З 1 квітня в Україні запустили черговий етап реформи медичної сфери - однієї із ключових реформ країни. Вона полягає у зміні системи фінансування закладів вторинної та третинної ланок за принципом "гроші йдуть за пацієнтом". У 2018 році за такою схемою почали працювати заклади первинної ланки - амбулаторії, у яких пацієнтів приймають сімейні лікарі, терапевти та педіатри. Тепер зміни стосуватимуться спеціалізованих лікарень. Програма медичних гарантій передбачає для пацієнтів низку безкоштовних послуг. 

Читайте також: П'ять головних фактів про медичну реформу в Україні

Що змінилося для лікарень

Ще до старту нової програми державні медичні заклади країни пройшли юридичну та кваліфікаційну підготовку. Вони переоформлювалися на комунальні некомерційні підприємства, готували перелік послуг, які можуть надати пацієнтам, під'єднувалися до єдиної електронної системи eHealth. Наступним етапом стало підписання офіційних договорів з Національною службою здоров'я України (НСЗУ). Це новий орган, створений у 2017 році, який як національний страховик тепер розподілятиме кошти серед лікарень за лікування пацієнтів.

Усього в Україні визначили 27 пакетів безкоштовних послуг, які мають фіксовану ціну і за які платитиме не пацієнт, а НСЗУ. За її даними, станом на початок квітня понад 90 відсотків комунальних лікарень України підписали з нею необхідні договори. Ще частина досі перебуває у процесі юридичного оформлення документів. До програми також долучилися півсотні приватних лікарень. Минулого тижня аванс від держави отримали перші 616 спеціалізованих закладів, ще більше тисячі чекають на кошти. Загалом на програму медичних гарантій передбачено 72 мільярди гривень, а це - 64 відсотки від бюджету всієї медичної галузі.

Читайте також: Чи стане елітна "Феофанія" лікарнею для всіх?

Новації для пацієнтів

Реформа передбачає, що пацієнти тепер зможуть обрати будь-який медичний заклад країни - незалежно від місця проживання - і безкоштовно скористатися певними послугами. Для консультації вузькопрофільного спеціаліста необхідно отримати направлення у сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, з яким у пацієнта підписана декларація.

Кожна лікарня має перелік послуг, якими можна скористатися безкоштовно: хірургічні операції, пологи, лікування інфаркту, інсульту, туберкульозу тощо. Без направлення можна звертатися до гінеколога, психіатра, нарколога, стоматолога. Чіткий перелік послуг по кожній лікарні можна знайти на сайті НСЗУ або дізнатися безпосередньо в медичному закладі.

"Результати впровадження принципу "гроші йдуть за пацієнтом" показують, що заклади почали існувати в ринкових у мовах і поступово починають змінювати підходи до обслуговування пацієнтів, до сприйняття лікарів, - зазначає у розмові з DW експертка з питань охорони здоров'я Реанімаційного пакету реформ Cвітлана Бубенчикова. - Коли заклади відчувають конкуренцію за клієнтів, вони починають реорганізовуватися й удосконалюватися". Експертка пояснює, що раніше державі доводилося фінансувати лікарні з розрахунку за площу, кількість ліжкомісць і ставок медперсоналу. "Тобто держава сплачувала за те, що заклад існує, а не за те, що він надає медичні послуги", - змальовує українські реалії співрозмовниця. Тепер же, на думку Бубенчикової, відповідальність за розвиток лікарень покладають на місцеву владу та керівників закладів, які мають перетворитися на ефективних менеджерів.

Читайте також: Медичний туризм: у яких країнах лікуються українці

Науковці поза процесом

Голова Всеукраїнської асоціації інфекціоністів, завідувач кафедри Тернопільського національного медичного університету Михайло Андрейчин звертає увагу на той факт, що, згідно з новими умовами, науковці більше не мають можливості консультувати, лікувати хворих чи навчатися в умовах роботи лікарні.

Колізія трапилася через те, що, за чинним законодавством, в НСЗУ можуть бути зареєстровані лише штатні працівники закладів охорони здоров'я. Тож доступ до хворих отримали лише лікарі, а науковці клінічних кафедр, асистенти й інтерни залишилися поза процесом. Михайло Андрейчин розповідає, що лише з його кафедри п'ять викладачів до сьогодні постійно працюють в інфекційному відділенні міської лікарні - здійснюють нічні чергування, консультують на "гарячій лінії". Однак з 1 квітня вони опинилися за рамками закону. У пресслужбі НСЗУ пояснили DW, що проблема виникла через те, що науковці здебільшого не мали оформлених трудових відносин з лікарнями. Нині у МОЗ готують декілька варіантів вирішення цієї ситуації.

Реформа під час епідемії

Втілення другого етапу реформи припало на епідемію в Україні COVID-19. На думку Михайла Андрейчина, проведення медреформи Україні вкрай необхідне, але в умовах епідемії та карантину до неї виникає багато запитань. "Реформа передбачає скорочення кількості лікувальних закладів, буде зменшено кількість інфекційних відділень у багатопрофільних лікарнях, і взагалі - і всі процеси перебудови, звичайно, ускладнюють роботу", - вважає Андрейчин.

Світлана Бубенчикова, своєю чергою, вказує на необхідність продовження медреформи попри епідемію COVID-19. "Нехай не все ідеально, але реформа - це не щось статичне, і система постійно змінюються. До остаточних результатів ми прийдемо за кілька років. Але щоб лікарі усіх ланок і всі заклади рухалися в одній системі, не можна було б далі відтерміновувати старт", - вважає експертка. 

Нині всі 242 опорні лікарні України для госпіталізації пацієнтів з COVID-19 підписали договори з НСЗУ. На фінансування 18 інфекційних лікарень країни передбачено понад 333 мільйони гривень. Ще 906 мільйонів гривень НСЗУ перерозподілила із цьогорічної програми медичних гарантій і спрямує їх до регіонів, де місцева влада самостійно вирішуватиме, кого треба підтримати першочергово. Окрім того, 13 квітня Верховна Рада ухвалила зміни до держбюджету і створила Фонд боротьби з коронавірусом у 64,7 мільярда гривень. Із них 15,8 мільярда гривень виділили на програму держгарантій медобслуговування. У пресслужбі НСЗУ DW пояснили, що буде розроблений окремий тариф на надання послуг пацієнтам з COVID-19, тож опорні лікарні незабаром зможуть укласти контракт на цей додатковий пакет.