Сімнадцять років знадобилося для того, аби втілити в життя ідею про спорудження пам”ятника, який би нагадував про шість мільйонів євреїв, знищених націонал-соціалістами. Газета ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ зауважує:

Таке довге народження меморіалу стало непоганим демократичним прикладом. Тільки в умовах диктатури великі будівельні проекти проштовхуються без урахування іншої думки, а потім людей примушують милуватися цими спорудами. Дванадцять років нацистської диктатури, сімнадцять років суперечок навколо питання про те, яким має бути в Німеччині центральний меморіал жертвам Голокосту: цей час знадобився для того, аби кам”яний слід залишився і в майбутньому. Витвір Пітера Айзенмена вражає, якщо подивитися на нього з урахуванням всіх тих запеклих дискусій, які точилися всі ці роки, - пише газета ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ.

У газеті МІТТЕЛЬДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ читаємо:

Добре, що після всіх цих суперечок у нас нарешті з”явився такий пам”ятник, який примушує замислитися над минулим. Добре, що він постав у серці Берліна – там, де мали свої штаб-квартири націонал-соціалістичні стратеги масових убивств; там, де після світової та холодної воєн тепер прагне набути нових обрисів відкрита столиця дружньої Німеччини. Такі перетворення відбуваються не самі по собі, якщо взяти до уваги ганебне існування неонацистів. Плекання пам”яті пов”язано з розумінням та соромом, відповідальністю за зраду гуманізму та зі скорботою за жертвами, - наголошує газета МІТТЕЛЬДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Перейдемо до інших тем. Коментуючи саміт Європейський союз - Росія, який відбувся в Москві, газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ зазначає:

Упродовж двох років Брюссель та Москва намагалися поставити свої відносини на новий фундамент. Але вже в день підписання європейсько-російських домовленостей виникли нові проблеми. Оскільки Росія не готова приймати назад всіх втікачів, які через її територію потрапляють до ЄС Брюссель відмовляє великому східному сусідові в послабленні візового режиму. Стиль, в якому ведеться ця торгівля, демонструє, яким тендітним та холодним є нове нібито ”стратегічне партнерство”. Причина проста: сторони й надалі не довіряють одне одному, - наголошує газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Газета НОЙЕ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНҐ продовжує тему:

”Великі кроки вперед, але поки що тільки на папері. При цьому все залежить від самого російського державного лідера, аби домовленості перейшли в практичну площину. Приклад – зовнішня політика: Путін побоюється, що східно- та центральноєвропейські країни, які нещодавно приєдналися до ЄС, сприятимуть виникненню в ЄС критичних настроїв щодо Росії. Запобігти такому розвитку Путін може, якщо він сам продемонструє партнерське ставлення до країн, які раніше перебували під радянським пануванням, і нарешті визнає, що з ними свого часу обійшлися несправедливо, - радить газета НОЙЕ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНҐ.

У той час як в Німеччині у середу відключилу чергову атомну електростанцію, український уряд оголосив про наміри спорудити одинадцять нових атомних реакторів. Газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ пише:

Зазвичай глава уряду Юлія Тимошенко за словом до кишені не лізе, але цього разу вона мовчить стосовно мотивів такого рішення. Навіть якщо такі плани й виявляться тільки заставою в покері навколо отримання міжнародної фінансової допомоги для модернізації застарілих атомних електростанцій, нові можновладці дали чітко зрозуміти: помаранчеві революціонери, які домоглися посад та звань, не думають про відмову від використання атомної енергії. При цьому Україна й надалі страждає від наслідків чорнобильскої катастрофи. На їхнє подолання щорічно виділяється від п”яти до семи відсотків державного бюджету. 40 відсотків лісової площі країни вважаються забрудненими. За даними міністерства охорони здоров”я, внаслідок радіоактивного опропінення страждають 2,4 мільйона українців, серед яких 428 тисяч дітей. Але, складається враження, що найбільша катастрофа в цивільному використанні атомної енергії лише на короткий час викликало зніяковіння у політиків країни, - вважає газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

Огляд німецької преси підготував Володимир Медяний