Однією з жертв останнього дня сесії Верховної Ради України, що завершилася у четвер, 13 липня, стала медична реформа. Законопроект "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів" так формально і не потрапив до зали засідань парламенту для другого читання. Народні депутати не піддалися на вмовляння українського прем'єра Володимира Гройсмана та виконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я Уляни Супрун, які просили депутатів працювати до дев'ятої вечора, щоб встигнути розглянути законопроект. Не допомогли й заклики іноземних політиків, які приїхали у Київ на саміт Україна-ЄС. Не робити з медичної реформи жертву парламентської "турбулентності" закликала, зокрема, депутатка німецького Бундестагу від партії "Союз 90/Зелені" Марілуїзе Бек (Marieluise Beck).

Раніше Супрун заявляла: аби встигнути зі стартом медреформи до 1 січня 2018 року, необхідне успішне голосування за ці законопроекти до початку парламентських канікул, адже уряду потрібно ще сформувати відповідний бюджет. Яким же чином вийшло так, що критично важливі зміни до законодавства у сфері охорони здоров'я так і не знайшли підтримки в парламенті?

Комітет спотикання

На думку експерта з реформи системи охорони здоров'я "Реанімаційного пакету реформ" (РПР) Олександра Ябчанки, каменем спотикання стала позиція парламентського комітету з питань охорони здоров'я і, зокрема, його голови Ольги Богомолець. Експерт каже, що поправки до документу після першого читання розроблялися спільною робочою групою, до якої входили також і представники цього комітету. Роль останнього згодом мала зводитися до формального затвердження напрацьованих змін. Втім, 11 липня, у перший день роботи комітету, вдалося розглянути лише 50 з 396 поправок, бо низка депутатів, за словами Ябчанки, вирішила саботувати реформу, наново обговорюючи зміни замість їхнього формального затвердження.

Своє несприйняття реформи нардепи пояснюють по-різному. Так, один із членів комітету Олег Мусій каже, що мета реформаторів - створити "мегакорупційного монстра" у вигляді передбаченого реформою розпорядника коштів, Національної служби здоров'я. Мусій впевнений, що реформа призведе до закриття половини закладів охорони здоров'я та звільнення третини лікарів.

Богомолець вважає, що нова служба стане джерелом корупції. Крім того, підхід, запропонований урядом, недостатній для того, аби покрити брак фінансування вітчизняної медицини. В інтерв'ю українському онлайн-виданню "Цензор.НЕТ" депутатка заявила, що у системі охорони здоров'я зараз в обігу є близько 80 мільярдів гривень, частину яких перебуває в тіні, коли люди самостійно купують ліки і "дякують" лікарям. "Якщо ми виведемо ці кошти з тіні, що, власне, і пропонує МОЗ, і це добре, то у нас ця сума зросте недостатньо, щоб покрити потреби", - вважає Богомолець. На її думку системі потрібно щонайменше вдвічі більше грошей. Знайти їх вона пропонує за допомогою обов'язкового медичного страхування.

Запізнілий підпис

Утім, попри критику, пізно ввечері середи, 12 липня, за остаточну редакцію документу проголосували шість членів комітету - достатня кількість для ухвалення рішення. Однак на цьому перипетії навколо документа не завершилися. Наступного дня Супрун заявила, що Богомолець як голова комітету відмовляється ставити свій підпис, необхідний для направлення законопроекту на голосування. Депутатка пообіцяла підписати законопроект до полудня, але о першій годині дня стало відомо, що її госпіталізували до лікарні "Феофанія". Закиди з боку Супрун Богомолець пізніше відкинула у своєму Facebook. Так чи інакше, але підпис під документом довелося ставити першій заступниці голови комітету Оксані Корчинській. Сталося це вже ближче до вечора. Тож коли формальності, необхідні для внесення законопроекту до сесійної зали, були виконані, кворуму серед парламентарів уже не було.

Міністерський оптимізм

Попри провал у Раді, у міністерстві охорони здоров'я не полишають оптимізму. Так, на думку заступника міністра Павла Ковтонюка, рішення парламентарів не голосувати за законопроект у четвер було мудрим, адже реформу можна буде затвердити у другому читанні вже восени, а не запускати процес наново, як це сталося б, якби голосування провалили. Утім, ця затримка матиме негативні наслідки, додає чиновник. "Якщо голосувати восени, впровадження буде технічно складнішим. Залишається мало часу, щоб потрапити у бюджетний процес", - написав Ковтонюк у Facebook і додав, що вірить у незворотність змін.

Проблемою залишається і провалена друга частина медичної реформи, що стосується змін до Бюджетного кодексу, яка зависла вже на етапі першого читання. Іще 8 червня під час голосування в депутатів забракло голосів для її підтримки.

Половинчаста реформа

Цей законопроект, за словами директорки ініціативи "Громадське здоров'я" Фонду "Відродження" Вікторії Тимошевської, дає можливість технічно забезпечити фінансування нововведень. Без цього, каже вона, реалізація головного принципу реформи, який полягає в тому, що "гроші йдуть за пацієнтом", неможлива. Тому позиція Тимошевської є категоричною: "Без змін до Бюджетного кодексу зміни до основ законодавства у сфері охорони здоров'я, скажімо так, безглузді".

Олександр Ябчанка з РПР погоджується з такою категоричністю, але додає: якщо знайдуться голоси для затвердження основного законопроекту у другому читанні, то їх вистачить і для двох читань бюджетних правок. Він упевнений, що більшість депутатів була би готова підтримати реформу ще у четвер - якби документ не надійшов у залу так пізно. За його словами, за проголосувати готові представники "Блоку Петра Порошенка", "Народного фронту" та "Самопомочі". "Тому нову сесію треба буде розпочинати з голосування саме за медичну реформу", - каже  Ябчанка і запевняє: нова редакція реформи дозволяє розпочати її впровадження вже у січні 2018 року.