Меркель відвідує Освенцім - вперше за роки канцлерства
Крістоф Штрак | Світлана Кореновська
6 грудня 2019 р.
Вперше за 14 років на посаді канцлерки Меркель відвідує Освенцім. Візит відбувається з нагоди десятиріччя заснування Фонду "Освенцім-Біркенау", що працює над збереженням меморіалу на місці колишнього табору смерті.
Реклама
"Взагалі-то, це місце вимагає тиші. Але я впевнений, що канцлеру Німеччини тут мовчати не можна", - так Гельмут Шмідт (Helmut Schmidt) почав свою промову в Освенцімі в похмурий листопадовий день 1977 року. Це був перший візит федерального канцлера і взагалі високопоставленого політика ФРН у колишній німецький концентраційний табір на території Польщі, в якому з 1940 по 1945 роки було вбито до 1,5 мільйона людей.
Тоді 58-річний Шмідт, який служив солдатом вермахту під час Другої світової війни, в своєму зверненні до поляків, які "найбільше постраждали", говорив про відповідальність і провину, про усвідомлення того, що "політика вимагає моральних основ і моральної орієнтації". Польське державне телебачення транслювало промову канцлера ФРН у прямому ефірі.
Коль говорив про страждання, завдані німцями багатьом народам
Дванадцять років потому після візиту в Освенцім Шмідта колишній табір смерті "Аушвіц" відвідав його наступник Гельмут Коль (Helmut Kohl). Його візит відбувся в листопаді 1989 року - в ці дні відбулося падіння Берлінського муру і вся Німеччина раділа. Колю довелося перервати свій візит до Польщі і попрямувати в Берлін і Бонн. Але потім він повернувся в Освенцім. Він вважав за потрібне туди повернутися.
Виступаючи в Бундестазі незабаром після свого візиту, він говорив про "найтемніший, найстрашніший розділ в історії Німеччини", написаний в Освенцімі. У своєму записі в книзі відвідувачів меморіалу "Освенцім-Біркенау" Коль написав про "невимовні страждання", завдані німцями багатьом народам, особливо - європейським євреям.
На відміну від свого попередника Гельмута Шмідта, Коль вперше безпосередньо згадав євреїв. "Тут ми знову присягаємося зробити все можливе, щоб життя, гідність, права і свобода кожної людини, незалежно від віросповідання і походження, залишалися на цій землі недоторканними", - запевнив канцлер ФРН.
Німеччина профінансує меморіал
І ось настала черга Анґели Меркель (Angela Merkel). Через довгі 24 роки Освенцім знову відвідає глава німецького уряду. Вона буде першою, хто приїде спеціально в Освенцім, а не поєднає цю поїздку з візитом до Варшави. В Освенцімі Меркель супроводжуватимуть польський прем'єр-міністр Матеуш Моравєцкий, представники єврейських організацій і один з небагатьох, що залишилися живими, в'язнів концтабору.
Офіційний привід цього візиту - десята річниця заснування Фонду "Освенцім-Біркенау", який працює над збереженням меморіалу на місці колишнього концентраційного табору. Фонд був створений з ініціативи Владислава Бартошевського - колишнього міністра закордонних справ Польщі та лауреата почесного звання Праведник народів світу, що надається ізраїльським національним меморіалом Голокосту "Яд Вашем". Меркель зробить важливу заяву: Німеччина взяла на себе зобов'язання надати Фонду "Освенцім-Біркенау" 60 мільйонів євро.
Свідома солідарність з єврейським народом і постійне застережливе нагадування про жахи нацизму характеризують роки перебування Анґели Меркель на посаді канцлерки. Вона п'ять разів відвідувала ізраїльський меморіал пам'яті жертв Голокосту "Яд Вашем". У 2009 році разом з тодішнім президентом США Бараком Обамою Меркель відвідала концентраційний табір Бухенвальд, у 2013 році вона зустрілася з колишніми в'язнями табору смерті Дахау, а в 2015-му знову побувала в Дахау до 70-ї річниці визволення концтабору. Але в Освенцім Меркель приїде вперше.
Візит Меркель у Освенцім - важливий сигнал
Канцлерка виступить з промовою з приводу десятиліття заснування Фонду "Освенцім-Біркенау" на території колишнього концентраційного табору смерті. Церемонія буде проходити в будівлі "центральної сауни", як її називали нацисти. Там нових в'язнів концтабору піддавали відбору. Пам'ять жертв концтабору Меркель вшанує біля "чорної стіни" - колишнього місця розстрілів тисяч в'язнів, серед яких було багато жителів Польщі, які чинили опір нацистським окупантам. На завершення церемонії канцлерка Німеччини пройде уздовж руїн табору.
У 2013 році під час відвідування концтабору Дахау Меркель говорила про "безпрецедентно жахливий і нелюдський розділ німецької історії", і про "постійну відповідальність". "Такі місця закликають кожну людину сприяти тому, щоб подібне більше не повторювалося, щоб більше ніхто і ніколи не залишався байдужим, щоб не знизував плечима або навіть аплодував, коли людей дискримінують, гноблять і переслідують, коли вони залишаються без захисту і змушені боятися за своє життя ", - зазначила тоді глава уряду ФРН.
Візит Анґели Меркель в Освенцім - це "особливо важливий сигнал" солідарності з тими, кому вдалося пережити жахіття в таборі смерті, йдеться в заяві Міжнародного комітету Освенціма.
