Посольство України у ФРН домагається введення адміністративної відповідальності у Німеччині для депутатів, що відвідали Крим. Крім того, ініційовані кримінальні справи, повідомив посол України у ФРН Андрій Мельник.
Члени АдН у Сімферополі, лютий 2018Фото: pictur- alliance/TASS/S. Malgavko
Реклама
Посольство України в Німеччині ініціювало в Україні кримінальні справи щодо кількох німецьких регіональних депутатів за відвідування анексованого Криму. Про це заявив посол України у ФРН Андрій Мельник в інтерв'ю "Європейській правді", що було опубліковане у вівторок, 4 вересня. "Є стаття Карного кодексу України про незаконне відвідування окупованих територій, вона передбачає тюремний термін до 8 років. І те, що ви депутат, не звільняє від відповідальності", - сказав дипломат і додав, що "ми повинні використовувати і заочне осудження, і інші механізми, щоби показати німецькій стороні, що йдеться про порушників українського законодавства".
Водночас посол визнає, що можливості для реального покарання обмежені, оскільки Німеччина не видає своїх громадян, а у німецькому Кримінальному кодексі відсутня стаття за аналогічне правопорушення. "Але я знаю, що триває креативний процес, щоб можна було притягти цих людей до відповідальності", - запевнив Мельник.
За його словами, намагаючись зробити подорожі до Криму проблематичнішими для депутатів, українська сторона також працює над тим, щоб ввести за них адміністративну відповідальність в Німеччині, перш за все для політичних діячів.
Кілька німецьких депутатів з регіональних парламентів Берліна, Бранденбурга і Північного Рейна-Вестфалії з правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) їздили в Крим з приватною поїздкою на початку лютого. Уряд ФРН розкритикував цю поїздку, підкресливши, що у жодному разі не визнає анексію півострова.
Які санкції США та ЄС діють щодо Росії
Галерея DW про те, які американські та европейські санкції були запроваджені щодо Росії за останні чотири роки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
Заборона на в'їзд та замороження активів
У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції щодо російських високопосадовців, депутатів Держдуми та підприємців. Їм заборонили в'їзд, а їхні американські та європейські активи заморозили. До санкційних списків, які в подальшому неодноразово розширювалися, потрапили спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, депутат Держдуми Леонід Слуцький і радник російського президента Сергій Глазьєв.
Фото: picture-alliance/empics/S. Parsons
Секторальні санкції
16 липня 2014 року США запровадили санкції щодо компаній "Роснефть" і "Новатек", а також "Газпромбанку" і державної корпорації "Внешэкономбанк". Вони не можуть отримувати в США боргове фінансування на термін понад 90 днів. З "Внешэкономбанком" і "Газпромбанком" заборонено проводити транзакції. Згодом до цього списку додали "Банк Москвы", ВТБ, "Россельхозбанк" і Об'єднану суднобудівну корпорацію.
Фото: Dmitry Kostyukov/AFP/Getty Images
ЄС пішов за прикладом США
Кілька тижнів потому секторальні санкції щодо Росії запровадив і Євросоюз. Вони поширилися на п'ять найбільших російських банків: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", "Россельхозбанк" і ВЭБ, яким був обмежений доступ до ринків капіталу ЄС. Пізніше такі ж обмеження Брюссель запровадив щодо трьох нафтових компаній - "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть" - і трьох оборонних підприємств РФ.
Фото: DW/E. Samedowa
Російська нафтова галузь під санкціями
Санкції щодо російської нафтової галузі запровадили і США, і ЄС, обмеживши роботу своїх компаній в російській Арктиці. Брюссель також заборонив поставки до Росії високотехнологічного обладнання для нафтової галузі у відповідь на дії РФ в Україні.
Фото: picture-alliance/AA/S. Anisimov
ВПК під прицілом
До санкцій в галузі ВПК належать запроваджена Євросоюзом заборона на торгівлю з Росією зброєю і заборона на експорт до неї товарів подвійного призначення для оборонного сектора. США, своєю чергою, запровадили штрафні заходи проти 11 виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості. Обґрунтування санкцій - війна на Донбасі та анексія Криму.
Фото: Reuters
Санкції щодо спецслужб
У грудні 2016 року США запровадили санкції у зв'язку з можливими кібератаками з боку російських хакерів під час американської президентської виборчої кампанії. Цього разу до "чорного списку" потрапили зовнішня і внутрішня спецслужби країни - Головне розвідувальне управління (ГРУ) і Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Фото: picture-alliance/dpa
США покарали російських олігархів
У квітні 2018 американський мінфін вперше завдав удару по російських приватних компаніях. Він запровадив санкції щодо 24 російських бізнесменів з опублікованої раніше так званої "Кремлівської доповіді". Серед них опинилися такі впливові олігархи, як Олег Дерипаска та Віктор Вексельберг. Активи їхніх компаній на території США заморожені, а американцям заборонено вести з ними бізнес.
Фото: picture-alliance/AP/Sputnik/M. Klimentyev
Санкції за отруєння Скрипалів
27 серпня 2018 року набули чинності нові санкції США за застосування Росією хімічної зброї. Ці штрафні заходи включають заборону на продаж Росії озброєнь та іншої оборонної продукції, відмова у доступі до американських товарів і технологій, які особливо важливі з точки зору національної безпеки, а також у наданні кредитів уряду США, кредитних гарантій та іншої фінансової підтримки.
