Анкара засудила висновки спостерігачів про референдум
Аніта Грабська
17 квітня 2017 р.
Попередні висновки міжнародних спостерігачів з ОБСЄ та Ради Європи щодо проведення турецького референдуму в МЗС Туреччини розкритикували. Там заявили про "упередженість" самих спостерігачів.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган оголошує перемогу на референдумі 16 квітняФото: picture alliance/AP Photo/L. Pitarakis
Реклама
Міністерство закордонних справ Туреччини засудило звіт щодо референдуму про посилення президентських повноважень, який у понеділок, 17 квітня, оприлюднили міжнародні спостерігачі від ОБСЄ та Ради Європи. У місії розповіли про порушення з боку турецької влади, зокрема, зловживання адміністративним ресурсом, однобічне висвітлення агітаційних кампаній у медіа та зазначили, що турецький референдум не відповідав стандартам Ради Європи.
"Стверджувати, що референдум не відповідав міжнародним стандартам, - неприйнятно", - йдеться в повідомленні МЗС Туреччини, оприлюдненому 17 квітня, яке цитує інформагенція Reuters.
У відомстві висловили жаль з приводу оцінок міжнародних спостерігачів та назвали їхні попередні коментарі політизованими. Там вважають, що місія спостерігачів вже прибула до Туреччини з упередженістю та "знехтувала принципами нейтральності та неупередженості", наводить слова міністерства інформагенція dpa.
ЩокажутьуСША, РосіїтаНімеччині
У Держдепартаменті США заявили, що взяли до уваги висновки європейських спостерігачів, та очікують на їхній остаточний звіт, передає Reuters. У відомстві відмовилися надавати офіційні коментарі до оприлюднення остаточного звіту, що може відбутися за кілька тижнів.
У Кремлі назвали референдум "суверенною справою Турецької Республіки". "Ми вважаємо, що всі повинні з повагою ставитися до волевиявлення турецького народу", - цитує прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова "Інтерфакс".
Нагадаємо, що німецька канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) і міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) наголосили, що результати референдуму свідчать про глибокий розкол в турецькому суспільстві.
У німецькій опозиції вимагають перегляду відносин із Туреччиною.
Референдум у Туреччині: як це було
Виборча комісія Туреччини оголосила про перемогу на референдумі прихильників президентської республіки, але опозиція вимагає перерахунку голосів. Все, що потрібно знати про плебісцит, - у фотогалереї DW.
Фото: picture alliance/AA/B. Ozkan
Відмова від спадщини Ататюрка
За офіційними попередніми даними, близько 51,4 відсотка турецьких виборців проголосували на референдумі 16 квітня за розширення повноважень глави держави, 48,6 відсотка - висловилися проти. Це означає перехід Туреччини від парламентарної форми правління, встановленої в першій половині XX століття за Мустафи Кемаля Ататюрка, до президентської.
Опозиція не визнає результатів
Найбільші опозиційні "Республіканська народна партія" (CHP) і прокурдська "Демократична партія народів" (HDP) мають намір оскаржити результат конституційного плебісциту і вимагають перерахунку голосів. Багатьом виборцям видавали бюлетені без печатки, але турецька Верховна виборча комісія визнала їх дійсними. Фальсифікації можуть становити три-чотири відсотки голосів, припускають в опозиції.
Фото: picture alliance/AA/B. Ozkan
Великі міста висловилися проти
У двох найбільших містах країни - Стамбулі й Анкарі - більшість виборців висловилися проти пропозиції Реджепа Таїпа Ердогана. В Анкарі "ні" ініціативі президента сказали 51,1 відсотка тих, хто проголосував, в Стамбулі - 51,4 відсотка. Третє за чисельністю населення місто Ізмір також відкинуло ідею переходу Туреччини до президентської республіки: там проти висловилися 68,8 відсотка виборців.
Фото: picture-alliance/abaca/AA(R. Aydogan
Як голосували турки за кордоном
За перехід Туреччини до президентської республіки висловилися 63 відсотки турків, які живуть в Німеччині, 64,9 відсотка - у Франції, 71 відсоток - в Нідерландах. У США 83,8 відсоток громадян Туреччини, навпаки, відкинули конституційну реформу.
Фото: Reuters/F. Bensch
Протести проти результату плебісциту
Масштабних протестних акцій не було, але в Анкарі кілька противників переходу Туреччини до президентської республіки зібралися біля офісу опозиційної партії CHP і біля будівлі центрвиборчкому. У низці районів Стамбула й Ізміра люди розбивали горщики та блюдця на знак невдоволення. На площі Таксім (на фото) в Стамбулі ввечері 16 квітня "з міркувань безпеки" було перекрито рух транспорту.
Фото: REUTERS/A. Konstantinidis
Референдум щодо смертної кари?
Першою ініціативою Ердогана після оголошення перемоги на референдумі стала пропозиція запровадити смертну кару. Якщо ідея не отримає підтримку більшості в парламенті, то це питання теж можуть винести на референдум, заявив президент Туреччини перед своїми прихильниками в Стамбулі ввечері 16 квітня.
Фото: Getty Images/AFP/O. Kose
18 пунктів
До конституції Туреччини будуть внесені 18 поправок. Відповідно до них, посада прем'єр-міністра буде скасована, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів і суддів, розпускати парламент, правити за допомогою указів та оголошувати надзвичайний стан. Критики реформи побоюються встановлення в країні диктатури чинного президента Ердогана.
Фото: picture-alliance/AP/dpa/B. Ozbilici
Ердоган буде при владі до 2029 року?
Якщо результат референдуму набуде чинності, незважаючи на протести опозиції, в Туреччині буде запроваджено перехідний період до 2019 року. Тоді відбудуться місцеві, парламентські та президентські вибори, і почне діяти нова форма правління. Одна людина матиме право займати пост президента два терміни поспіль. Таким чином, Ердоган матиме право залишатися на цій посаді до 2029 року.
Фото: Reuters/H. Aldemir
8 фото1 | 8
Фільм "Глава": політичне "мило" про Ердогана (13.03.2017)
