Верховна Рада України ухвалила минулого тижня законопроект, який в разі підписання президентом подовжить на два роки дію підвищеного мита на експорт металобрухту. Відповідний збір у розмірі 30 євро за тонну металобрухту запровадили минулого літа терміном на рік. Перед нинішнім голосуванням представництво ЄС в Україні виступило з жорсткою заявою: "Це порушить домовленість з ЄС скасувати ці мита". Дипломати закликали нардепів поважати міжнародні зобов'язання та висловили сподівання, що вони "уникнуть відкриття ще однієї двосторонньої торговельної суперечки з ЄС".

Утім, 260 парламентарів проігнорували позицію представництва Євросоюзу та підтримали спірний законопроект. За словами одного з його авторів, голови комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктора Галасюка ("Радикальна партія Олега Ляшка"), збереження мит дозволить збільшити бюджетні надходження на суму близько одного мільярда гривен на рік.

У п'ятницю, 16 червня, підписати закон президенту України Петру Порошенку порекомендували у міністерстві економічного розвитку і торгівлі.

Неприємні тенденції

Відповідаючи на запитання кореспондента DW, прес-аташе представництва Євросоюзу в Україні Давід Стулік пояснив: ухвалений законопроект прямо суперечить базовим принципам угоди про асоціацію, згідно з якою сторони мають проводити лише лібералізацію торговельних відносин. На тлі іншої суперечки, пов'язаної зі збереженням Україною мораторію на експорт необробленої деревини, це створює неприємну тенденцію, зазначають у представництві. "У той час, як ЄС відкриває для України все більші можливості, розширюючи безмитні квоти для низки товарів, Україна, своєю чергою, не в повному обсязі виконує взяті на себе зобов'язання", - зазначає Стулік. Він нагадує - лише декілька днів тому Євросоюз вкотре в односторонньому порядку збільшив квоти на безмитне ввезення цілого переліку українських продуктів.

На те, що ситуація з подовженням мита на металобрухт не є єдиним випадком недотримання Україною своєї частини угоди про асоціацією з ЄС, вказує і науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. Як і Стулік, він згадує про заборону на експорт лісу. На неї, на його думку, у ЄС відреагували досить спокійно. "Складається враження, що це дало українській стороні впевненість, що за обставин, коли Брюссель надає Києву технічну та макрофінансову допомогу, цією проблемою також знехтують, аби не шкодити загальній картині", - вважає експерт.

Своєю чергою, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан нагадує, що й питання підвищених мит на металобрухт - теж далеко не нова історія. Подібний законопроект вже було ухвалено у квітні 2016 року - тоді мита також спробували встановити на рівні 30 євро за тонну строком на три роки. Під тиском ЄС Порошенко заветував закон, домовившись про дію цих мит протягом одного року. На це європейська сторона неохоче погодилася, за умови, що далі жодних підвищень не буде, адже Україна брала на себе зобов'язання не лише не збільшувати митні обмеження, але взагалі звести їх до нуля, розповідає експертка. "Тому зараз ідеться не лише про порушення угоди, але й про порушення окремої обіцянки, яку українська влада дала Брюсселю щодо цього питання", - пояснює Мовчан одну з причин жорсткої реакції з боку ЄС.

Можливі наслідки

Тож цього разу реакція ЄС може бути набагато жорсткішою, каже Сушко. За його словами, з представництва Євросоюзу вже надходять доволі тривожні сигнали. "Там є критична маса незадоволення невиконанням Україною взятих на себе зобов'язань", - розповідає експерт. Він попереджає - наслідком цього може стати не лише гостра публічна критика української влади, але й відстрочення надання макрофінансової допомоги з боку Євросоюзу. Ще один негатив пов'язаний із ослабленням переговорної позиції Києва у діалозі з Брюсселем. "Апелювати до необхідності розширити безмитні квоти для українських товарів, не виконуючи власні обіцянки, немає жодного сенсу", - пояснює Сушко.

Про проблеми з отриманням найближчого траншу макрофінансової допомоги від ЄС говорить і Мовчан. За її словами, сума у 600 мільйонів євро мала бути надана Україні ще до кінця поточного року, але її виділення затвердили у сподіванні на те, що Київ буде реагувати на претензії ЄС у сфері торгівлі. Натомість Україна не лише не зняла заборону на експорт лісу-кругляка, але й повернула на порядок денний суперечку щодо металобрухту, каже експертка. Водночас, за її словами, головна проблема цієї ситуації полягає навіть не у можливих фінансових втратах, а у тому, що Київ порушує принципи доброчесної поведінки, підриваючи довіру до себе як до надійного партнера. "Тому я дуже сподіваюся, що президент цей законопроект заветує", - каже Мовчан.