МЗС України висловило РФ протест через поїздку Путіна у Керч
Микола Кондратенко
20 липня 2020 р.
Поїздки Володимира Путіна до анексованого Криму є грубим порушенням державного суверенітету і територіальної цілісності України, заявляють у Києві.
Реклама
У міністерстві закордонних справ України вважають чергову поїздку президента Росії Володимира Путіна до анексованого Криму грубим порушенням державного суверенітету і територіальної цілісності України, а також цинічним і демонстративним нехтуванням російською стороною загальновизнаними нормами міжнародного права.
Про це йдеться у заяві МЗС України, що була оприлюднена у понеділок, 20 липня, після того, як у цей день Путін відвідав суднобудівний завод "Затока" в місті Керч у Криму, де взяв участь у закладенні універсального десантного корабля "Іван Рогов".
"Україна вчергове засуджує заходи Російської Федерації з подальшої мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, яка становить суттєву загрозу регіональній безпеці", - наголосили у МЗС України. У зв'язку з вказаним візитом Путіна до Керчі відомство "заявило рішучий протест міністерству закордонних справ Російської Федерації".
Реакція посольства США
У посольстві США в Україні відреагували на поїздку Путіна до Керчі заявою про порушення Росією міжнародних норм.
"Самовільне будівництво Росією військових кораблів на суверенній українській території, силою захопленої нею, порушує міжнародні норми. Санкції залишаться в силі, поки Росія не поверне Україні контроль над Кримом і не виведе свої сили з Донбасу. Крим - це Україна", - йдеться в повідомленні дипмісії США у Facebook.
В Україні візит Путіна в Крим прокоментували також в міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Заступник міністра з питань реінтеграції Ігор Яременко зазначив, що протокол організації візиту глави держави до іноземної країни передбачає запрошення, яке Україна не надсилала Російській Федерації, тому візит президента РФ Володимира Путіна на територію тимчасово окупованого Росією Криму 20 липня є порушенням цієї процедури.
"Попри тимчасову окупацію, Кримський півострів є територією України. Є відповідні процедури і протоколи, згідно з якими організовуються візити посадових осіб іноземних держав на територію інших держав. Зокрема, такий протокол передбачає запрошення з боку України. Президента РФ ніхто не запрошував відвідати наш півострів", - сказав він у понеділок агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи факт візиту Путіна до Криму 20 липня.
Вода в Крим: чи може півострів прожити без дніпровської води? (22.02.2020)
04:06
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.