Федеральна канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel), виступаючи в четвер, 9 березня, в Бундестазі, заявила про готовність Європи до більшої відповідальності для гарантування безпеки в регіоні. "Ми, Євросоюз, повинні бути готові до ролі самостійного кризового менеджера в нашому регіоні - не як конкурента НАТО, але як доповнення до роботи альянсу", - підкреслила вона.
Завдання - масштабні, швидкості - різні
Для подальшого розвитку ЄС варто дотримуватися стратегії "Європи різних швидкостей", зазначила Меркель. "Завдання, що стоять перед нами, надто масштабні, щоб ми могли зосередитися тільки на пошуку компромісів", - заявила вона. У той же час "Європа різних швидкостей" повинна не відштовхувати, а інтегрувати, вважає канцлерка.
"Навіть якщо в деяких частинах світу ми можемо спостерігати зміцнення націоналістичних і протекціоністських тенденцій, Європа не повинна ізолюватися, відступати і відгороджуватися", - зазначила Меркель, коментуючи заплановану на 14 березня зустріч з президентом США Дональдом Трампом. "Європа повинна зберегти свою відкритість світу, особливо в питаннях торгівлі", - наголосила вона.
Боротьба з контрабандистами
Крім того, Анґела Меркель закликала країни ЄС до продовження спільних зусиль з боротьби з міграційною кризою. Боротьба з контрабандистами, які перевозять людей, охорона кордонів Євросоюзу і допомога у викоріненні причин, що викликають міграцію, рятують життя людей, зазначила канцлерка.
Коментуючи ускладнення німецько-турецьких відносин, Меркель заявила, що віддалення Туреччини не належить до геополітичних інтересів Німеччини. У той же час там, де під удар потрапляють основні принципи, - свобода слова, зібрань і преси - Німеччина не може залишитися осторонь.
9 та 10 березня в Брюсселі відбудеться черговий саміт глав держав і урядів країн Європейського Союзу. У четвер заплановано формальну зустріч, за участю лідерів всіх поки що 28 країн, а в п'ятницю - неформальну, без Великобританії.
Найвпливовіші жінки-політики
Дедалі більше країн та політичних рухів у світі очолюють жінки. DW розповідає про деяких з них.
Фото: picture-alliance/dpa/O.Hoslet
Анґела Меркель
Анґела Меркель (Angela Merkel) вперше була обрана на посаду федеральної канцлерки в 2005 році. Це перша жінка-канцлер в історії Німеччини. В 2015 році газети The New York Times, Financial Times та журнал Тime назвали Анґелу Меркель людиною року. А 2016 року вона вже вшосте поспіль очолила список 100 найвпливовіших жінок світу за версією журналу Forbes.
Фото: picture-alliance/dpa/O.Hoslet
Шейх Хасіна Вазед
Через її опозиційні погляди в 2004 році на Шейх Хасіну Вазед вчинили напад, 2007 року її намагалися заарештувати. Політик з Бангладеш змогла втекти до США та повернулася на батьківщину лише 2008 року. Вже за місяць після повернення вона здобула перемогу на парламентських виборах та стала прем'єркою країни.
Фото: picture-alliance/dpa/Bildfunk
Тереза Мей
Тереза Мей - друга жінка в історії Великобританії, яка стала прем'єркою країни. Її часто називають "новою залізною леді" та порівнюють з першою жінкою на цій посаді Маргарет Тетчер та нинішньою канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель. Мей заступила на посаду глави британського уряду в непрості для країни часи - одразу після проведення референдуму щодо виходу країни з ЄС - Brexit.
Фото: picture-alliance/dpa/H. Tyagi
Колінда Грабар-Кітарович
Перед тим, як стати першою жінкою-президенткою в історії Хорватії, Колінда Грабар-Кітарович була помічницею генсека НАТО з питань публічної дипломатії, а ще раніше - главою хорватського МЗС. Грабар-Кітарович заміжня та виховує двох дітей - Луку та Катарину.
Фото: Reuters/D. Sagolj
Цай Інвень
У січні 2016 року Цай Інвень стала першою жінкою на посаді президента Тайваня. Очільниця Демократичної прогресивної партії (ДПП) виступає проти зближення острівної країни з Китайською Народною Республікою (КНР).
Фото: Reuters/T. Siu
Даля Грібаускайте
Даля Грібаускайте стала президенткою Литви після виборів 2009-го року. Тоді на виборчі дільниці прийшла рекордна кількість виборців. 2014-го року її переобрали на другий термін. Ця леді справді "залізна". У Грібаускайте - чорний пояс карате. Вона володіє п'ятьма мовами.
Фото: Reuters/E. Vidal
Елен Джонсон-Серліф
Нещодавно Елен Джонсон-Серліф виповнилось 78 років, вона обіймає посаду президента Ліберії, починаючи від 2006-го року. 2011-го року отримала Нобелівську премію миру за активну боротьбу за безпеку й права жінок. Джонсон-Серліф - перша жінка-президент африканської країни.
Фото: Reuters/N. Kharmis
Ерна Сульберг
Прем'єрка Норвегії Ерна Сульберг з дитинства страждає на дислекцію. Попри проблеми, пов'язані з письмовою мовою, вона отримала диплом соціолога й політолога в Бергенському університеті. Сульберг виступила за зміну політики щодо мігрантів, зокрема, отримання статусу біженця.
Фото: picture-alliance/dpa/V. Wivestad Groett
Пак Кин Хе
У 2013 році журнал Forbes назвав Пак Кин Хе однією з найвпливовіших жінок світу. У 64 року вона стала першою жінкою-президентом в історії Корейської Республіки. Таким чином вона продовжила справу свого батька. Але в грудні 2016-го року її повноваження були призупинені в зв'язку з процедурою імпічменту. Внаслідок політичного скандалу рейтинг Пак Кин Хе впав до 5 відсотків. Так минає мирська слава…
Фото: Reuters/J. Silva
9 фото1 | 9
Німці про намір Меркель знову стати канцлеркою (21.11.2016)
