Після саміту "нормандської четвірки" в Парижі, який відбувся 9 грудня 2019 року, українці так і "не побачили рішучих чи вдалих рішень влади, які могли б наблизити мир на Донбасі", наголошується в аналітичній записці, підготовленій експертами Школи політичної аналітики Національного університету "Києво-Могилянська академія" та Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва. Документ під назвою "Виконання домовленостей Паризького саміту: очікування і реакція українців" було оприлюднено в понеділок, 7 грудня, в Києві. Як зауважують автори дослідження, більшість українського суспільства сумнівається в тому, що ці ініціативи української влади могли б сприяти кращому, ніж у попередні роки, захисту національних інтересів під час переговорів із Росією.

Незрозумілість спричинила невизначеність

Серед найбільш резонансних ініціатив у дослідженні згадується ідея створення Національної платформи примирення і єдності, яку команда президента Зеленського просувала навесні цього року силами радника РНБО Сергія Сівоха. Експерти наголошують, що ця ініціатива так і не стала зрозумілою більшості українців. Опитування населення, проведене навесні цього року Школою політичної аналітики НаУКМА, засвідчило, що більшість респондентів не змогла визначитися зі своїм ставленням до цієї ініціативи. Як повідомляється в аналітичній записці, кожен третій опитаний відмовився відповідати, або обирав варіант "важко сказати" (36,3%). Другою найпопулярнішою відповіддю стало невизначене "і так, і ні" (15,8%). Така невизначеність, на думку експертів ШПА НаУКМА, може бути наслідком невдалої комунікації цілей та завдань цієї платформи.

Низький рівень суспільної підтримки здобула і пропозиція Зеленського щодо "спільних патрулів" з "представниками ОРДЛО". Президент України висунув її на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому 2020 року. Як наголошують автори аналітичної записки, таке патрулювання, фактично, передбачає військову взаємодію бійців Збройних Сил України та незаконних збройних формувань, що є неприйнятним для більшої частини українського суспільства. Лише 25,5% схвалили цей крок, а 38,5% з ним не погодилися. І знову 36% опитаних взагалі не змогли сформувати якоїсь однозначної думки. Врешті-решт команді президента довелося полишити цю ідею.

 Не менш резонансним виявилося й питання про створення так званої "Консультативної ради", за участю представників ОРДЛО. Така ідея пролунала на одному із засідань Тристоронньої контактної групи на початку березня. Попри провал цієї ініціативи, дискусія навколо неї порушила "важливе питання" про визнання чи невизнання легітимності представників самопроголошених "ДНР/ЛНР".

Вартим уваги є те, що ставлення населення до цієї проблеми залежить від конкретного формулювання запитання, наголошується далі в аналітичній записці. Так, лише кожен п'ятий підтримує визнання представників так званих "ДНР"/"ЛНР" офіційною стороною переговорів тристоронньої контактної групи. Водночас відповіді на запитання про прямі переговори української влади з представниками "ДНР"/"ЛНР" майже однаково розділились між тими, хто схвалює цей крок (35 %), та носіями протилежної позиції (33 %).

"Такі результати свідчать, що в українському суспільстві є достатньо високий рівень невизначеності стосовно формату переговорів з Росією та "представниками ОРДЛО", - доходять висновку експерти і звертають увагу на те, що більшість громадян не впевнена, що навіть так звані "прямі переговори" відкриють шлях до успішних переговорів, а не втрати суверенітету на користь Росії.

Поляризація і посилення радикальних настроїв

Політика Зеленського з реінтеграції ОРДЛО також не здобула підтримку українського суспільства. Перед паризьким самітом у листопаді 2019 року лише 14 відсотків українців були готові заради миру на будь-які компроміси. А вже у липні цього року їх стало 20 відсотків. Водночас побільшало і тих, хто виступає за мир з позиції сили - 21,7 відсоток, що є найвищим показником від 2015 року. При цьому частка поміркованих знизилася до 48,3 відсотка.

Суперечливі дії команди президента посилили розкол між прихильниками будь-яких поступок Росії і прибічників силових дій на Донбасі, підсумували автори дослідження. На їхню думку, така ситуація лише ускладнюватиме формулювання і просування компромісних рішень. "Донбас і звершення війни - це ключові центральні теми для Зеленського. Але він сам себе заводить у пастку, коли обіцяє мир, але не може його досягти", - зазначила політична аналітик фонду "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна.