Медична реформа вже кілька місяців активно просувається в Києві, Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях. Під акомпанемент гучної критики. Незабаром до перетворень мають підключити інші регіони. Міністерство охорони здоров'я, яке керує цією реформою, нещодавно очолила Раїса Богатирьова, колишній секретар Ради нацбезпеки та оборони. Наразі щодо заходів, які проводяться Міністерством охорони здоров'я, панує широке невдоволення. Громадськість передбачає насамперед закриття цілої низки місцевих лікарень та звільнення персоналу, але аж ніяк не концептуальні зміни, що могли б суттєво поліпшити медичне обслуговування громадян.

Уряд хоче створити "медицину трьох ступенів": сімейний лікар - обласні, міські лікарні - госпітальні округи. В округах будуть сконцентровані спеціалізовані медичні заклади. Як результат такого "переформатування" більшість районних поліклінік та "непотрібних", на думку чиновників, закладів, зникне, а визволені кошти будуть спрямовані на підвищення рівня медичного обслуговування в лікарнях.

Замість лікарів - "диспетчери"

Голова Вільної профспілки медпрацівників України Олег Панасенко в інтерв’ю DW назвав реформу фікцією. На його думку,  інститут сімейних лікарів, який хоче створити уряд, є звичайним перейменуванням дільничних терапевтів та водночас скороченням їх кількості. Він наводить приклад Києва, де замість районних поліклінік планують створити 90 сімейних амбулаторій. "Вже є 45 амбулаторій.  І вони зіштовхнулися з тим, що кияни не хочуть ходити до сімейного лікаря, який навіть УЗД не може зробити. Він просто виконує роль "диспетчера", який розповідає людині, що треба сходити в ось цю лікарню здати кров, а в цю обстежитися!" - каже Панасенко.

Експерт Інституту правових досліджень Айгуль Муканова  взагалі сумнівається в професійності сімейних лікарів: "В нас повністю відсутня якісна система їх підготовки та навчання. В сімейні лікарі приходять ледь не зі студентської лави. Та чи встигли вони отримати ґрунтовні знання в усіх галузях медицини?"

Підвищення смертності у віддалених районах

Від медичної реформи, на думку обох експертів, більш за все постраждають мешканці віддалених районів. Уряд хоче скоротити там кількість лікарень, кошти спрямувати на так звані "госпітальні округи" - своєрідне об’єднання різних спецклінік для обслуговування  150 000 людей.

Панасенко називає такі новації  "недержавницьким підходом", та прогнозує навіть "підвищення рівня смертності": "Я ось спитав в чиновників МОЗ: чому в нас не ремонтують дороги, щоб швидкі могли добиратися крізь снігові замети, приміром? Як ви будете забирати хворих з віддалених районів, якщо немає літаків санавіації? Мені відповіли, що покращення транспортної інфраструктури не входить до компетенції МОЗ",- обурюється експерт. 

Приховані бізнес-інтереси

В результаті закриття лікарень та маленьких станцій швидкої допомоги, розповідає Муканова, звільниться багато привабливих приміщень. Експерт не вважає, що уряд, проводячи реформу, мав на меті саме продаж таких об’єктів. Проте вона не виключає існування певних корупційних схем: "На жаль, в нас в кожній реформі, якщо ці схеми і не були спочатку закладені, потім все одно з’являються".

Олег Панасенко вбачає в проведенні реформи "неприховану зацікавленість приватної медицини в зменшенні кількості державних установ": "Якщо вони об’єднають усі види меддопомоги, зможуть отримувати надприбутки",- каже Панасенко. Він вважає дуже загрозливою тенденцію скорочення медперсоналу стратегічних спецклінік. Приміром, у Харкові місцева влада, у межах підготовки до проведення реформи, вже заявила про необхідність скорочення витрат на медперсонал перинатального центру. Медикам запропоновано або зменшити кількість ставок, або розділити одну ставку на кількох людей.

Тотальне ненадання меддопомоги

Місцева влада тих регіонів, де ще не розпочали проведення медичної реформи, готується наприкінці першого кварталу надати результати своїх підрахунків: скільки лікарень закрити та яку кількість персоналу скоротити.

Як каже DW експерт Харківської правозахисної групи Інна Захарова, якщо буде скорочення медустанов, та при цьому не буде підвищення зарплатні лікарям, як зараз, реформу можна назвати "такою, що суперечить Конституції": "Це буде тотальне ненадання медичної допомоги! А Конституція декларує, що головна цінність - це право на життя!" Захарова вважає, що в першу чергу реформа "вдарить" по малозабезпеченим, які і зараз не можуть собі дозволити нормального лікування через відсутність державного медичного страхування. А саме з його запровадження і треба починати будь-які реформи в медицині, вважають усі опитані  DW експерти.

Автор: Олександра Індюхова
Редактор: Захар Бутирський