Меркель закликала до боротьби з антисемітизмом і ксенофобією
Олена Губар
27 січня 2018 р.
В Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту канцлерка Анґела Меркель, а також провідні німецькі політики закликали до боротьби з антисемітизмом і ксенофобією.
Реклама
Канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) у суботу, 27 січня, засудила зростання проявів антисемітизму і ксенофобії. "Незрозуміло і ганебно, що зараз жодна єврейська установа не може існувати без поліцейської охорони - чи то школа, дитячий садок, чи синагога", - заявила вона у відео-зверненні з нагоди Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту.
Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) цього дня також закликав до боротьби з проявами антисемітизму, ненависті та расизму у всьому світі. Він відзначив, що ніхто не може повернути колесо історії назад, але кожен може взяти на себе відповідальність за майбутнє.
27 січня в День пам'яті жертв Голокосту по всьому світу вшановують жертв націонал-соціалізму. Цього дня в 1945 році радянські війська звільнили концентраційний табір Освенцім, в якому було вбито близько 1,1 мільйона людей.
Генеральна Асамблея ООН встановила День пам'яті жертв Голокосту в 2005 році. В Німеччині 27 січня вшановують пам'ять жертв націонал-соціалізму ще з 1996-го року.
Возз'єднання родини через 75 років після Голокосту (22.11.2017)
01:23
"Прощавайте, мої любі": останні листи жертв Голокосту
З концтаборів та гетто євреї писали листи своїм близьким, аж поки не гинули від рук нацистів. Меморіальний комплекс історії Голокосту "Яд Вашем" у Єрусалимі присвятив онлайн-виставку пам'яті цих людей.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Як і багато інших
Що за фотографія! Завдяки віддзеркаленню складається враження, що Залман Левінсон дивиться на нас з усіх боків. Знімок датується 1937 роком. Це маленький Салман, чи Сіма, - така ж дитина, як і багато інших. Він виріс у Ризі з мамою Фрідою й татом Селігом. У 1936-му його тітка переїхала у тодішню Палестину, яка перебувала під британським мандатом. Сіма регулярно надсилав їй листи.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Будинок в Ризі
От цим малюнком Салман подякував тітці Агнесі за подарунок на дев 'ятиріччя. "Бейт" - на ідиші "будинок" - написав він над малюнком. Незабаром після цього німецький верхмат захопив Ригу. Агнес більше нічого не чула про свого племінника. Вже після війни вона дізналася: Салмана та його батьків депортували в ризьке гетто, де вони й загинули.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Показати обличчя жертв
Цією онлайн-виставкою Меморіал історії Голокосту "Яд Вашем" вирішив показати останні листи жертв Голокосту - що вони писали перед тим, як загинули від рук нацистів. Крім того, "Яд Вашем" оприлюднив ще й фотографії дописувачів та їхніх близьких. Вгорі: світлина двадцятих років родини Келлер-Мозес. Вони були з німецького Ахена.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
"J" - єврей
На паспорті Зіґфріда Келлера у 1938-му нацисти поставили штамп "J" (Jude - єврей). Для багатьох ця позначка стала смертним вироком. Зіґфрід - єдиний з родини, хто вижив. 2013 року він передав Яд-Вашем листи своєї матері Берти. У 1942-му вона написала йому з Терезіна в Чехії: "А тепер, мої любі діти, прощавайте і моліться за нас, і Бог захистить і нас, і вас".
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Десять листів з тисяч
З тисяч листів, що зберігаються в архіві, Яд Вашем обрав для експозиції десять. Більшість з тих, хто їх написав, не знали, що це буде їхній останній лист перед смертю. Особливо німецькі євреї - такі, як Зіґфрід Боденгаймер (на фото у військовій формі), які воювали у Першій світовій на боці Німеччини і не могли уявити, що нацисти їх вб'ють.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Останній лист перед депортацією
Багато хто з авторів листів намагалися приховати і прикрасити справжню ситуацію в концтаборі. Анна Майнінґер писала своїм дітям: "Ми у таборі з середи, зі мною справді все добре. Вам справді не потрібно турбуватися ... Якби б ми й надалі мали можливість отримувати звістки одне від одного … Сердечно цілую. Ваша любляча мама".
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
На Святу землю…
З варшавського гетто Перла Тітельман написала своєму чоловікові Йозефу та доньці Рейчел: "Я збираю всю свою волю в кулак, аби вижити заради вас ... Наша туга одне за одним - безмежна". Перлу вбили. Однак Рейчел і Джозеф вижили й емігрували у 1947 році на Святу землю - в майбутній Ізраїль.
Фото: Courtesy of Yad Vashem Photo Archives
Поїзд в Освенцім
Картина "Транспорт №2" Павла Кора зображує потяг, який привіз його батька в Освенцім - до місця його смерті. Виставка "Прощавайте, мої любі: останні листи жертв Голокосту 1941-1942 рр." в онлайн-версії також нагадує і про родичів та близьких шести мільйонів євреїв, вбитих у Європі.