У народі медичну реформу вже встигли охрестити «реформою з оптимізації населення». Офіційно є як кінцева мета декларується покращення якості медичних послуг, розширення доступу до них й ефективне використання бюджетних коштів. Чимало експертів, однак, звертає увагу на зовсім інші наслідки для сектору охорони здоров'я. Вони вказують на хаос з нормативною базою та фінансуванням, відкриття сімейних амбулаторій при відсутності коштів на їх утримання, закриття лікарень та позбавлення можливості отримати кваліфіковану допомогу в маленьких містах і селах.

Негативний досвід Дніпропетровщини

Офіційно реформа впроваджується в трьох областях України (Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській) та Києві з кінця минулого року. За словами депутата обласної ради Вікторії Шилової, у Дніпропетровську цей експеримент тягнеться вже два з половиною роки. «За цей час з 22 районних пологових будинків в області залишилось тільки вісім. Практично всі дільничні стаціонари в маленьких містах закрили й перетворили на амбулаторії», - каже Шилова.

Місцевий політик критикує, що внаслідок таких змін важкохворих у селах фактично залишили напризволяще. «Звичайно, що літні люди у важкому стані по наших дорогах та з нашим транспортом не в змозі їздити до районних лікарень, де, до того ж, діють вже інші «прейскуранти», - каже Шилова.

Катастрофічна ситуація склалася й зі швидкою допомогою. За словами депутата, відстань від бази до віддалених міст сягає 80 км. Зрозуміло, що в найкращому випадку швидка допомога доїде до хворого за півтори години, за умови, якщо буде бензин.

Та найжахливіше, на думку Шилової, відбулося в педіатрії. «Нині сімейних лікарів із відповідною освітою 15 відсотків від потреби, інші - перепрофільовані. Наскільки правильними будуть діагнози таких лікарів і призначене лікування?», - зазначає Шилова.

Тишком-нишком

«Таке враження, що цю реформу затіяли, а як тепер вийти з глухого кута ніхто не знає», - каже в інтерв’ю Deutsche Welle керівник ініціативної групи мешканців одного з районів Донецька Валентин Нікіфоров. Громадські активісти намагаються відстояти одну з міських лікарень, яка підпадає під реформування.

«Відбуваються якісь номенклатурні зміні, якісь рокіровки лікарів з одного приміщення в інше, саме приміщення поліклініки переходить з одного балансу на інший. У чому сенс? Яке все це має відношення до якості медичних послуг та до реформи?» - обурюється активіст. Звичайно, каже Нікіфоров, що на офіційному рівні про закриття лікарні не йдеться, це ж протизаконно. «А так, тишко-нишком, під назвою оптимізація, реформація, перепрофілювання відбувається знищення медичних закладів, а замість них – нічого не пропонується», - обурюється Нікіфоров.

Ініціативна група вже зібрала 2000 підписів, аби не допустити закриття лікарні, подавала заяву на проведення акції протесту. «З акцією нас попросили почекати й запевнили, що в цьому році лікарню не закриють. А я й без них знаю, що до нового року закриття не відбудеться, бо ж ніхто не ризикне сколихнути такі протести напередодні виборів», - зауважує громадський діяч.

Навмисне гальмування реформ

Політолог Олександр Клюжев переконаний, що всі конфліктні моменти, зокрема з впровадженням медичної реформи, влада намагається відкласти на час після виборів. Клюжає очолює експертну групу з залучення громадськості до медичної реформи. За його словами, другий етап реформи зі створення госпітальних округів та подальшою оптимізацією медичних закладів вже перенесено на листопад-грудень цього року, хоча, за попередніми планами, вже в березні уряд мав би затвердити цей порядок.

За словами Клюжаєва, у всіх пілотних областях місцеві жителі протестують проти закриття лікарень та поліклінік. Місцеві посадовці так само заявляють про конфліктність реформи. «Крім того, якщо активно продовжувати медичну реформу, то, звичайно, всі опозиційні сили використовуватимуть її в своїх передвиборчих інтересах, каже Клюжаєв. - Вже зараз активно проти реформи виступає КПУ, теж саме робить і об’єднана опозиція».

Тобто, існує великий комплекс проблем, пов’язаний з медичною реформою. «Утім, - підсумовує експерт, - якщо влада через політичну кон’юнктуру сама ж гальмує реформу, за яку так активно агітувала, то таким чином ставить під сумнів продуманість своїх дій».