Анґела Меркель (Angela Merkel) сама свого часу - з 1998-го до 2000-го року - обіймала посаду генеральної секретарки Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Тож кар'єра людини, яка одного разу посіла цю посаду, може отримати поштовх вгору. Висунення Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer), відомої також за своїми ініціалами АКК, на посаду нової генеральної секретарки партії може зайвий раз підтвердити цю політичну закономірність. У будь-якому разі, перші реакції у соціальних мережах були присвячені саме цьому - деякі німецькі політичні оглядачі вже висловлюють припущення про те, що Крамп-Карренбауер може стати наступницею Меркель. 

Утім, звичайно, це поки що спекуляції. Але дещо можна з упевненістю сказати про особу кандидатки на цю посаду: Крамп-Карренбауер є близькою до Меркель. Обидві вони політично думають схоже. Вони представляють сучасний ХДС, який є соціально-політично відкритим та прагне отримати Зелених як партнера по коаліції.

Обидві вони також схожі за характером: спокійні, майже скромні у манері поводитися, завжди сфокусовані на стриманій риториці. Політолог Карл-Рудольф Корте (Karl-Rudolf Korte) називає політичне покоління навколо Меркель таким, що відповідає "прагненню німців до стабільності та визначеності". В одному зі своїх інтерв'ю DW Корте описав Меркель як "певною мірою безпристрасну та розважливу, але наполегливу та самобутню у роботі на виборців, а не на саму себе". Така характеристика пасує так само і до Крамп-Карренбауер. Але за цим образом, як у випадку з Меркель, так і у випадку з АКК, прихована дуже великі політичні амбіції.

З Саара до Берліна

Протягом вже тривалого часу Меркель намагалась забрати до Берліна Крамп-Карренбауер, яка з 2011 року обіймає посаду прем'єр-міністерки невеликої федеральної землі Саар, що розташована на Заході Німеччини та межує з Францією та Люксембургом. Членом президії партії вона є ще з 2010-го року - тож Меркель знайома з 55-річною політикинею протягом років спільної партійної роботи. Також її кандидатура обговорювалася і на посаду президента ФРН.

Вона є матір'ю трьох дітей та сповідує католицизм, на відміну від протестантки Меркель. Також вона має інше почуття гумору: буквально нещодавно Крамп-Карренбауер, як це часто відбувалося й раніше, виступала з гумористичною традиційною карнавальною промовою під час традиційних святкувань - роль, у якій важко уявити Анґелу Меркель. 

Майже рік тому, у березні 2017-го, АКК вдалося лишитися на своїй посаді прем'єр-міністерки Саару, коли ХДС отримала на земельних виборах дивовижно високий результат у близько 40 відсотків. Вона вдруге створила у Саарі "велику коаліцію" з соціал-демократами. Її у ФРН вже давно називають імовірною наступницею Меркель - як на посаді голови ХДС, так і на посаді канцлерки. У грудні 2017-го року під час репрезентативного опитування 45 відсотків членів ХДС назвали Крамп-Карренбауер вдалою кандидатурою наступниці Меркель. Її підтримка була вищою від усіх інших політиків ХДС, які також пропонувалися на вибір під час опитування.

Без різкого повороту вправо?

Політичні оглядачі задаються питанням, чого очікувати після призначення Крамп-Карренбауер на нову посаду. Після того, як ХДС зазнав великих втрат під час виборів Бундестагу, а правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" набрала понад десять відсотків, у партії триває дискусія про те, чи повинна вона почати по-новому себе політично позиціонувати. Про те, чи правильним був курс Меркель, який полягав у позиціонуванні партії як центристської.

Ця дискусія зараз знову активізувалась на тлі закидів на адресу Меркель через незадовільні, на думку критиків, результати коаліційних переговорів з соціал-демократами. Канцлерку критикують через її нібито слабку позицію під час переговорів, що вилилось, наприклад, у те, що посади майбутніх міністрів фінансів та юстиції були віддані СДПН. Деякі критики зайшли настільки далеко, що навіть вимагають змінити партійну програму.

Керівництво сестринської партії ХДС - баварського Християнсько-соціального союзу - вже заявило минулого тижня про "консервативний" поворот у своїй політиці, який має бути відповіддю на зростання популярності німецьких правопопулістів. Схожого рішення багато хто у берлінських політичних колах очікував і від Меркель. І те, що нинішній генсек ХДС, Петер Таубер (Peter Tauber), буде замінений, не стало несподіванкою. Причиною є не лише серйозне захворювання Таубера, яке вивело його з ладу ще кілька тижнів тому - ця ротація у партійному керівництві відбувається, вочевидь, також і тому, що він припустився власних політичних помилок.

Висунення кандидатури Крамп-Карренбауер вказує на те, що Меркель радше не хоче зміни політичного курсу її партії у більш консервативному напрямку. І її обрання на цю посаду під час з'їзду партії виглядає дуже ймовірним. Один із критиків Меркель в її партії, голова Об'єднання представників малого і середнього бізнесу в ХДС Карстен Ліннеманн (Martin Linnemann) вже дав "зелене світло" на її обрання. За його словами, Крамп-Карренбауер має все для того, щоб "знову об'єднати різні крила та течії" в ХДС.