Меркель: Відносини ЄС зі східними сусідами - важливі
Аніта Грабська
24 листопада 2017 р.
Учасники саміту ЄС - "Східне партнерство" у Брюсселі обговорюють перспективи відносин ЄС зі східними сусідами, загрозу з боку Росії та підбивають підсумки співпраці.
Реклама
П'ятий саміт "Східного партнерства" відбувається у п'ятницю, 24 листопада, у Брюсселі. Канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) після прибуття на саміт зазначила, що відносини ЄС зі східними сусідами мають велике значення, зокрема, і в питанні безпеки.
Вона також додала, що планує цього дня обговорити на зустрічі з президентом України Петром Порошенком конфлікт України з Росією. "Я буду особливо з президентом Порошенком говорити про конфлікт України з Росією, щоб побачити, чи можливо в цьому дуже важкому конфлікті зробити невеликі кроки вперед", - передає кореспондент DW у Брюсселі.
Британська прем'єр-міністерка Тереза Мей після прибуття на саміт наголосила на важливості розпізнавання загроз. "Ми повинні бути пильними щодо дій країн, які є ворожими, таких, як Росія, які ставлять під загрозу потенційне зростання Східного партнерства, та які намагаються зруйнувати нашу колективну силу". Вона також зазначила, що очікує поновлення відданості європейських країн спільній роботі для вирішення проблем у сферах безпеки та розвитку.
20 завдань до 2020 року
Гучних політичних оголошень на саміті не очікується, крім підписання угоди про всеосяжне та розширене партнерство з Вірменією, передає кореспондент DW з Брюсселя. Мета нинішнього саміту - підбити підсумки останніх років після попереднього саміту "Східного партнерства", який відбувся у травні 2015 року в Ризі, та скласти плани на майбутнє.
Основним підсумком саміту має стати визначення 20 ключових завдань Євросоюзу до 2020 року. Мета - досягти відчутних результатів для громадян країн "Східного партнерства" - України, Грузії, Молдови, Білорусі, Азербайджану та Вірменії, розповіли джерела DW у Брюсселі.
"Східне партнерство" має на меті посилення економіки, державного управління, транспортної інфраструктури, мобільності суспільств цих країн. На саміті планують сформулювати кілька завдань для кожної з цих сфер.
Розширення ЄС - не тема на саміті
Питання розширення ЄС на саміті не розглядатимуть, заявив голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. "Темою сьогодні (сьогоднішнього саміту. - Ред.) не є розширення, не є вступ України. Ми розвиваємо наші відносини з Україною найкращим можливим чином. Я не є щасливим з приводу всього розвитку, але більша частина розвитку рухається у правильному напрямку", - зазначив він. Юнкер також додав, що очікує, що відносини ЄС зі східними сусідами зміцняться.
Саміт ЄС - "Східне партнерство" уперше відбувається в бельгійській столиці. В Євросоюзі наголосили, що місце проведення - сигнал, який "чітко демонструє відданість усього ЄС "Східному партнерству".
Ініціатива ЄС "Східне партнерство" почалася у 2009 році з метою поглибити політичні та економічні зв'язки України, Грузії, Молдови, Білорусі, Азербайджану та Вірменії з ЄС.
5 міфів про "Східне партнерство" (24.11.2017)
02:22
Чотири роки Революції гідності: здобутки Майдану й відповідальність за злочини
Чотири роки тому українці вийшли на Майдан, відстоюючи євроінтеграцію України. Чого з того часу вдалося досягти і чи покарані убивці героїв Небесної сотні - у галереї DW.
Фото: Tomas Rafa
Довгоочікувана євроінтеграція
21 листопада 2013 року українці вийшли на Майдан, протестуючи проти політики тодішнього президента Віктора Януковича, який відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Протести скінчилися зміною влади. У березні 2014-го Україна підписала політичну частину угоди, а в червні - економічну. Угода тривалий час була заблокована Нідерландами, але з 1 вересня 2017 року вона нарешті запрацювала.
Фото: REUTERS
Прогрес у втіленні угоди з ЄС на тлі корупції
У нещодавньому звіті щодо імплементації угоди про асоціацію з ЄС Єврокомісія відзначила прогрес України у сфері енергетики, охорони здоров'я, освіти, довкілля та децентралізації, але наголосила на браку поступу в боротьбі з корупцією. Також Україні нагадали, що прогрес у різних галузях - нерівномірний, і реформування загалом слід прискорити.
Фото: Reuters
"Тайговому союзу - ні"
Одна з вимог протестувальників - відмова від вступу до Митного союзу з Росією. Після перемоги Майдану нова влада відмовилися від цієї ідеї. Зараз ідея Митного союзу не дуже популярна серед жителів України. За даними КМІС, якби референдум про вступ до нього проводився у вересні 2017 року, "за" проголосували б 15 відсотків громадян України, 55 - "проти" і 30 - не визначились або не голосували б.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Свобода для політв'язнів
Під час протестів на Майдані силовики затримали понад 200 активістів. Проти більшості з них були порушені кримінальні справи, які в судах закінчувалися обвинувальними вироками. Соратники затриманих домагалися їхнього звільнення, протестуючи під стінами СІЗО і захищаючи їх у судах. Після перемоги Майдану всі політичні в'язні були випущені на свободу.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Суд проти президента-втікача
Після перемоги Майдану український екс-президент Віктор Янукович втік до Росії. В Україні йому, серед іншого, закидають державну зраду, пособництво у зміні меж території і держкордону України та у веденні агресивної війни. Нині суд перейшов до розгляду справи по суті. Однак цей процес постійно затягується з боку захисту підсудного, який має бути засуджений заочно.
Фото: picture-alliance/dpa/V. Matytsin
Покарання убивць Небесної сотні
За даними департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури України, зараз розслідується понад три тисячі злочинів проти Майдану. Про підозру повідомили 380 особам, обвинувальні акти по 239 випадках направлені до суду, 48 осіб визнані винними. Одна людина відбуває покарання за ґратами. Між тим рідні героїв Небесної сотні кажуть про затягування з багатьма розслідуваннями.
Фото: DW/F. Hofmann
Справи проти "беркутівців"
ГПУ відкрила низку справ проти бійців нині розформованого спецпідрозділу "Беркут" за розгін Майдану та вбивства протестувальників. Частину справ зараз розглядають у судах, деяким "беркутівцям" вдалося втекти до Росії або анексованого Криму. На початку листопада РФ відмовилася видати Україні екс-командира київського "Беркута" Сергія Кусюка, якого підозрюють у перевищенні повноважень.
Фото: Reuters
Меморіал героїв Небесної сотні
Щоб вшанувати загиблих на Майдані, українська влада вирішила збудувати меморіальний комплекс. На конкурс з його створення вже подано 65 заявок з 12 країн, переможця має обрати конкурсна комісія. Меморіально-музейний комплекс збудують на алеї Героїв Небесної Сотні - колишній вулиці Інститутській, де загинули багато майданівців.