Університет міста Грайфсвальда, що на північному сході Німеччини - єдина вища школа у Німеччині, де свого часу працювала самостійна кафедра україністики, і одна з небегатьох, де можна вивчати і досліджувати українську мову й культуру. Однак україністиці у цьому університеті після кількох десятиліть існування загрожувало закриття. Через чергове за останні роки скорочення фінансування, пов’язане зі скрутним становищем університету, у Грайфсвальді наукові дослідження про Україну невдовзі стали би неможливими. Протягом останніх місяців викладачі, студенти і науковці не лише з Грайфсвальда, а з усієї Німеччини та низки інших країн, домагалися збереження україністики. Під відповідною петицією було зібрано тисячі підписів.

Завідуючий кафедрою коштом МЗС

Зрештою, проблему вдалося винести на урядовий рівень. Вирішальною стала ініціатива міністерства закордонних справ Німеччини, яке виділило кошти на наступні роки. Коштом МЗС у Грайфсвальді фінансуватиметься ставка професора, який очолить кафедру україністики. Коментуючи рішення про виділення коштів на вивчення української мови й культури, міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр наголосив, що Німеччина, у тому числі і з огляду на кризи у сусідніх країнах, як ніколи потребує ґрунтовних знань про Україну.

"На моє глибоке переконання, ми зможемо лише тоді знаходити дієві рішення у зовнішній політиці, якщо ми намагатимемося побачити світ очима інших, краще зрозуміти їхні мрії та травми і розширюватимемо наш кругозір", - наведено слова Штайнмаєра у прес-релізі міністерства. На переконання міністра, дотепер німці надто мало знали про Україну, а також про країни Балтії. Балтистику як напрямок досліджень культури та історії Латвії, Естонії та Литви також вдасться вберегти від планованих скорочень завдяки коштам МЗС, а також додатковим ресурсам міністерства освіти федеральної землі Мекленбург - Передня Померанія. Загалом протягом наступних десяти років на це буде виділено 1,6 мільйона євро.

Земельний міністр освіти, коментуючи знайдене рішення, особливо подякував Франку-Вальтеру Штайнмаєру за його ініціативу у розв’язанні проблеми. "Без небюрократичної допомоги міністра закордонних справ цей важливий крок був би неможливий", - зазначив Матіас Броткорб.

"Визнання для україністики"

Викладачі на кафедрі україністики з полегшенням сприйняли новину про виділення коштів. "Це велике визнання на політичному рівні, що україністика дуже важлива. Тепер ми матимемо ідеальні можливості викладати українську мову, літературу, культурологію. Студенти зможуть не лише вивчати українську, але й обирати її як спеціальність", - сказала у розмові з DW доцентка кафедри україністики Віра Маковська. За її словами, забезпечення чіткої перспективи дасть україністиці у Грайфсвальді можливість розвиватися. Адже через постійні скорочення і невизначеність із майбутнім кількість студентів на цьому напрямку останніми роками скорочувалася.

"Україністика перестала бути самостійною кафедрою ще 1996 року. Відтоді вона була окремим напрямком на кафедрі східно- і західнослов’янської філології. Тепер же україністику буде відновлено як самостійну кафедру", - пояснює Маковська. Доцентка переконана, що після відновлення діяльності кафедри Грайфсвальд знову стане центром української науки у Німеччині.

"Ми хочемо створити тут українознавчий центр. У ньому будуть представлені різні дисципліни. Крім культурології і філології, спробуємо залучити істориків та правників", - поділилася доцентка планами на майбутнє. Якщо вдасться втілити задумане, у Грайфсвальді виникне найбільший українознавчий центр за межами України, вірять викладачі.