Рейтинг визначав, де саме готують найкращих фахівців за спеціальностями економіка та менеджмент, правознавство, інженерно-технічна підготовка, інформаційні технології, а також архітектура і будівництво. За результатами дослідження, проведеного за підтримкою благодійного фонду «Розвиток України» та ініціативою компанії «Сістем Кепітал Менеджмент» (СКМ), п`ять перших місць поділили між собою дев`ять університетів. На найвищій сходинці опинилися Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ) і Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого (Харків).

Друге місце рейтингу одержали Національний університет “Києво-Могилянська Академія” (Київ) і Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”. Третє місце поділили Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київський національний університет внутрішніх справ, Київський національний університет будівництва та архітектури. Четверті та п`яті рейтингові позиції обійняли, відповідно, Київський національний торговельно-економічний університет і Донецький національний технічний університет. Говорить менеджер проектів компанії «Сістем Кепітал Менеджмент» Наталя Кривуліна:

«Причиною, яка спонукала скласти цей рейтинг є зростаючий дефіцит кваліфікованих кадрів в реальному секторі економіки. Це наслідок того, що у нас є розрив між потребами ринку праці і тими знаннями і навичками, які отримують молоді люди в українських вузах. Це також орієнтування вітчизняної системи освіти більше на процес освіти, а не на результат. Ще ми вирішили скласти цей рейтинг тому, що не має достовірної інформації про якість вищої освіти в Україні»

Працедавці не задоволені рівнем підготовки

Соціологи опитали до тисячі працедавців і випускників вузів та дослідили 228 українських вищих шкіл. Експерти дійшли висновку, що українські працедавці не задоволені рівнем підготовки спеціалістів у вітчизняних вузах. Після прийому на роботу молодих фахівців треба навчати елементарному, або навіть перекваліфіковувати, скаржаться представники компаній. А це потребує додаткових затрат. Представниця інформаційно-аналітичного центру «Бест» Олена Осикіна зауважила:

«Наша мета була в тому, аби підняти серйозні питання перед експертами, владою: а чи справді нам потрібно стільки вищих навчальних закладів? а чи треба всім вища освіта, якщо її можна так легко здобути? Виникає питання, а як йде фінансування вищої школи – чи справді треба давати гроші за операційну діяльність, чи можливо за результатами надання якісних фахівців?»

Другий етап рейтингу «Компас» проводитиметься навесні наступного року.

 

Лілія Гришко