За часів Віктора Януковича однією з найбільш актуальних журналістських проблем була цензура й самоцензура, коли критичні до влади матеріали просто не виходили в ефір основних українських телеканалів. Відтоді ситуація дещо змінилась: схоже, що тепер редактори орієнтуються не на думку владних чиновників, а на посилене відстоювання інтересів власників медіа, кажуть медіаоглядачі.

Хоча "джинса" в ефірі українського ТБ явище старе і знайоме, впродовж останнього часу глядачі могли побачити, як незбалансовані матеріали та порушення стандартів журналістики на низці українських каналів вийшли на новий рівень. Практично щотижня ведучі й кореспонденти підсумкових новин провідних телеканалів виступають у ролі герольдів олігархів. Такі тенденції, зокрема, фіксує проект MediaSapiens, започаткований медіа-ресурсом "Телекритика".

Так, частим гостем телеканалу "Інтер" є його співвласник Дмитро Фірташ. Водночас у новинах каналу 1+1 часто в позитивному ключі подаються коментарі соратників Ігоря Коломойського у сюжетах, напряму пов'язаних з бізнесовими інтересами власника каналу. Матеріали в інтересах власника каналу, констатують медіаексперти, виходять і в передачах розслідувань 1+1 - "Гроші" та "Українські сенсації".

Не відстає й канал "Україна": у новинних сюжетах часто висвітлюється благодійна діяльність власника каналу Ріната Ахметова, зокрема його гуманітарні вантажі для мешканців Донбасу. Діяльність фонду Ахметова широко висвітлена і на сайті каналу "Україна". Дещо менш нав'язлвим і регулярним у порівнянні з іншими виглядає висвітлення діяльності Віктора Пінчука каналами підконтрольної йому групи StarLightMedia (Новий, СТБ, ICTV).

"Подібна ситуація спостерігається абсолютно на всіх національних каналах України, тому що на зміну вертикальній цензурі Януковича прийшла цензура медіавласників", - наголошує директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Аналогічної думки дотримується й засновниця та шеф-редакторка спеціалізованого медіа-ресурсу "Телекритика" Наталя Лігачова.

"Віртуальна реальність"

За її словами, внаслідок цензури власників та маніпуляції інформацією глядачі бачать на своїх екранах не об’єктивну чи наближену до об’єктивної, а практично віртуальну реальність там, де це зачіпає інтереси власників."Основна проблема - на догоду власникам (канали - Ред.) фактично відмовились від такого поняття як баланс", - каже Лігачова.

Посилений вплив власників мас-медіа на зміст журналістських матеріалів почався ще в травні-червні 2014 року та загострився напередодні торішніх парламентських виборів, зазначає Лігачова. Водночас на каналі 1+1 переламний момент наступив з відставкою Коломойського з посади губернатора Дніпропетровської області та скандалів із "Укрнафтою" й "Укртранснафтою", додає вона. Сам Коломойський після відставки дав розлоге інтерв'ю власному ж телеканалу, а "транснафтова" тематика відтоді не зникає з ефіру програми "ТСН-Тиждень".

Оксана Романюк з Інституту масової інформації вважає, що у низьких стандартах винна економічна криза та звична для України відсутність корпоративної етики на телеканалах. "Я не можу сказати, це якісь елементи самоцензури, якісь елементи, може, емоційного ставлення до новин. От вони вважають, що це правильно, так має бути, і що в них така місія - так подавати новини", - припускає експертка.

Щоправда, останнім часом вплив власників хвилює дедалі більшу кількість журналістів. Зокрема, після випуску 6 червня на 1+1 програми "Українські сенсації" про нового губернатора Одеської області Міхеіла Саакашвілі, журналістка ТСН Марія Васильєва закликала колег не погоджуватись на сумнівні редакційні завдання. "Колеги, навіщо вам це? Після Майдану у вашому ставленні до таких речей нічого не змінилося? Вам пояснити, як реагувати на такі завдання? Просто кажете: ні. НІ", - написала вона на своїй сторінці в соцмережі Facebook. Однак чи відгукнуться інші українські журналісти на цей заклик - питання відкрите.

Глядачі мають вимагати кращого

Експерти пропонують різні шляхи для зменшення впливу власників мас-медіа на журналістські матеріали. Зокрема, Оксана Романюк вважає, що потрібно впровадити відкриту комунікацію всередині медіаспільноти, а також домогтися прозорості медіа-власників, аби всі глядачі знали, хто стоїть за тим чи іншим каналом. На її думку, перед журналістами стоять два основні виклики: медійники мають усвідомити свою відповідальність перед глядачами та необхідність дотримуватися об'єктивності, а також побороти застарілі звички роботи та страхи.

Водночас Наталя Лігачова переконана, що певних змін можна досягти й законодавчим шляхом. Зокрема, потрібно внести зміни в тій частині законів, де йдеться про редакційні статути та редакційні ради, аби збільшити там кількість журналістів. Крім того, потрібна громадянська кампанія за те, щоб журналісти каналів дотримувались стандартів й не вважали аудиторію наївною і некритичною.

На момент публікації матеріалу телеканали "Інтер", "Студія 1+1" та ТРК "Україна" не відповіли на запити DW з проханням прокоментувати інформаційну політику телеканалів.