Візит федеральної канцлерки Німеччини Анґели Меркель до Москви 10 травня став одним із заключних акордів у низці травневих подій, присвячених 70-й річниці завершення Другої світової війни. Адже ювілей звільнення Європи від нацизму святкували не лише в Росії, але і у Франції, і в Україні, і в Німеччині, і в Польщі. Ще влітку минулого року російський президент Володимир Путін запросив Меркель відвідати Москву 9 травня.

Цілі візиту Меркель

Про те, наскільки важливою для німецьких політиків є пам’ять про жертв Другої світової війни серед народів колишнього СРСР, свідчить уже те, що прямо з аеропорту Анґела Меркель поїхала до могили Невідомому солдатові біля стін Кремля, де вона разом із Путіним поклала вінок. До цього, 7 травня, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр побував у Волгограді на Мамаєвому кургані, а президент ФРН Йоахім Ґаук двічі відвідав цвинтарі радянських військовополонених у Німеччині.

Утім, як зазначив напередодні московського візиту Меркель очільник відомства канцлерки Петер Альтмаєр, присутність глави німецького уряду на військовому параді 9 травня була б "неправильною", адже армія РФ використовується не лише для захисту російської держави. Дії Росії, за словами Альтмаєра, "обмежують право на самовизначення інших країн регіону". В ефірі німецького телебачення він назвав три цілі візиту Меркель: віддати данину поваги до жертв Другої світової, продемонструвати незгоду Берліна з порушенням Москвою норм міжнародного права і суверенітету України, а також продемонструвати готовність Німеччини підтримувати добрі відносини з Росією, якщо Москва дотримуватиметься норм цього права. Цих цілей було досягнуто. Найцікавішими ж для тих, хто слідкував за візитом, були деталі.

Вінок від канцлерки

Путін не більше трьох хвилин чекав на Меркель в Олександрівському саду. Зустріч пройшла без поцілунків, обидва політики обмежилися стисканням рук. Одразу ж після привітання - під звуки адажіо у виконанні військового оркестру покладання вінків: із червоних троянд - від російського президента, з червоних і жовтих - від канцлерки ФРН.

Виконання гімну Німеччини біля могили Невідомого солдата, якому передували кілька секунд тиші, стало ще одним символом історичного примирення, яке відбулося між росіянами та німцями.

"Для мене було дуже важливим разом із президентом Путіним віддати шану пам’яті загиблих у Другій світовій війні у зв’язку з 70-ю річницею її завершення", - заявила Анґела Меркель на прес- конференції за підсумками перемовин з главою російської держави через дві з половиною години після покладання вінків. "Як канцлерка ФРН, я схиляюся перед мільйонами жертв цієї війни, яку розпочала нацистська Німеччина. Ми завжди будемо усвідомлювати, що саме народи Радянського Союзу і солдати Червоної армії зазнали тоді найбільших втрат", - продовжила Меркель. І саме радянські солдати разом із союзниками з антигітлерівської коаліції, наголосила канцлерка, звільнили Німеччину від нацизму.

Різні погляди на історію

На цьому спільні погляди на оцінку історичних подій главою німецького уряду та російським президентом вичерпались. Меркель не оминула нагоди нагадати: "Закінчення Другої світової війни принесло свободу та демократію не всім народам Європи. Поділ Німеччини і Європи був подоланий через 45 років, в тому числі завдяки прагненню змін в Польщі й Угорщині та мирним перевтіленням в Радянському Союзі". Для Володимира Путіна, як відомо, розпад СРСР був "найбільшою геополітичною катастрофою століття".

Меркель і Путін розійшлися і в оцінці подій, що передували початкові Другої світової війни. Канцлерка вирішила наголосити на тому, що таємний протокол до "пакту Молотова-Ріббентропа" про розмежування сфер впливу між нацистською Німеччиною та СРСР у Східній Європі став початком "несправедливості".

Водночас Меркель особливо наголосила на тому, що Другу світову війну розпочала Німеччина. Різниця у готовності німецької канцлерки та російського президента визнати помилки своїх країн - минулі й сучасні - стала наочною після того, як Путін заявив: "Значення для забезпечення безпеки для Радянського Союзу цей пакт мав". І, як ніби цієї заяви йому було недостатньо, президент додав: "Після "пакту Молотова-Ріббентропа" і поділу Польщі вона сама стала жертвою політики, яку намагалася проводити в Європі".

Про що не сказав Путін

У тих побоюваннях, які Польща і держави Балтії висловлюють у зв'язку з подібними заявами російських політиків, а також через дії Кремля стосовно України, Путін бачить лише "фобії". Він закликав ці країни зробити крок уперед і ні слова не сказав про те, як може сприйматися політика Москви за межами Росії.

Російський президент відзначив, що скорочення товарообігу між РФ і ФРН у 2014 році на 6,5 відсотка, а в січні - лютому цього року - на 35 відсотків не відповідає інтересам ні РФ, ні ФРН. Але Путін вказав на скарги німецьких підприємців, які працюють в РФ і з Росією, і ні словом не згадав про проблеми російських бізнесменів і фірм, які також потерпають від чинних санкцій.

Крим розбрату

І канцлерка Меркель, і президент Путін неодноразово наголошували, що німецько-російські відносини переживають складний період. Лідери обох держав усвідомлюють, що різні оцінки кризи в Україні та її наслідків є причиною погіршення як політичної, так і економічної співпраці. Але канцлерка у Москві була особливо жорсткою у виборі слів щодо дій Росії на Кримському півострові весною 2014 року.

Вимовляючи слово "злочинна", Меркель злегка затялася, але все одно продовжила: "Злочинна і здійснена з порушенням міжнародного права анексія Криму, а також бойові дії на Сході України завдали тяжкого удару по співпраці з Росією. Тяжкого, тому що ми бачимо у цьому порушення основ спільного європейського порядку".

Як би там не було, на думку канцлерки, нині важливий той урок, який дала історія: "Ми повинні зробити все для того, щоб розв'язувати конфлікти, якими б складними вони не були, мирним шляхом і шляхом переговорів одного з одним". Те, що це нелегко, засвідчив не лише теперішній візит Анґели Меркель до Москви. Адже в останніх інтерв'ю російському телебаченню Володимир Путін неодноразово давав зрозуміти, що анексія Криму була його ідеєю - та анексія, яку Меркель назвала злочинною.