охорони здоров'я у своєму звіті визнала, що канабіноїди - основні активні речовини, що містяться в коноплях, - є ефективним засобом для лікування епілепсії, хвороб Паркінсона та Альцгеймера та ще цілої низки захворюваннь та розладів. Мариухана також може бути дієвим анальгетиком та й просто покращувати самопочуття, наприклад у онкохворих на термінальній стадії.

"Канабіс є природним антидепресантом, він здатен підняти настрій у людей, які живуть зі смертельним діагнозом, покращуючи результати антиретровірусної терапії", - зазначає у своїй доповіді Дмитро Шерембей, голова координаційної ради благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, що живуть із ВІЛ/СНІД".

Втім, український законодавець вважає інакше: за чинним в Україні законодавством, марихуана є особливо небезпечною наркотичною речовиною, за зберігання та збут якої можна отримати до 12 років позбавлення волі. Згідно з даними Державного реєстру судових рішень, за минулий рік українські суди винесли щонайменше 385 вироків пов'язаних із незаконним обігом конопель. Це майже половина від усіх вироків за статтею 307 Кримінального кодексу - "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів". Ще понад 6400 вироків в Україні винесено за незаконне зберігання канабісу без мети збуту - за це можна отримати до 8 років в'язниці .

Легалайз крокує світом

"Weed" (англ. - трава) замість "cир" промовляє ізраїльський фармацевт і бізнесмен Саул Кайє, позуючи для селфі в кулуарах конференції. Тут він справжня зірка - заснований ним у 2015 році стартап iCan за два роки став одним із лідерів з досліджень медичних властивостей марихуани в Ізраілі.

"Ми робимо у себе досить неймовірні речі, - розповідає Кайє DW. - Наприклад, тестуємо препарати з канабісу на дітях з аутизмом, вивчаємо ефективність канабіноїдів для лікування хвороби Паркінсона".

Ізраїль легалізував медичну марихуану одним із перших - ще в середині 1990-х років. Сьогодні лікування препаратами конопель за спеціальною ліцензією там отримують близько 40 тисяч пацієнтів. Обіг індустрії медичного канабісу в Ізраілі у 2017 році склав близько 100 мільйонів доларів. "Наступний етап для нас - надання пацієнтам прямого доступу до канабісу за рецептом лікаря, без додаткових ліцензій від держави", - розповідає Кайє.

За таким принципом медичну марихуану протягом останніх років легалізували й у 29-ти (з 50-ти) штатах США та кількох країнах ЄС, наприклад в Німеччині та Чехії. Навіть у арабських країнах, де за вживання наркотиків, як правило, передбачене досить жорстке покарання, починаються перші дослідження лікувальних властивостей конопель

"Пару років тому в Об'єднаних Арабських Еміратах разом з колегами я проводив дослідження впливу канабіноїдів на епілепсію, - розповідає DW український нейрофізіолог Дмитро Ісаєв. - Потім повернувся в Україну і досі не можу продовжити дослідження на батьківщині".

Ісаєв, який є старшим науковим співробітником Інституту фізіології ім. О.Богомольця НАН України, стверджує: для 60 відсотків пацієнтів з невиліковною епілепсією ефектиними виявляються препарати канабісу. В Ізраілі для боротьби з хворобою вивели навіть спеціальний сорт марихуани - він майже не містить психоактивної речовини ТГК, проте багатий на інший канабіноїд - КБД, що допомагає епілептикам.

В Україні медична марихуана не на часі?

В Україні в останні роки будь-які кроки в напрямку легалізації марихуани для медичних досліджень та лікування натикаються на жорсткий опір, зазначає Тарас Ратушний. Стратегія державної наркополітики, ухвалена ще в 2013 році урядом Миколи Азарова, офіційно визнає потребу у "вивченні перспектив медичного застосування канабіноїдів як анальгетиків та інших лікарських препаратів". Однак практична реалізація цього документа йде досить повільно.

У квітні 2016 року законопроект щодо порядку обігу підконтролних наркотичних речовин зареєструвала у Верховній Раді група народних депутатів на чолі з екс-міністром охорони здоров'я, позафракційником Олегом Мусієм. Ініціатива передбачала введення ліцензування для вирощування та дослідження медичних конопель та опійного маку та передачу контролюючих функцій у сфері законного обігу наркотичних засобів від МВС до Держслужби наркоконтролю. Попри числені зауваження парламентського комітету з питань охорони здоров'я законопроект був рекомендований для голосування у першому читанні, однак досі не потрапив до сесійної зали.

"При підготовці законопроекту ми брали за основу ізраїльську модель із жорстким контролем над виробництвом та реалізацією канабісу пацієнтам. Однак серед політиків все одно превалює думка, що це спричинить легалізацію марихуани для всіх, як в Нідерландах", - розповідає DW Олег Мусій. - Однак я радий, що дискусія з цього питання у суспільстві все-таки розпочалася".

Цього року крок до декриміналізації марихуани намагалися зробити у МОЗ: у березні міністерство опублікувало для громадського обговорення проект наказу, який, зокрема, передбачає збільшення так званого "невеликого розміру" марихуани, зберігання якого передбачає адміністративну, а не кримінальну відповідальність. "Декримніалізований поріг" пропонується підняти з 5 до 25 грамів.

"Існуюче заниження невеликих розмірів окремих наркотичних засобів (…) призводить до невиправданого збільшення чисельності засуджених за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків, зокрема без мети збуту, які на сьогоднішній день за кількістю поступаються лише злочинам проти власності", - зазначається у документі.

Втім ініціатива вже наразилася на жорстку критику політиків. Зокрема, голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець, яка перебуває у тривалому конфлікті з МОЗ, назвала її "повзучою легалізацією наркотиків".