Вижити та повернутися: історія колишнього в'язня концтабору (09.05.2018)
01:57
Табір смерті "Аушвіц"
27 січня в Німеччині та у світі згадують жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році радянські війська звільнили найбільший нацистський табір смерті "Аушвіц-Біркенау" поблизу польського міста Освенціма.
Фото: DW/D.Bryantseva
Ворота з написом "Праця звільняє"
Вхід на територію колишнього концтабору "Аушвіц 1". Комплекс поблизу польського міста Освенціма складався з трьох головних таборів: "Аушвіц 1", "Аушвіц 2" та "Аушвіц 3". Перший табір, який створили 1940 року, згодом став адміністративним центром усього комплексу. Охороняли в'язнів війська СС з дивізії "Мертва голова".
Фото: DW/D.Bryantseva
В одному з адміністративних приміщень
Ув'язнені табору "Аушвіц 1" повинні були працювати. Виснажлива робота і недоїдання стали причиною загибелі багатьох бранців.
Фото: DW/D.Bryantseva
В одній з камер
Ув'язнених морили голодом та запроторювали до камер, де було місце тільки стояти. А ще - кидали в герметичні карцери, в яких люди помирали від нестачі повітря, а також катували та розстрілювали. У 1941 році в таборі "Аушвіц 1" провели досліди з отруєння групи ув'язнених газом. Результати назвали успішними…
Фото: DW/D.Bryantseva
Нашивки
Ув'язнених в концтаборах поділяли на різні категорії, відповідно до яких вони повинні були носити нашивки на уніформі. Наприклад, рожевий трикутник - гомосексуал, червоний - політв'язень. Така нашивка, як на цій фотографии, свідчила про єврейське походження бранця.
Фото: DW/D.Bryantseva
Табір "Аушвіц 2"
Бараки майже не збереглися. Більшість з них нашвидкоруч збивали з дошок та колод. Про те, що тут були бараки, зараз нагадуються тількі димарі.
Фото: DW/D.Bryantseva
Всередині барака
В одноповерхових дерев'яних бараках табору "Аушвіц 2" утримували сотні тисяч євреїв, поляків, росіян, українців, білорусів, синті та ромів, а також ув'язнених інших національностей.
Фото: DW/D.Bryantseva
Табір смерті
Новоприбулих ділили на дві групи. Тих, кто потрапляв в першу групу, а їх була більшість, практично одразу відправляли в газові камери. Така доля чекала на всіх, хто був непридатний до виснажливої роботи: дітей, жінок, людей похилого віку...
Фото: DW/D.Bryantseva
Рабська праця
Друга група ув'язнених вирушала на примусові роботи - на різноманітні промислові підприємства. Більшість з них помирали від виснажливої праці, жорстоких побоїв та хвороб.
Фото: DW/D.Bryantseva
До "медиків"
Ще одну групу новоприбулих в "Аушвіц 2" відсилали до місцевих "лікарів", які проводили над бранцями експерименти.
Фото: DW/D.Bryantseva
Обслуга
Частина жінок в таборі "Аушвіц 2" безпосередньо підпорядковувалась нацистам, які використовували їх як рабинь.
Фото: DW/D.Bryantseva
Голокост
Коли розповідають про табір смерті "Аушвіц-Біркенау", перш за все мають на увазі "Аушвіц 2". Саме на його території нацисти започаткували практику масових вбивств у небачених доти масштабах. Саме тут було знищено понад мільйон євреїв.
Фото: DW/D.Bryantseva
Дорога смерті
Ув'язнених привозили в "Аушвіца" у переповнених товарних вагонах. Багато хто помирав дорогою - від холоду, голоду та хвороб.
Фото: DW/D.Bryantseva
В музеї
В музеї на місці табору "Аушвіц-Біркенау" можна побачити вцілілі речі бранців, а також архівні фотографії.
Фото: DW/D.Bryantseva
Печі, в яких спалювали тіла
В "Аушвіці" були як газові камери, так і крематорії. Коли потужностей крематоріїв не вистачало, тіла отруєних газом людей спалювали у ровах.
Фото: DW/D.Bryantseva
Величезна територія
"Аушвіц 3" - це група невеликих таборів, що створювалися при фабриках і копальнях навколо усього комплексу. Трудові табори регулярно відвідували лікарі, які відбирали слабких і хворих для газових камер.
Фото: DW/D.Bryantseva
Звільнені
27 січня 1945 року майор Анатолій Шапіро одним з перших увійшов у Освенцім. Його загін з боями прорвався до концтабору і розмінував підступи до нього. Командир Шапіро відкрив ворота табору смерті "Аушвіц 1" та звільнив в'язнів.
Фото: DW/D.Bryantseva
Що було далі
Після звільнення концтабору радянськими військами частину бараків і будівель "Аушвіца 1" стали використовувати як шпиталь для ув'язнених. Згодом до 1947 року частину табору переобладнали на в'язницю НКВС та міністерства громадської безпеки Польщі.
Фото: DW/D.Bryantseva
Державний музей "Аушвіц-Біркенау"
1947 року на території колишнього табору смерті організували музей, а у 1979 році меморіальний комплекс внесли у перелік Світової спадщини ЮНЕСКО. Щороку в музей приїжджають сотні тисяч людей з усього світу.
Фото: DW/D.Bryantseva
Пам'ятна плита
Табір звільнили 27 січня 1945 року радянськими військами. В наш час 27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
Фото: DW/D.Bryantseva
Число жертв
Точну кількість загиблих у "Аушвіці" з'ясувати неможливо, оскільки багато документів знищені. Більшість сучасних істориків вважають, що в "Аушвіці" знищили майже півтора мільйона людей. Більшість із них - євреї.